Зберігся крізь роки: вчені виявили унікальну властивість людського мозку

Віра Шурмакевич — 22 березня, 09:00
Зберігся крізь роки: вчені виявили унікальну властивість людського мозку
Getty Images

Науковці дослідили майже 4,5 тисяч людських мізків з шести континентів світу. Їхній вік становить приблизно 12 тисяч років. Вони виявили їх знебарвленими та зменшеними у розмірі, але добре збереженими, незважаючи на такий великий проміжок часу.

Вважається, що мозок є одним з перших людських органів, який розкладається після смерті. Однак останні дослідження ставлять під сумнів цю теорію, пише IFL Science.

У дослідженні, результати якого опубліковані у науковому журналі The Royal Society, йдеться, що їх знаходили у пустельних похованнях, гірських перевалах, болотах та водоймах. Належали вони представникам усіх верств суспільства: від дослідників Арктики до європейських ченців і навіть членів королівських родин у Єгипті та Кореї.

Науковці кажуть, що всі знайдені зразки мізків були зневодненими і через це зменшились у розмірі, а також знебарвленими.

Жива мозкова тканина має рожевий колір, як і більшість сирого м'яса, але під впливом часу вона змінюється, пояснила науковиця Олександра Мортон-Гейворд. Вона стверджує, що розуміння того, як мозок здатний зберігатися протягом такого довгого часу, може допомогти знайти нові зразки мозку в майбутньому.

Найцікавішою для дослідників виявилась підгрупа з понад 1300 мізків, які збереглися серед скелетів. Ці зразки знайшли в затоплених могилах, кораблях та ставках. За словами Мортон-Гейворд, знайти їх у такому середовищі було несподіванкою.

Також ці мізки були найстарішими в архіві, який попередньо уклали дослідники. Деякі з них датуються аж останнім льодовиковим періодом – їм щонайменше 12 тисяч років.

Людський мозок може зберігатися протягом тривалого часу за певних умов: природних, як-от замерзання в горах або висихання в пустелі, або штучних, як-от бальзамування.

Але вчені поки не знають точно, чому виявлені зразки так добре збереглися. Це може бути пов'язано з навколишнім середовищем, у якому перебували ці органи, або з їхнім унікальним хімічним складом. Тому необхідно провести ще інші дослідження, аби це з’ясувати.

Це відкриття змушує науковців почати розглядати людське тіло та останки з іншого боку. Воно свідчить про те, що тіло розкладається не так, як це було встановлено раніше, кажуть дослідники.

У людському організмі є м’які (м’язи, наприклад) та тверді (зуби, кістки) тканини. Раніше виявили, що вони розкладаються по-різному: твердим потрібно більше часу на це.

"Замість того, щоб думати про тверді і м’які тканини, ми повинні розглянути відмінності біохімічного складу окремих органів і типів тканин: він може "диктувати" їхній потенціал збереження так само, як і фактори навколишнього середовища.

Наприклад, традиційно ми вважаємо, що мозок швидко розкладається, але нещодавно зібрані дані явно свідчать про протилежне, і, скоріше, демонструють, що за певних обставин він є останнім, хто піддається розкладу", – розповіла дослідниця Олександра Мортон-Гейворд.

Раніше ми розповідали, як взаємодія з тваринами впливає на мозок людини.

Реклама:

Головне сьогодні