Пройдіть ТЕСТ до Дня Києва – пориньте у минуле різних районів столиці

Це житловий масив Оболонь, знятий для фотоальбому "Київський автограф" 1982 року. Район легко впізнати за високою будівлею, що нагадує качан кукурудзи.

Це житловий масив Оболонь, знятий для фотоальбому "Київський автограф" 1982 року. Район легко впізнати за високою будівлею, що нагадує качан кукурудзи.

Це житловий масив Оболонь, знятий для фотоальбому "Київський автограф" 1982 року. Район легко впізнати за високою будівлею, що нагадує качан кукурудзи.

Це житловий масив Оболонь, знятий для фотоальбому "Київський автограф" 1982 року. Район легко впізнати за високою будівлею, що нагадує качан кукурудзи.

У столиці ніколи не існувало Совського району. Інші існували у 1918-1919 роках, а деякі – аж до 1921 року. (Фото старого Києва ілюстративне)

У столиці ніколи не існувало Совського району. Інші існували у 1918-1919 роках, а деякі – аж до 1921 року. (Фото старого Києва ілюстративне)

У столиці ніколи не існувало Совського району. Інші існували у 1918-1919 роках, а деякі – аж до 1921 року. (Фото старого Києва ілюстративне)

У столиці ніколи не існувало Совського району. Інші існували у 1918-1919 роках, а деякі – аж до 1921 року. (Фото старого Києва ілюстративне)

У часи радянської окупації, а саме у 1930-х роках, Поділ офіційно називався Петрівкою. (На фото – Поділ 1950-х з плівки Ведернікова)

У часи радянської окупації, а саме у 1930-х роках, Поділ офіційно називався Петрівкою. (На фото – Поділ 1950-х з плівки Ведернікова)

У часи радянської окупації, а саме у 1930-х роках, Поділ офіційно називався Петрівкою. (На фото – Поділ 1950-х з плівки Ведернікова)

У часи радянської окупації, а саме у 1930-х роках, Поділ офіційно називався Петрівкою. (На фото – Поділ 1950-х з плівки Ведернікова)

Площа Голосіївського району (156 км²) майже дорівнює площі королівства Ліхтенштейн (160 км²). До речі, Голосіївський район також є одним із найзеленіших у столиці. (На фото – історична місцевість Деміївка)

Площа Голосіївського району (156 км²) майже дорівнює площі королівства Ліхтенштейн (160 км²). До речі, Голосіївський район також є одним із найзеленіших у столиці. (На фото – історична місцевість Деміївка)

Площа Голосіївського району (156 км²) майже дорівнює площі королівства Ліхтенштейн (160 км²). До речі, Голосіївський район також є одним із найзеленіших у столиці. (На фото – історична місцевість Деміївка)

Площа Голосіївського району (156 км²) майже дорівнює площі королівства Ліхтенштейн (160 км²). До речі, Голосіївський район також є одним із найзеленіших у столиці. (На фото – історична місцевість Деміївка)

У 1892 році на Подолі відкрили перший електричний трамвай. Маршрут пролягав від Думської площі (тепер частина сучасної Контрактової площі) до Царського саду (нині Маріїнський парк). (На фото – трамвай на Володимирському узвозі)

У 1892 році на Подолі відкрили перший електричний трамвай. Маршрут пролягав від Думської площі (тепер частина сучасної Контрактової площі) до Царського саду (нині Маріїнський парк). (На фото – трамвай на Володимирському узвозі)

У 1892 році на Подолі відкрили перший електричний трамвай. Маршрут пролягав від Думської площі (тепер частина сучасної Контрактової площі) до Царського саду (нині Маріїнський парк). (На фото – трамвай на Володимирському узвозі)

У 1892 році на Подолі відкрили перший електричний трамвай. Маршрут пролягав від Думської площі (тепер частина сучасної Контрактової площі) до Царського саду (нині Маріїнський парк). (На фото – трамвай на Володимирському узвозі)

На місці Оболонь до його появи були заплавні луки та озера. Тут і досі збереглося чимало з них, зокрема Йорданське, Кирилівське, Біле та Лугове. (На фото – озеро Йорданське у 1980-х)

На місці Оболонь до його появи були заплавні луки та озера. Тут і досі збереглося чимало з них, зокрема Йорданське, Кирилівське, Біле та Лугове. (На фото – озеро Йорданське у 1980-х)

На місці Оболонь до його появи були заплавні луки та озера. Тут і досі збереглося чимало з них, зокрема Йорданське, Кирилівське, Біле та Лугове. (На фото – озеро Йорданське у 1980-х)

На місці Оболонь до його появи були заплавні луки та озера. Тут і досі збереглося чимало з них, зокрема Йорданське, Кирилівське, Біле та Лугове. (На фото – озеро Йорданське у 1980-х)

Найбільшим масивом Києва є Вигурівщина-Троєщина (у народі просто Троєщина), збудована у 1980-х роках. Нині масив є частиною Деснянського району.

