Чи впізнаєте видатних українців у вишиванках, якщо це не Франко й Леся Українка? ТЕСТ

Ця дівчинка – юна Катерина Грушевська, дослідниця, історикиня, головна помічниця свого батька Михайла Грушевського. Донька історика росла залюбленою дитиною, яку дуже часто фотографували, але це фото – чи не єдине, де вона зображена у вишиванці. Наймовірніше, не своїй – помітно, що сорочка на дівчинку велика і її припасували, аби зробити світлину. Такі геометричні орнаменти та розтажування вишивки смугами на рукаві характерне для вишитих сорочок на Поділлі.

Ця дівчинка – юна Катерина Грушевська, дослідниця, історикиня, головна помічниця свого батька Михайла Грушевського. Донька історика росла залюбленою дитиною, яку дуже часто фотографували, але це фото – чи не єдине, де вона зображена у вишиванці. Наймовірніше, не своїй – помітно, що сорочка на дівчинку велика і її припасували, аби зробити світлину. Такі геометричні орнаменти та розтажування вишивки смугами на рукаві характерне для вишитих сорочок на Поділлі.

Ця дівчинка – юна Катерина Грушевська, дослідниця, історикиня, головна помічниця свого батька Михайла Грушевського. Донька історика росла залюбленою дитиною, яку дуже часто фотографували, але це фото – чи не єдине, де вона зображена у вишиванці. Наймовірніше, не своїй – помітно, що сорочка на дівчинку велика і її припасували, аби зробити світлину. Такі геометричні орнаменти та розтажування вишивки смугами на рукаві характерне для вишитих сорочок на Поділлі.

Дослідники вважають, що рослинний орнамент прийшов до нас з розвитком торгівлі зі Сходу та з Візантії, а перша згадка про нього на теренах України сягає козацької доби.

Дослідники вважають, що рослинний орнамент прийшов до нас з розвитком торгівлі зі Сходу та з Візантії, а перша згадка про нього на теренах України сягає козацької доби.

Дослідники вважають, що рослинний орнамент прийшов до нас з розвитком торгівлі зі Сходу та з Візантії, а перша згадка про нього на теренах України сягає козацької доби.

Попалися? Марина Олійник, наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» НАН України каже, попри поширену думку, що першим так почав одягатися Франко, у документах зафіксовано інше. Фото датоване 1864 роком та вважається першим задокументованим таким поєднанням одягу. Загалом же, за її словами, першим, хто почав поєднувати європейський та український національний одяг був Тарас Шевченко.

Попалися? Марина Олійник, наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» НАН України каже, попри поширену думку, що першим так почав одягатися Франко, у документах зафіксовано інше. Фото датоване 1864 роком та вважається першим задокументованим таким поєднанням одягу. Загалом же, за її словами, першим, хто почав поєднувати європейський та український національний одяг був Тарас Шевченко.

Попалися? Марина Олійник, наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» НАН України каже, попри поширену думку, що першим так почав одягатися Франко, у документах зафіксовано інше. Фото датоване 1864 роком та вважається першим задокументованим таким поєднанням одягу. Загалом же, за її словами, першим, хто почав поєднувати європейський та український національний одяг був Тарас Шевченко.

На фото – дисидент, громадський діяч та політик В’ячеслав Чорновіл. Ця світлина зроблена у 1970-ті роки. Дружина Чорновола Атена згадувала, що він охрестився у дорослому віці, перед засланням. Таїнство провів майбутній патріарх України Володимир Романюк у Космачі. В’ячеслав Чорновіл тоді був одягнений у вишиванку: цілком можливо, що на фото – саме вона.

На фото – дисидент, громадський діяч та політик В’ячеслав Чорновіл. Ця світлина зроблена у 1970-ті роки. Дружина Чорновола Атена згадувала, що він охрестився у дорослому віці, перед засланням. Таїнство провів майбутній патріарх України Володимир Романюк у Космачі. В’ячеслав Чорновіл тоді був одягнений у вишиванку: цілком можливо, що на фото – саме вона.

На фото – дисидент, громадський діяч та політик В’ячеслав Чорновіл. Ця світлина зроблена у 1970-ті роки. Дружина Чорновола Атена згадувала, що він охрестився у дорослому віці, перед засланням. Таїнство провів майбутній патріарх України Володимир Романюк у Космачі. В’ячеслав Чорновіл тоді був одягнений у вишиванку: цілком можливо, що на фото – саме вона.

