Як швидко відбудувати школу після війни: приклад Житомира, який стане у пригоді іншим громадам
Ранок 4 березня 2022 року. У центрі Житомира пролунали вибухи – російська авіабомба влучила в міський ліцей №25. Шкільна будівля перетворилася на руїни: вибиті вікна, зруйновані класи, подекуди з-під уламків виглядають шкільні підручники.
Після удару вчителі, батьки й учні разом приходили розбирати завали, а міська влада шукала, де розмістити дітей для продовження навчання. Але питання повної відбудови ліцею тоді здавалося далеким і невизначеним.
Минуло майже чотири роки. Фундамент розбомбленого ліцею №25 досі стоїть пусткою. Однак тепер будівля навчального закладу має шанси на відновлення: тут планують звести першу в Україні "Школу майбутнього" – навчальний заклад, побудований за планом міжнародних архітекторів.
Розробку повного комплекту технічної документації для спорудження нової школи ініціював уряд Литви – проєкт обійшовся йому у пів мільйона євро. Задля швидкого масштабування будівництва нових шкіл литовці готові безкоштовно надавати українським громадам проєкт, який ті не могли б собі дозволити за власний кошт. Він може слугувати за зразок для відбудови сотень українських шкіл, зруйнованих або пошкоджених війною.
Що це за проєкт? Як громади можуть ним скористатися? І як виглядатимуть "Школи майбутнього", в які діти справді захочуть повертатися?
Відповіді на ці питання "УП. Життя" допомагали шукати:
- Євген Кудрявець, перший заступник міністра освіти і науки України;
- Артурас Жарновскіс, керівник програм з відновлення України Центрального агентства з управління проєктами Литви;
- команда архітекторів проєкту "Школи майбутнього".
Сотні зруйнованих шкіл: масштаби проблеми та обмеження громад
За час повномасштабної війни росіяни пошкодили чи знищили тисячі навчальних закладів по всій країні.
"Станом на грудень 2025 року в Україні повністю зруйновано 229 шкіл, пошкоджено 1 844. Найбільші масштаби руйнувань спостерігаються в Харківській, Дніпропетровській та Донецькій областях", – повідомляє перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець.
За оцінками литовських експертів, щонайменше пів тисячі зруйнованих чи пошкоджених шкіл не підлягають відновленню. Відтак масштаб проблеми колосальний: сотні громад залишилися без повноцінних шкільних приміщень, тисячам дітей доводиться вчитися або дистанційно, або в переповнених школах сусідніх сіл і міст.
Звісно, у кожної громади своя ситуація – десь школу знищено повністю, десь лише частково, десь поки що небезпечно будувати нову через близькість фронту. Але навіть там, де відносно спокійно і люди готові братися до відбудови, громади зіштовхуються з браком ресурсів.
Розробка проєктно-кошторисної документації – перший і обов'язковий крок перед будівництвом – часто затягує процес на багато місяців.
"Практично завжди підготовка проєктно-кошторисної документації з нуля може займати до пів року, її розробка потребує залучення інженерів і значних витрат", – підтверджує Євген Кудрявець.
У Міністерстві освіти визнають, що питання відбудови шкіл здебільшого часто впирається у фінанси.
"Основною перешкодою є брак фінансових ресурсів – проблемою залишається вартість самих проєктів, і час, необхідний для їх розробки. Вартість розробки технічного проєкту може бути просто не по кишені громадам.
І тому ми зокрема підтримуємо ініціативу адаптивних проєктів. Це готові проєкти, які по адаптації дозволяють створити укриття чи відбудувати заклад освіти набагато швидше. Один із дуже якісних прикладів – Future Schools for Ukraine ("Школа майбутнього для України") – проєкт наших литовських партнерів, який створили в тісних консультаціях з МОН і українськими експертами освіти і архітектури", – каже Євген Кудрявець.
"Школа майбутнього для України" – це міжнародний проєкт, покликаний допомогти українським громадам відбудувати школи після війни за новими стандартами. Фактично йдеться про розроблення адаптивного архітектурного проєкту сучасної школи, який можна багаторазово використати у різних містах і селах.
Чому литовці вирішили допомогти проєктом, а не лише грошима
"Уряд Литви ухвалив рішення розпочати проєкти реконструкції вже у 2022 році. На той момент це рішення не було очевидним: панувала думка, що відбудову слід відкладати до завершення війни. Фактично Литва стала однією з перших країн, яка наважилася діяти негайно", – розповідає Артурас Жарновскіс, керівник програм з відновлення України Центрального агентства з управління проєктами Литви (CPVA).