Найбільшим масивом Києва є Вигурівщина-Троєщина (у народі просто Троєщина), збудована у 1980-х роках. Нині масив є частиною Деснянського району.

Найбільшим масивом Києва є Вигурівщина-Троєщина (у народі просто Троєщина), збудована у 1980-х роках. Нині масив є частиною Деснянського району.

Найбільшим масивом Києва є Вигурівщина-Троєщина (у народі просто Троєщина), збудована у 1980-х роках. Нині масив є частиною Деснянського району.

Це фото святошинського санаторію, зроблене у 1937 році. Колись цей санаторій неподалік від залізниці був приміським елітним курортом. З 2001 року місцевість Святошин належить до Святошинського району міста.

Це фото святошинського санаторію, зроблене у 1937 році. Колись цей санаторій неподалік від залізниці був приміським елітним курортом. З 2001 року місцевість Святошин належить до Святошинського району міста.

Це фото святошинського санаторію, зроблене у 1937 році. Колись цей санаторій неподалік від залізниці був приміським елітним курортом. З 2001 року місцевість Святошин належить до Святошинського району міста.

Це фото святошинського санаторію, зроблене у 1937 році. Колись цей санаторій неподалік від залізниці був приміським елітним курортом. З 2001 року місцевість Святошин належить до Святошинського району міста.

Найдовший у Києві житловий будинок стоїть на масиві Теремки І за адресою вулиця Заболотного, 2-122. Його довжина по осі – 1246 м, а з розгалужен­нями – 2128 м, що робить його другим за довжиною в Україні (після будинку в Луцьку). Будинок має 68 секцій та 4496 квартир, у яких живуть 12,6 тисячі осіб. Цей дім – український рекордсме­н за кількістю мешканців.

Найдовший у Києві житловий будинок стоїть на масиві Теремки І за адресою вулиця Заболотного, 2-122. Його довжина по осі – 1246 м, а з розгалужен­нями – 2128 м, що робить його другим за довжиною в Україні (після будинку в Луцьку). Будинок має 68 секцій та 4496 квартир, у яких живуть 12,6 тисячі осіб. Цей дім – український рекордсме­н за кількістю мешканців.

Найдовший у Києві житловий будинок стоїть на масиві Теремки І за адресою вулиця Заболотного, 2-122. Його довжина по осі – 1246 м, а з розгалужен­нями – 2128 м, що робить його другим за довжиною в Україні (після будинку в Луцьку). Будинок має 68 секцій та 4496 квартир, у яких живуть 12,6 тисячі осіб. Цей дім – український рекордсме­н за кількістю мешканців.

Найдовший у Києві житловий будинок стоїть на масиві Теремки І за адресою вулиця Заболотного, 2-122. Його довжина по осі – 1246 м, а з розгалужен­нями – 2128 м, що робить його другим за довжиною в Україні (після будинку в Луцьку). Будинок має 68 секцій та 4496 квартир, у яких живуть 12,6 тисячі осіб. Цей дім – український рекордсме­н за кількістю мешканців.

Це Березняки. Колись на місці цього житлового масиву було відоме з XVIII ст. поселення Кухмістерська слобідка та хутір Березняки, але у 1960-х їх знесли. На фото, до речі, Березняки у 1970-х.

Це Березняки. Колись на місці цього житлового масиву було відоме з XVIII ст. поселення Кухмістерська слобідка та хутір Березняки, але у 1960-х їх знесли. На фото, до речі, Березняки у 1970-х.

Це Березняки. Колись на місці цього житлового масиву було відоме з XVIII ст. поселення Кухмістерська слобідка та хутір Березняки, але у 1960-х їх знесли. На фото, до речі, Березняки у 1970-х.

Це Березняки. Колись на місці цього житлового масиву було відоме з XVIII ст. поселення Кухмістерська слобідка та хутір Березняки, але у 1960-х їх знесли. На фото, до речі, Березняки у 1970-х.

