Дітям потрібні "бабусі": вчені з'ясували, чому в косаток виникає менопауза
У переважної більшості видів тварин не виникає менопаузи: у них немає періоду, коли літні самки просто живуть і не мають здатності дати потомство. Зазвичай їхні яєчники продовжують продукувати яйцеклітини аж до смерті.
Окрім шимпанзе та людей, вчені знайшли докази менопаузи лише у п'яти видів – і всі вони китоподібні.
Науковці спробували з’ясувати, чому в деяких китів (зокрема, косаток) у якийсь період еволюції виникла потреба у менопаузі.
Виявилося, що менопауза повʼязана з довшою тривалістю життя та підтримкою потомства з боку "косаток-бабусь".
Дослідження опублікували в журналі Nature, а детальніше про нього розповіли The New York Times.
Менопауза – це період жіночого життя, коли яєчники перестають продукувати естрогени, згасає репродуктивна функція та фертильність припиняється.
Однак серед тварин це явище досить рідкісне. Навіть тварини-довгожительки зазвичай відповідають цій закономірності: наприклад, самки слонів залишаються фертильними до 60 років.
Але 5 видів китів не "вписуються" в цю схему. Наприклад, самки косаток зазвичай розмножуються лише до 40 років, але можуть дожити до 90 років.
Тому нещодавнє дослідження було присвячене п'ятьом видам китів, у яких є менопауза (косатки, несправжні косатки, білуги, короткоплавцеві гринди та нарвали).
Біолог Семюел Елліс з Університету Ексетера вважає, що менопауза могла з'явитись у китів з тих самих причин, що й у людей.
Досліджувати косаток відносно легко, бо вони часто плавають у прибережних водах, а от інші види більше часу пірнають далеко від берега. Тож замість того, щоб переслідувати китів, науковці проаналізували інформацію з даних, які морські біологи вже зібрали.
Іноді групи китів масово викидаються на берег. Коли морські біологи досліджують тіла тварин, то оцінюють їхній вік і проводять розтин самок, щоб з'ясувати, чи вони вагітні, чи є фертильними.
Доктор Елліс та його колеги зібрали дані про п'ять видів китів, що переживають менопаузу, а також про 27 споріднених видів, які не переживають менопаузи (як-от дельфіни та кашалоти).
Використовуючи статистичні рівняння, доктор Елліс та його колеги оцінили середню тривалість життя китів, кількість потомства і тривалість періоду фертильності.
У видів, які не переживають менопаузи, є одна тенденція: зазвичай більші самиці живуть довше. Натомість серед п'яти видів, які мають менопаузу, спостерігається інше явище.
Самки китів залишалися фертильними стільки, скільки це можливо для китів їхнього розміру, а потім жили в середньому на 40 років довше прогнозованої тривалості життя.
Вчені дійшли висновку, що еволюційною причиною менопаузи у косаток можуть бути генетичні зміни, які дозволяли тваринам жити довше навіть після припинення розмноження.
Розвиток такої репродуктивної поведінки дає косаткам кілька бонусів. По-перше, старі самки не вагітніють одночасно зі своїми доньками. А отже – не змагаються за ресурси із власним потомством.
Дослідники припускають, що саме це у довгостроковій перспективі дозволяє китам передати більше своїх генів та зберегти якомога більше нащадків.
Крім того, літні самки можуть надавати допомогу молодшим, якщо не конкурують з ними. У попередніх дослідженнях вчені виявили, що старші косатки стають провідниками для своїх зграй у подорожах.
А ще "бабусі" можуть дістати додаткову їжу, яка підвищує шанси на виживання їхніх "онуків".
Схоже, цей вид потребує такого устрою, в якому самки тривалий час живуть у групі та тісно спілкуються з молодими косатками, додає Семюел Елліс.