Тоді литовці сфокусувалися на реконструкції пошкоджених будівель – відбудували, зокрема, ліцей у Бородянці на Київщині, який постраждав від російських обстрілів, та дитсадок в Ірпені, що зазнав руйнувань на 75%. Після реалізації цього проєкту сім'ї почали повертатися до міста, пригадує Жарновскіс.
"Аналіз статистики про руйнування освітньої інфраструктури та практичний досвід реалізації проєктів дали усвідомлення про необхідність мислити ширше – не лише реконструювати, а й планувати будівництво нових шкіл. Так виникла ідея про інвестування в адаптивний технічний проєкт як інструмент, який можливо використовувати при будівництві в більш ніж одній локації", – розповідає Жарновскіс.
За його словами, готовий проєкт – це величезна підмога громадам, які втратили свій навчальний заклад і не мають ресурсів самостійно запустити будівництво.
Річ у тім, що якісний архітектурний проєкт сучасної школи – задоволення не з дешевих і не зі швидких. Його розробка з нуля може тривати місяцями та коштувати десятки мільйонів гривень, потребувати команди досвідчених архітекторів і інженерів.
"Проєкт на зразок розробленого може коштувати 300 000 євро і вище. Тут мова йде і про економію коштів (більшість громад не могли би дозволити собі проєкт такої якості через високу вартість), і скільки часу на розроблення технічної документації", – підкреслює Артурас Жарновскіс.
Для багатьох постраждалих громад такі витрати та фахівці просто недосяжні, особливо в умовах війни. Тому литовська ініціатива пропонує рішення – один раз вкластися у створення універсального проєкту "школи майбутнього", щоб потім громади по всій Україні могли швидко адаптувати його під себе і будувати школи за міжнародними стандартами практично "під ключ".
Що включає в себе цей технічний проєкт? По-перше, це повний комплект архітектурно-будівельних креслень, інженерних схем, розрахунків і матеріалів стадії "Проєкт", необхідних для зведення школи. По-друге, дизайн-рішення для ключових просторових елементів школи: від планування класів і коридорів до вигляду фасадів, подвір'я та укриття. По-третє, разом із документацією громадам нададуть гайдбук – посібник з рекомендаціями щодо просторового планування та вказівками з адаптації.
"Проєкт надається громадам безкоштовно, тож будь-яка громада може брати його в роботу, залучати донорів до будівництва. Ми сподіваємося залучити й інших донорів до можливості адаптувати проєкт і збудувати нові школи там, де вони потрібні найбільше, з укриттям, енергоефективні з людино орієнтованою архітектурою", – пояснює керівник програм з відновлення України Co-create Future Of Ukraine литовського Центрального агентства управління проєктами (ЦАУП) Артурас Жарновскіс.
Як розробляли концепцію "Школи майбутнього"
Від самого початку роботи над проєктом литовці залучили до роботи українських експертів, архітекторів, представників Міністерства освіти й неурядових організацій. Спільно визначили головні вимоги до майбутньої "школи майбутнього", взявши за основу найкращі європейські практики і додавши український контекст. Звісно, однією з ключових відмінностей стала вимога безпеки – наявність повноцінного укриття прямо в структурі школи.
"Перший урок для проєктування "Школи майбутнього" – безпека має бути інтегрованою, а не доданою пізніше. Захисна інфраструктура працює найкраще тоді, коли вона вбудована у повсякденне шкільне життя", – наголошує Артурас Жарновскіс.
Саме тому у новому проєкті школи укриття задумано не як окремий підвал, куди діти бігають під час тривоги, а як частину освітнього середовища – багатофункціональну, доступну та придатну для навчання навіть у мирний час.
Щоб отримати найкращий дизайн "Школи майбутнього", литовська сторона вирішила провести відкритий міжнародний архітектурний конкурс. До розробки його умов залучили українських і європейських фахівців: архітекторів, освітніх експертів, інженерів, юристів.
Конкурс оголосили у 2023 році і отримали понад 20 заявок від архітекторів щонайменше з десяти країн світу.