Іронічно, але метро "Дарниця" розташоване у Дніпровському, а не Дарницькому районі Києва. А маленька річка Дарниця, до речі, протікає здебільшого в межах Дарницького району. (Фото: В. Фалін. Поїзд метро між станціями “Дарниця” та “Комсомольська” (нині “Чернігівська”), 1985)

Іронічно, але метро "Дарниця" розташоване у Дніпровському, а не Дарницькому районі Києва. А маленька річка Дарниця, до речі, протікає здебільшого в межах Дарницького району. (Фото: В. Фалін. Поїзд метро між станціями “Дарниця” та “Комсомольська” (нині “Чернігівська”), 1985)

Іронічно, але метро "Дарниця" розташоване у Дніпровському, а не Дарницькому районі Києва. А маленька річка Дарниця, до речі, протікає здебільшого в межах Дарницького району. (Фото: В. Фалін. Поїзд метро між станціями “Дарниця” та “Комсомольська” (нині “Чернігівська”), 1985)

Іронічно, але метро "Дарниця" розташоване у Дніпровському, а не Дарницькому районі Києва. А маленька річка Дарниця, до речі, протікає здебільшого в межах Дарницького району. (Фото: В. Фалін. Поїзд метро між станціями “Дарниця” та “Комсомольська” (нині “Чернігівська”), 1985)

Рекордсменом за кількістю перейменувань є Європейська площа, розташована на межі Печерського та Шевченківського районів, як і Хрещатик. У різний час вона мала такі найменування: Кінна, Театральна, Європейська, Царська, Третього Інтернаціоналу, Сталіна, Ленінського Комсомолу. А сучасна "Європейська" – це вже 8 назва за 200 років.

Рекордсменом за кількістю перейменувань є Європейська площа, розташована на межі Печерського та Шевченківського районів, як і Хрещатик. У різний час вона мала такі найменування: Кінна, Театральна, Європейська, Царська, Третього Інтернаціоналу, Сталіна, Ленінського Комсомолу. А сучасна "Європейська" – це вже 8 назва за 200 років.

Рекордсменом за кількістю перейменувань є Європейська площа, розташована на межі Печерського та Шевченківського районів, як і Хрещатик. У різний час вона мала такі найменування: Кінна, Театральна, Європейська, Царська, Третього Інтернаціоналу, Сталіна, Ленінського Комсомолу. А сучасна "Європейська" – це вже 8 назва за 200 років.

Це Батиєва гора у Соломʼянському районі, розташована над річкою Либідь між Протасовим і Кучминими ярами. У ХІХ столітті тут знайшли понад 50 курганів-могильників, які належать до Зарубинецької культури (II-IV ст.).

Це Батиєва гора у Соломʼянському районі, розташована над річкою Либідь між Протасовим і Кучминими ярами. У ХІХ столітті тут знайшли понад 50 курганів-могильників, які належать до Зарубинецької культури (II-IV ст.).

Це Батиєва гора у Соломʼянському районі, розташована над річкою Либідь між Протасовим і Кучминими ярами. У ХІХ столітті тут знайшли понад 50 курганів-могильників, які належать до Зарубинецької культури (II-IV ст.).

Це Батиєва гора у Соломʼянському районі, розташована над річкою Либідь між Протасовим і Кучминими ярами. У ХІХ столітті тут знайшли понад 50 курганів-могильників, які належать до Зарубинецької культури (II-IV ст.).

Історичні місцевості Татарка, Кудрявець, Репʼяхів Яр і Афанасівський яр розташовані на північних і північно-західних схилах Старого Києва. Вони входять до складу Шевченківського району, як і Сирець, Лукʼянівка та Шулявка (остання – на фото).

Історичні місцевості Татарка, Кудрявець, Репʼяхів Яр і Афанасівський яр розташовані на північних і північно-західних схилах Старого Києва. Вони входять до складу Шевченківського району, як і Сирець, Лукʼянівка та Шулявка (остання – на фото).

Історичні місцевості Татарка, Кудрявець, Репʼяхів Яр і Афанасівський яр розташовані на північних і північно-західних схилах Старого Києва. Вони входять до складу Шевченківського району, як і Сирець, Лукʼянівка та Шулявка (остання – на фото).

Історичні місцевості Татарка, Кудрявець, Репʼяхів Яр і Афанасівський яр розташовані на північних і північно-західних схилах Старого Києва. Вони входять до складу Шевченківського району, як і Сирець, Лукʼянівка та Шулявка (остання – на фото).

Микільська слобідка виникла на землях Микільсько-Пустинського монастиря на межі XV-XVI. На місці Микільської слобідки нині – частина місцевості Лівобережної у Дніпровському районі Києва. Також на Лівобережжі колись були Рязанова і Кухмістерська слобідки. (Так, фото зроблене десь на місці Микільської Слобідки)

Микільська слобідка виникла на землях Микільсько-Пустинського монастиря на межі XV-XVI. На місці Микільської слобідки нині – частина місцевості Лівобережної у Дніпровському районі Києва. Також на Лівобережжі колись були Рязанова і Кухмістерська слобідки. (Так, фото зроблене десь на місці Микільської Слобідки)

Микільська слобідка виникла на землях Микільсько-Пустинського монастиря на межі XV-XVI. На місці Микільської слобідки нині – частина місцевості Лівобережної у Дніпровському районі Києва. Також на Лівобережжі колись були Рязанова і Кухмістерська слобідки. (Так, фото зроблене десь на місці Микільської Слобідки)