В Україні через бойові дії викиди СО2 сягнули 180 млн тонн. Це річний рівень однієї з країн ЄС
Викиди вуглекислого газу (CO2), що утворилися безпосередньо внаслідок повномасштабної війни, сягнули 180 млн тонн.
Про це повідомили в Міндовкілля.
Це додаткові викиди парникових газів в атмосферу України, майже рівнозначні загальному рівню викидів у Нідерландах за рік.
Ще рік тому йшлося про 97 млн тонн додаткових викидів СО2 в атмосферу внаслідок бойових дій в Україні. Цьогоріч показники зросли майже удвічі. Оцінка такої шкоди довкіллю наразі перевищує 11 млрд доларів.
Європейський кліматичний фонд та Ініціатива з обліку викидів парникових газів у звіті за перший рік повномасштабної війни зазначають, що найвагоміше з усіх джерел викидів CO2, пов’язаних із військовими діями, – це споживання палива. Найбільші обсяги витрат зазвичай пов’язані з використанням реактивного пального для авіації (воно може становити понад дві третини від загального споживання), та дизельного пального (може становити близько 20% від загального споживання).
Як йдеться в оцінюванні, споживання палива становить лише частину загального впливу на клімат. Інші фактори разом, зокрема, вуглецевий слід матеріалів, що використовуються для виробництва техніки і боєприпасів та закупівля різних товарів і послуг, найімовірніше переважать вплив від використання пального. Викиди від ланцюгів постачання можуть бути у 2–5 разів вищими, ніж операційні військові викиди.
Зазначається, що відбудова інфраструктури також дуже вуглецевоємна, особливо з огляду на значні пошкодження, завдані під час війни. Зокрема, атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури значно збільшують викиди, пов’язані з відновленням у цьому секторі. Водночас промисловість та комерційний сектор також серйозно постраждали, що могло ще відчутніше підвищити рівень викидів через відновлювальні роботи у цих секторах.
Як повідомили у Міндовкілля, нині Україна фіналізує низку документів у сфері кліматичної політики. Серед них: стратегія кліматичної політики до 2035 року, кліматичний закон, спрямований на низьковуглецевий розвиток України, та проєкт Стратегії впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні на період до 2033 року та операційний план до неї.
"Ми тримаємо незмінний курс на Паризьку угоду, попри бойові дії. Вже підписано Меморандуми з такими потужними гравцями, як Швейцарія та Японія", – зазначив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
Він додав, що Україна планує імплементувати Environmental Compact – це 50 уніфікованих рекомендацій, які визначають підходи до компенсації за шкоду довкіллю від бойових дій та пропозиції щодо «зеленого» відновлення. З них 30 кроків Україна має зробити самостійно, а 20 – за підтримки партнерів.
План заходів містить 66 пунктів з оцінки завданих Росією збитків довкіллю, покарання за вчинені злочини та усунення завданої шкоди. Ці кроки планують виконати до 2027 року. Більшість з них збираються реалізувати у 2024 році. Для цього буде залучено 28 міністерств, центральних органів виконавчої влади та інших організацій.
Нагадаємо, рівень газів, які "утримують" в атмосферному повітрі тепло і посилюють парниковий ефект, у 2023 році зростав рекордно швидкими темпами. Загальна кількість вуглекислого газу стала найбільшою за 65 років спостереження.