Перемогу здобула концепція під назвою NEW – Neighborhood for Educational Wonder ("Освітній квартал як сусідство для дива"), яку запропонувала команда італійського Scandurra Studio спільно з українським архітектором Михайлом Вустянським. Ця робота настільки відповідала поставленим вимогам, що в Литві контракт на її подальшу реалізацію відзначили нагородою "Закупівля року" – як приклад суспільно значущого і прозорого проєкту.
Архітектори пояснюють, що ключова ідея їхньої пропозиції – це модульна, відтворювана та стійка система. Починаючи з мінімального модуля, школа може бути сконфігурована у різних варіантах, щоб відповідати освітнім та суспільним потребам. Базова конфігурація натхненна концепцією hortus conclusus – саду, що оточує внутрішній простір, ставлячи природу в центр навчального досвіду та визначаючи всі архітектурні рішення.
Простіше кажучи, школа проєктується навколо внутрішнього зеленого двору, де природа – повноцінна частина освітнього середовища. Модульний принцип дозволяє "нарощувати" будівлю під різну кількість учнів: і для маленької сільської школи, і для великого міського ліцею – і при цьому зберігати цілісність концепції.
Як виглядатиме "Школа майбутнього": укриття, сади та будівля з модулів
Спробуємо уявити собі майбутню школу, спроєктовану за концепцією Neighborhood for Educational Wonder. Архітектори моделювали школу так, ніби створюють невелике містечко для дітей: зі своїми "вулицями", "площами", садом і укриттям.
Планування школи модульне. Є базовий модуль – умовний блок з кількох приміщень, який можна повторювати і комбінувати. З таких блоків набираються більші структури: навчальні крила, двоповерхові секції, внутрішні дворики. Наприклад, початкова школа може бути зібрана з менших модулів в окремому крилі, а старша – з більших модулів в іншому крилі. Це означає, що частини школи можуть виготовлятися як модулі, швидко збиратися на місці і замінюватися чи розширюватися в майбутньому без кардинальних перебудов.
У центрі школи – великий внутрішній сад (двір), захищений по периметру будівлями від вітру і небезпек. Це зелена оаза, де діти можуть відпочивати на перервах, займатися просто неба, проводити спільні заходи. Навіть у багатоповерховій школі проєктуються відкриті тераси, зелені дахи, атріуми з рослинами, щоби учні мали доступ до природного середовища.
Енергоефективність – ще одна причина, чому проєкт важливий. Зокрема зелені фасади містять перероблені та повторно використані матеріали. Передбачено і встановлення сонячних панелей великої потужності, системи рекуперації тепла, енергоощадне LED-освітлення з датчиками. За попередніми оцінками, споживання енергії майбутньою школою буде на 60-80% нижчим за стандартний шкільний корпус такого ж розміру.
Інклюзивність – принцип, який враховано в кожній дрібниці: школа буде повністю пристосована для дітей з інвалідністю (пандуси, ліфти, тактильні елементи), а просторові рішення на кшталт широких коридорів, відкритих багатофункціональних зон будуть зручними для всіх.
Коридори, до речі, у "Школі майбутнього" перестають бути просто проходами. Вони будуть ширшими і світлішими, місцями розширюватимуться до формату галерей чи холів. Там передбачені куточки для відпочинку і неформального спілкування, зони для індивідуальної роботи чи ігор. Класи теж трансформуються – окрім традиційних кабінетів, буде багато відкритих просторів для групової роботи, проєктної діяльності, творчості.
Скрізь максимально використовується природне освітлення завдяки великим вікнам і скляним перегородкам. Між різними віковими групами не буде глухих стін: молодші й старші учні зможуть пересікатися у спільних зонах, вчитися взаємодіяти.
Після уроків частина школи перетворюватиметься на громадський центр – тут можуть проходити гуртки, збори мешканців, культурні події, працювати секції для дорослих і дітей.
Окремо слід сказати про укриття. У "Школі майбутнього" воно обов'язково буде інтегроване в будівлю.
"Укриття розглядається як невід'ємний, повсякденний простір, а не як ізольований об'єкт для надзвичайних ситуацій. Воно спроєктоване як безпечне, доступне та багатофункціональне середовище, яке може використовуватися для навчальних та громадських активностей у звичайних умовах", – пояснюють архітектори.
Пілотний проєкт у Житомирі: на якому етапі будівництво
Першою громадою, яка отримає "школу майбутнього", стане Житомир. Зруйнований ліцей №25 обрали невипадково.