На фото – Леся Українка з братом Михайлом. Восьмикутна зірка – це впізнаваний волинський орнамент. Зірка прикрашає не лише передпліччя та горловину, а й увесь рукав: на рукаві у традиційній українській сорочці часто повторювали елемент, який є у основному взорі.

На фото – Леся Українка з братом Михайлом. Восьмикутна зірка – це впізнаваний волинський орнамент. Зірка прикрашає не лише передпліччя та горловину, а й увесь рукав: на рукаві у традиційній українській сорочці часто повторювали елемент, який є у основному взорі.

На фото – Леся Українка з братом Михайлом. Восьмикутна зірка – це впізнаваний волинський орнамент. Зірка прикрашає не лише передпліччя та горловину, а й увесь рукав: на рукаві у традиційній українській сорочці часто повторювали елемент, який є у основному взорі.

Техніка, якою вишита сорочка Левка Лук’яненко називається низь. Це дуже давній рахунковий шов для геометричних орнаментів, який є найбільш характерним для Поділля та Гуцульщини, але зустрічається і в інших регіонах країни. Савеля Стечишин, громадська діячка, авторка книги “Мистецькі скарби українських вишивок” пише, що “низинне вишивання – це один рід техніки, який можна вважати чисто народним витвором”.

Техніка, якою вишита сорочка Левка Лук’яненко називається низь. Це дуже давній рахунковий шов для геометричних орнаментів, який є найбільш характерним для Поділля та Гуцульщини, але зустрічається і в інших регіонах країни. Савеля Стечишин, громадська діячка, авторка книги “Мистецькі скарби українських вишивок” пише, що “низинне вишивання – це один рід техніки, який можна вважати чисто народним витвором”.

Техніка, якою вишита сорочка Левка Лук’яненко називається низь. Це дуже давній рахунковий шов для геометричних орнаментів, який є найбільш характерним для Поділля та Гуцульщини, але зустрічається і в інших регіонах країни. Савеля Стечишин, громадська діячка, авторка книги “Мистецькі скарби українських вишивок” пише, що “низинне вишивання – це один рід техніки, який можна вважати чисто народним витвором”.

На знимці – Андрій, Тарас, Петро та Анна Франко, діти Івана Франка. Батьки виховували їх в любові до українського. Хлопці наслідували батька і носили вишиті сорочки під класичним верхнім одягом, а донечка цілком одягнена в український стрій: вишиту сорочку, горсик, призбирану спідницю, дармовиси та стрічка у волоссі.

На знимці – Андрій, Тарас, Петро та Анна Франко, діти Івана Франка. Батьки виховували їх в любові до українського. Хлопці наслідували батька і носили вишиті сорочки під класичним верхнім одягом, а донечка цілком одягнена в український стрій: вишиту сорочку, горсик, призбирану спідницю, дармовиси та стрічка у волоссі.

На знимці – Андрій, Тарас, Петро та Анна Франко, діти Івана Франка. Батьки виховували їх в любові до українського. Хлопці наслідували батька і носили вишиті сорочки під класичним верхнім одягом, а донечка цілком одягнена в український стрій: вишиту сорочку, горсик, призбирану спідницю, дармовиси та стрічка у волоссі.

На картині у сорочці, ймовірно, вишитій технікою мережка зображена донька останнього гетьмана України Павла Скоропадського Єлизавета. Портрет вважався зниклим у часи Другої світової війни. У 2024 році у київський Музей гетьманства звернулася німкеня, яка розповіла, що весь цей час картина висіла у неї вдома: понад 40 років тому її батьку віддали цю картину безкоштовно на розпродажі речей одного із землеволодінь у містечку Оберстдорф в Баварії. Саме там до кінця життя і проживала Єлизавета Скоропадська.

На картині у сорочці, ймовірно, вишитій технікою мережка зображена донька останнього гетьмана України Павла Скоропадського Єлизавета. Портрет вважався зниклим у часи Другої світової війни. У 2024 році у київський Музей гетьманства звернулася німкеня, яка розповіла, що весь цей час картина висіла у неї вдома: понад 40 років тому її батьку віддали цю картину безкоштовно на розпродажі речей одного із землеволодінь у містечку Оберстдорф в Баварії. Саме там до кінця життя і проживала Єлизавета Скоропадська.

