Повернули лише в червні: помер цивільний полонений Олег Котов, який 4 роки пробув у російській неволі

В одній із лікарень Києва наприкінці липня помер 60-річний Олег Котов із Харківщини – поліціянт на пенсії, якого викрали й незаконно утримували росіяни впродовж чотирьох років.

Чоловік пережив побиття і катування, а в неволі захворів на рак. У червні його вдалося повернути додому.

Історію розповів австрійський журналіст Стефан Шохер, чий матеріал опублікували декілька іноземних видань, зокрема Die Welt. Перекладом публікації поділився проєкт "Книга катів".

Увага! Матеріал містить опис травматичних подій, що може спричинити емоційний дискомфорт.

Олег Котов разом із дружиною проживав в селищі Козача Лопань на Харківщині, яке потрапило в окупацію одразу після початку повномасштабної війни. На той час 56-річного чоловіка росіяни затримали 23 квітня 2022 року.

За словами українця, до нього на вулиці підійшли 15 солдатів і запитали: "Ти Котов?". Згодом окупанти зайшли в будинок чоловіка, забрали електронні пристрої, а його самого відвезли до найближчого вокзалу.

Спершу Олега розпитували про синів. Чоловік розповів, що молодший навчається в Західній Європі. А от про старшого, який працював у поліції в Харкові, вирішив не розкривати правди. Росіянам пенсіонер сказав, нібито той – різноробочий на будівництві.

"Вони знали, що я сказав неправду", – розповів Олег і додав, що військові мали документи з особистою інформацією про його родину.

Після цього чоловіка спустили в підвал, де жорстоко побили й почали катувати електрострумом. Котов не ділився подробицями знущань, які пережив, але зізнався – здавалося, ніби десь усередині згорає серце.

Підвал на вокзалі був лише початком – Олега перевезли до маленького готелю у Гоптівці на кордоні з Росією. Приміщення використовували як табір для військовополонених і цивільних заручників.

"Там була велика кімната. Його посадили в куток. Навколо стояло п'ятнадцять чоловіків. Один сів перед ним, дістав із кишені складаний ніж, відкрив його й сказав: "Ну що, відрізати тобі вуха?", – розповів журналіст про українця.

Олег хоч і не втратив вухо, але мав на ньому шрам. Він каже: росіяни не збиралися вбивати, а хотіли "розтрощити грудну клітку". Чоловіка били 14 людей впродовж близько чотирьох годин, аж поки він не знепритомнів. Згодом до українця застосували електрострум.

Таких знущань Котов зазнавав майже місяць, 18 днів з яких йому забороняли ходити до туалету. Після перебування в готелі в Олега були зламані щонайменше три ребра.

Згодом пенсіонера відправили до наметового табору в Бєлгородській області Росії, де його зустріли побиттями й допитами. Охоронці неодноразово били заручників кийками завдовжки 73 сантиметри.

До полонених застосували й інші форми катування: до ніг прив'язували газові балони й підпалювали їх, а також прикладали гаряче залізо до стоп.

Після кількох змін місць утримання Олег опинився у Старому Осколі. Там чоловік захворів – одного разу окупанти сказали, що він задихнеться від "своєї пневмонії". Однак якось українець підслухав, що насправді мав рак.

Попри важку хворобу, пенсіонера не лікували – лише кілька разів отримував уколи, про вміст яких йому не розповідали. Проте відтоді його здебільшого залишили у спокої. Щомісяця дружина Олега відправляла йому листи, але він отримав лише два з них.

У червні 2026 року чоловікові вручили форму й примусили переодягнутися. Тоді Олег був настільки слабким, що заледве зробив це без сторонньої допомоги.

Українських заручників із мішками на головах спершу везли годину, тоді була дорога літаком і знову автобусом. Якось один із них припустив, що мандрівка може бути шляхом на обмін. Йому відповіли: "Ніколи в житті, не будь дурнем".

Однак українців і справді повернули додому. Журналіст Стефан Шохер спілкувався з Олегом, коли той перебував в одній із лікарень Києва. На той час пенсіонер був "виснаженим до кісток", а харчуватися йому доводилося через трубку.

"Я не маю образ чи гіркоти, але [є бажання] – це зло має бути переможене", – казав Олег.

Дружина чоловіка жартував, щоб "викликали поліцію" – старшого сина з Харкова, однак молодший не встиг приїхати до батька.

Через тиждень після розмови з журналістом Олег Котов помер.