"Розробивши технічний проєкт, ми в Литві прагнемо не лише подати приклад, а й пройти весь шлях реалізації на практиці. Саме тому в Римі, під час Конференції з відновлення України 2025, було взято зобов'язання збудувати першу школу за цим адаптивним технічним проєктом у Житомирі – школу, котру ще в 2022 році російські війська зруйнували і де можливим є лише нове будівництво", – розповідає Артурас Жарновскіс про вибір локації.
Литовці консультувалися з українським Міністерством освіти, Агентством відновлення та іншими інституціями, щоб визначити, де нова школа потрібна найбільше. Житомирський ліцей цілком відповідав критеріям: повністю знищений великий міський заклад, громада налаштована відбудовувати. Так він і став першим "пілотом" проєкту Future Schools for Ukraine.
Фінансує будівництво переважно уряд Литви. На конференції в Римі було оголошено про виділення 17 мільйонів євро на будівництво сучасної багатофункціональної школи-хабу в Житомирі. Кошти надійдуть через литовський Фонд розвитку співрбітництва та гуманітарної допомоги.
До проєкту також доєдналася Ірландія – вона надасть додаткове фінансування на будівництво укриття.
На якому ж етапі робота зараз? Станом на січень 2026 року технічний проєкт школи вже розроблений, і найближчим часом документ з'явиться в реєстрі (системі DREAM).
У Житомирі тим часом закінчили демонтаж залишків старого ліцею: протягом 2025 року будівлю розібрали по цеглинах. Наразі готується техніко-економічне обґрунтування, після чого можна буде переходити до стадії безпосереднього будівництва. Якщо все піде за планом, уже в 2026 році на пустирі в центрі Житомира почнуть зводити сучасні корпуси "школи майбутнього".
В Міністерстві освіти і науки кажуть, що дуже розраховують на успіх першого кейсу, адже він має надихнути інших партнерів братися за шкільні проєкти.
"Разом ми створюємо сильний приклад для міжнародної аудиторії, показуючи, як українська освіта продовжує розвиватися навіть під час війни. Після оборони одним із пріоритетів залишається освіта, і саме донори активно підтримують цей напрям", – наголошує Євген Кудрявець.
Як громади можуть скористатися проєктом "Школи майбутнього"
Перше – потрібно мати потребу: тобто розуміти, що вам дійсно потрібна нова школа, бо стара знищена чи аварійна, або ж бракує місць у наявних школах. Друге – мати ділянку під будівництво і базові дані: скільки учнів, які особливості громади.
Далі треба бути готовим до того, що універсальний проєкт усе одно потребує локальної адаптації – прив'язки до конкретного місця. Для цього громаді знадобиться локальна проєктна організація або допомога Агентства відновлення. Необхідно провести геологічні вишукування на ділянці, вирішити питання підключення до комунікацій, можливо, трішки змінити планування під точну кількість учнів.
"Адаптивні проєкти, як-от Future Schools for Ukraine, скорочують час у 5 разів: громади можуть адаптувати ПКД за 1-1,5 місяця, витрачаючи кошти лише на геологічні роботи під конкретну місцевість", – зазначає Євген Кудрявець.
Після адаптації – справа за фінансуванням будівництва. Міністерство освіти разом з Мінрегіоном запустили платформу DREAM – єдину систему, де громади публікують проєкти для відбудови.
"Громади можуть подати проєкти для відбудови, надати проєктно-кошторисну документацію і підвантажити на платформу. Донори (або ж держава) зможуть обирати, які проєкти підтримати. При цьому вся процедура освоєння коштів буде прозорою, а отже ефективною", – пояснює Євген Кудрявець принцип роботи DREAM.
Очікується, що проєкт "школи майбутнього" матиме перевагу в очах інвесторів, адже він пройшов міжнародний конкурс, сертифікацію і вже реалізується в Житомирі.
"Коли за конкретним проєктом стоїть прозорий процес відбору, коаліція міжнародних архітекторів, визнання "Закупівля року" в Литві, розуміння вартості будівництва та як мінімум вже одна адаптація – це додає аргументів щодо ефективності інвестицій в таку освітню інфраструктуру", – підкреслює Артурас Жарновскіс.
Міністерство освіти планує й надалі підтримувати створення типових рішень для відбудови, зокрема триває робота в межах проєкту Build Forward Better, що встановлює стандарти та принципи створення сучасних освітніх просторів.