На картині у сорочці, ймовірно, вишитій технікою мережка зображена донька останнього гетьмана України Павла Скоропадського Єлизавета. Портрет вважався зниклим у часи Другої світової війни. У 2024 році у київський Музей гетьманства звернулася німкеня, яка розповіла, що весь цей час картина висіла у неї вдома: понад 40 років тому її батьку віддали цю картину безкоштовно на розпродажі речей одного із землеволодінь у містечку Оберстдорф в Баварії. Саме там до кінця життя і проживала Єлизавета Скоропадська.

Це єдина нині відома світлина, на якій Степан Бандера, один з основних ідеологів українського націоналізму та провідник ОУН, одягнений в український народний стрій. У Стрийському краєзнавчому музеї “Верховина” кажуть, її, ймовірно, виконав Богдан Нуд між 1927-1929 рр., перебуваючи в Старому Угринові. На ній Степан Бандера в шароварах, вишитій сорочці, чоботах, шапці-кучмі з «фльобертом»(гвинтівкою під патрон Флобера) у руках. Це типове вбрання членів молодіжного товариства “Луг”.

Це єдина нині відома світлина, на якій Степан Бандера, один з основних ідеологів українського націоналізму та провідник ОУН, одягнений в український народний стрій. У Стрийському краєзнавчому музеї “Верховина” кажуть, її, ймовірно, виконав Богдан Нуд між 1927-1929 рр., перебуваючи в Старому Угринові. На ній Степан Бандера в шароварах, вишитій сорочці, чоботах, шапці-кучмі з «фльобертом»(гвинтівкою під патрон Флобера) у руках. Це типове вбрання членів молодіжного товариства “Луг”.

Це єдина нині відома світлина, на якій Степан Бандера, один з основних ідеологів українського націоналізму та провідник ОУН, одягнений в український народний стрій. У Стрийському краєзнавчому музеї “Верховина” кажуть, її, ймовірно, виконав Богдан Нуд між 1927-1929 рр., перебуваючи в Старому Угринові. На ній Степан Бандера в шароварах, вишитій сорочці, чоботах, шапці-кучмі з «фльобертом»(гвинтівкою під патрон Флобера) у руках. Це типове вбрання членів молодіжного товариства “Луг”.

Це гуцульська автентична вишиванка, яку одягла акторка Лариса Кадочникова для ролі Марічки у фільмі “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова. Українські строї творці легендарної стрічки шукали по місцевих селах, тож відзняті кадри мають ще й неабияку історичну цінність для розуміння, як одягалися гуцули.

Це гуцульська автентична вишиванка, яку одягла акторка Лариса Кадочникова для ролі Марічки у фільмі “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова. Українські строї творці легендарної стрічки шукали по місцевих селах, тож відзняті кадри мають ще й неабияку історичну цінність для розуміння, як одягалися гуцули.

Це гуцульська автентична вишиванка, яку одягла акторка Лариса Кадочникова для ролі Марічки у фільмі “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова. Українські строї творці легендарної стрічки шукали по місцевих селах, тож відзняті кадри мають ще й неабияку історичну цінність для розуміння, як одягалися гуцули.

“Така пізня, така тепла осінь” – ще одна розкішна стрічка з фільмографії Миколайчука. Зверніть увагу на щільно зашиті рукави вишиванок та яка багата вишивка на грудях. Герої фільму одягали вишиванки як свій найкращий святковий одяг і не носили його у будні.

“Така пізня, така тепла осінь” – ще одна розкішна стрічка з фільмографії Миколайчука. Зверніть увагу на щільно зашиті рукави вишиванок та яка багата вишивка на грудях. Герої фільму одягали вишиванки як свій найкращий святковий одяг і не носили його у будні.

“Така пізня, така тепла осінь” – ще одна розкішна стрічка з фільмографії Миколайчука. Зверніть увагу на щільно зашиті рукави вишиванок та яка багата вишивка на грудях. Герої фільму одягали вишиванки як свій найкращий святковий одяг і не носили його у будні.

Іван Миколайчук майже весь фільм носив верхній одяг, а от сценічний гардероб Любов Поліщук у цьому фільмі вартий окремої історії, особливо її вишиванки. Гарний привід переглянути саме сьогодні.

Іван Миколайчук майже весь фільм носив верхній одяг, а от сценічний гардероб Любов Поліщук у цьому фільмі вартий окремої історії, особливо її вишиванки. Гарний привід переглянути саме сьогодні.

Іван Миколайчук майже весь фільм носив верхній одяг, а от сценічний гардероб Любов Поліщук у цьому фільмі вартий окремої історії, особливо її вишиванки. Гарний привід переглянути саме сьогодні.