"Зробили з цього тетріс": вчені розкрили таємницю спорудження найбільшого кам’яного кургану Європи
Науковці довго шукали відповідь на питання про те, як людям в епоху неоліту – близько 5600 років тому – вдалося побудувати курган Дольмен Менга, розташований на півдні Іспанії.
Тепер їм вдалося з'ясувати, як людям вдалося скласти каміння, які важать як два реактивні літаки, з міліметричною точністю. Висновки свого десятирічного дослідження вчені опублікували в журналі Science Advances.
Дольмен Менга – один з найбільший зразків мегалітичної архітектури в Європі. Це споруда з величезних кам’яних блоків епохи пізнього неоліту та бронзового періоду, пише CNN.
Будівля віком 5600 років складається з 32 каменів, які раніше прикопали у землю на вершині пагорба. Разом вони утворюють однокамерну гробницю довжиною 25 метрів і шириною 5 метрів. У висоту Дольмен Менга досягає 50 метрів.
Найбільший камінь споруди важить близько 150 тонн – майже вп’ятеро більше, ніж вайважча частина найвідомішого дива неоліту Стоунхенджа.
"На своїх лекціях я розповідаю студентам, що вагою [Дольмен Мега] перевищує два літаки Boeing 747, які повністю завантажені пальним і пасажирами.
Це завжди було таємницею та інтригуючим науковим питанням, його вдалося побудувати з огляду на технології періоду неоліту", – поділився Леонардо Гарсія Санхуан, співавтор нового дослідження та професора доісторичних часів в Іспанському університеті Севільї.
Як побудували мегаліт?
Проект під керівництвом Хосе Антоніо Лозано Родрігеса, геолога з Океанографічного центру Канарських островів, зібрав воєдино інформацію про те, як камені різали, транспортували та розміщували.
При цьому група науковців врахувала топографію та геологію, інформацію з попередніх археологічних розкопок, етнографічні та історичні відомості.
У 2023 році дослідники з’ясували, що будівельники споруди для її створення використали кар’єр, розташований за 850 метрів. Люди в епоху неоліту використали сприятливий рельєф для того, аби транспортувати масивне каміння вниз пологим схилом.
Для цього вони, ймовірно, спроектували колію або дорогу, щоб мінімізувати тертя відносно м’якої породи об землю.
Останнє дослідження показало, що вертикальні камені, які стали основою стін споруди, не розташовували перпендикулярно до поверхні землі. Вони були плавно нахилені всередину під таким кутом, щоб зробити Дольмен Менга вужчим на даху, утворюючи при цьому форму трапеції.
Науковці підрахували, що кожен з вертикальних каменів нахилявся всередину над рівномірним кутом від 84 до 85 градусів.
Дослідження припускає, що будівники Дольмен Менги мали використовувати вертикальні рівні та каркасні кутники – інструменти, які допомогли дотриматися точності при розташуванні каменів.
"Точність кутів міліметрична. Вони зробили з цього тетріс, як комп’ютерну гру.
Камені були розміщені та вирізьблені так, щоб вони були трохи нахилені та ідеально підігнані один до одного. Кожен блок повинен точно підходити до інших, і кожен блок підтримує інші", – пояснив співавтор дослідження Гарсіа Санхуан.
Науковці припускають, що каміння вбудували в землю завдяки противазі, яка допомогла заглибити майже третину висоти частини будівлі під поверхню.
Після спорудження стін люди епохи неоліту з ще п’яти каменів створили дах, вирівняли підлогу та спорудили кам’яні стовпи для додаткової підтримки конструкції.
Завершену Дольмен Менгу зверху присипами ґрунтом, який допоміг ізолюватися від холодної та пологої погоди, а також додавав споруді стабільності.
За словами Гарсіа Санхуана, через невелику кількість археологічних залишків на цьому місці, досі достеменно невідомо, як саме використовували споруду. Ймовірно, вона могла слугувати храмом або гробницею.
Професор доісторичних часів Університетського коледжу Лондона Паркер-Пірсон сказав, що інженери Дольмен Менги, мабуть, хотіли створити міцну конструкцію, яка стоятиме вічність.
"Хоча автори роботи припускають, що будівельники зробили споруду настільки надійною для того, аби протистояти пошкодженням від землетрусу, я вважаю, що на була інша причина – спроба створити сталість", – сказав він.
На думку Гарсіа Санхуана, будівельники Дольмен Менги мали знання з фізики, зокрема про силу тертя, геометрію та геологію.
"Ми маємо визнати, що це була наука. Ніхто ніколи раніше не говорив про неолітичну науку лише через зарозумілість. Ми і не думали, що тоді люди могли займатися наукою так, як це робимо ми.
Якби будь-який інженер сьогодні спробував побудувати Менгу за допомогою ресурсів, які існували 6000 років тому, я не думаю, що він міг би це зробити", – додав науковець.
Нагадаємо, науковці виявили, що центральний камінь Стоунхенджу міг подолати шлях у понад 700 кілометрів з північно-східної Шотландії.
