Що вплинуло на поширеність карієсу у наш час? Підказки можуть міститися у зубі бронзового віку
На зубах людини, яка жила близько 4000 років тому, вчені знайшли велику кількість бактерій, які спричиняють карієс і запалення ясен. Ця знахідка може допомогти зрозуміти, які зміни в харчуванні людини призвели до поширеності цього захворювання у наш час.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в науковому журналі Molecular Biology and Evolution, повідомляє CNN.
Уражені бактеріями зуби знайшли під час розкопок 1993 та 1996 років у вапняковій печері графства Лімерик, що в Ірландії. Вони були серед людських решток.
Під час аналізів науковці встановили, що зуби були корінними. Вони належали людині, яка жила у 2280-2140 роках до нашої ери – у бронзовому віці.
Один зуб мав велику кількість Streptococcus mutans – бактерій ротової порожнини, які викликають карієс. Однак ознак захворювання на ньому не було – вони не встигли з’явитися.
За словами співавторки дослідження Лари Кессіді, ця бактерія рідко зустрічається у давніх геномах. Ймовірно, через кислотоутворювальну природу, яка й викликає карієс і деградацію ДНК в зубах, вона погано зберігається.
Іншою можливою причиною непопулярності S. mutans у давнину можуть бути зміни в раціоні людей – раніше люди споживали менше рафінованого цукру й оброблених продуктів.
За словами Кессіді, з розвитком сільського господарства близько 10 000 років тому відбулися значні зміни у харчуванні. Водночас популяризація цукру спостерігається останні кілька сотень років.
Аналіз бактерій на зубах бронзового віку показав, що еволюційне дерево S. mutans є складнішим, ніж вважали раніше. Вчені виявили, що її здатність завдавати шкоди зубам еволюціонувала разом зі змінами в харчуванні людини.
Як зазначила Кессіді, це відкриття може допомогти зрозуміти, чому карієс став поширеною проблемою ротової порожнини у наш час.
Чому бактерії на зубі так добре збереглися – поки що незрозуміло. На думку науковиці, цьому посприяли прохолодні й сухі умови печери.
Раніше археологи вже знаходили S. mutans в інших стародавніх зубах, але тоді вони спостерігалися у незначних кількостях.
Два інші знайдені зуби містили ДНК Tannerella forsythia – бактерії, що викликає захворювання ясен. Дослідники виявили два її різних штами, хоча зазвичай зустрічається лише один із них.
Це означає, що стародавні мікробіоми були набагато різноманітнішими, ніж сучасні. Як зазначили вчені, втрата біорізноманіття може мати негативний вплив на здоров'я людини.
Ще кілька зубів, знайдених у печері, мали ознаки карієсу. Однак невідомо, чи належали вони тій самій людині.
Нагадаємо, вчені виявили унікальну властивість людського мозку, дослідивши майже 4,5 тисячі зразків, віком близько 12 тисяч років.
