Чому виникають магнітні бурі та як їх вимірюють? Розповіли на "Вернадському"

Альона Павлюк — 27 червня, 10:52
Чому виникають магнітні бурі та як їх вимірюють? Розповіли на Вернадському
Як виникають магнітні бурі та чи можна їх прогнозувати
vampy1/Depositphotos

Наприкінці 2024 року на людство чекають надпотужні магнітні бурі, які можуть статися після "сонячного максимуму" – піка активності Сонця.

Чому виникають магнітні бурі та як їх вимірюють – розповіли у Національному антарктичному науковому центрі.

Магнітна буря – це збурення магнітного поля Землі, яке може тривати від кількох годин до кількох діб. Воно пов'язане з корональними викидами Сонця, коли величезний потік плазми рухається в бік Землі.

Під час взаємодії магнітних полів Сонця і Землі різко змінюється величина останнього, що і називають бурею.

Нещодавно українські вчені зі станції "Академік Вернадський" модернізували геомагнітну обсерваторію. Тепер вона готує односекундні дані, які використовують для супутникових досліджень, прогнозів космічної погоди та геомагнітних бур.

ВІДЕО ДНЯ

Для характеристики магнітної активності декілька індексів:

  • індекс Бартельса – К. Він описує відхилення магнітного поля Землі від норми у певній точці протягом тригодинного інтервалу. Його шкала – від 0 (немає збурення) до 9 (дуже велике збурення);
  • індекс Кр – використовується для планетарного масштабу. Він обчислюється як середнє значення K-індексів, визначених на 13 геомагнітних обсерваторіях;
  • індекс G – показує інтенсивність бурі за впливом на людей, прилади, зв'язок, навігацію тощо. Він може набувати значень від 1 до 5.

Найсильнішою вважають геомагнітну бурю 1859 року, що відома як Керрінгтонська подія. Вона мала найвищі індекси (Kp – 9, G – 5) та вивела з ладу більшість магнітних приладів і телеграфні системи.

10-12 травня обсерваторія на "Вернадському" зафіксувала найбільшу магнітну бурю за останні 165 років. Вона мала такі ж індекси, як і Керрінгтонська подія (Кр – 9, G – 5).

Під час цієї бурі відбувся збій в роботі супутників Starlink, можна було спостерігати полярні сяйва на широтах, де зазвичай вони не з’являються, зокрема, в Україні.

На сьогодні магнітні бурі є поширеним явищем, однак досі не існує способу їхнього 100% прогнозування.

"Довготермінові та безпропускні спостереження за геомагнітним полем (як проводяться на "Вернадському") дозволяють покращити прогноз магнітних бур. Це питання досить актуальне, адже нині людство використовує в повсякденному житті велику кількість речей, які можуть бути пошкодженими чи виведеними з ладу під час геомагнітних збурень", – зазначили полярники.

Нагадаємо, нове дослідження змінило уявлення про магнітне поле Сонця.

Реклама:

Головне сьогодні