"Ми ніколи цього не бачили": астрономи зробили найбільш деталізований знімок поверхні Сонця

Дослідники зробили знімок Сонця з найвищою роздільною здатністю, якої наразі вдалося досягти.

Унікальна світлина може допомогти розкрити одну з найбільших таємниць зорі – чому її корона (зовнішня частина атмосфери) на мільйони градусів гарячіша за поверхню.

Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Nature, повідомляє The Guardian.

Астрономи використали найпотужніший у світі сонячний телескоп Іноуї на Гаваях, щоб детально розгледіти особливості центральної зорі нашої системи планет. Потужний пристрій допоміг розгледіти золотисті смуги і закручені вихори на Сонці.

Науковці зосередилися на зонах підвищеної активності – нових структурах у магнітно активній області біля плям, які за розмірами менші за 20 кілометрів.

Для порівняння, попередні спостереження показали деталі до 30 кілометрів завширшки. Тоді вчені змогли розгледіти, що поверхня Сонця має клаптикову структуру, кожна з яких за розміром нагадує Францію.

Натомість нові зображення показують значно дрібніші структури і можуть показати процеси на поверхні, які, ймовірно, пояснять багаторічну таємницю Сонця.

"Моя перша реакція була: "Ого, як ми можемо бачити такі крихітні, дрібномасштабні структури на Сонці?" Ми ніколи раніше не бачили такого в жодних сонячних спостереженнях", – сказав один із астрономів команди, доктор Девід Курідзе.

Науковці з'ясували, що невеликі структури на знімках, що схожі на вири, насправді є нестійкостями Кельвіна-Гельмгольца. Вони виникають через різницю швидкостей потоків плазми, яка створює зсув на межі між ними.

Спочатку на межі виникають невеликі збурення, які через цю нестійкість швидко посилюються й закручуються у спіральні вихори, схожі на хвилі, що розбиваються.

Раніше вчені бачили нестійкості в озерах, океанах, хмарних утвореннях на Землі та навіть в атмосферах Юпітера та Сатурна. Однак існування цього явища досі не було підтверджено на Сонці.

Фізики знають, що рух гарячої зарядженої плазми породжує магнітні поля Сонця, а їхні силові лінії можуть закручуватися одна навколо одної, накопичуючи напруження.

Коли ці лінії раптово перебудовуються, накопичена енергія вивільняється і спричиняє потужні явища – сонячні спалахи та викиди корональної маси. Однак досі не до кінця зрозуміло, що саме запускає цей процес.

Одним із пояснень можуть бути закручені вихори. Відкриття пояснює, чому лінії поля взагалі сплітаються і, ймовірно, як сонячна корона нагрівається до кількох мільйонів градусів, коли поверхня має лише 6000°C.

"Це може розгадати найбільшу загадку останнього півстоліття для сонячної фізики та астрофізики. Коли в системі виникає така нестабільність, енергія дуже легко переходить на дедалі менші масштаби. А в якийсь момент вона просто розсіюється у вигляді тепла.

Це може пояснити, чому корона Сонця та інших подібних зір є настільки гарячою – тобто чому їхні зовнішні атмосфери мають таку високу температуру", – додав Курідзе.

Раніше астрономи вперше зробили фото південного полюса Сонця.