Вербовий ліс, пелікани та осетри: яким став Великий Луг через 3 роки після підриву Каховської ГЕС
Через 3 роки після підриву росіянами Каховської ГЕС на місці колишнього водосховища продовжує відроджуватися Великий Луг.
Молодий ліс росте, а плавні наповнюються водою. Крім того, збільшується біорізноманіття: на суші дедалі частіше бачать пеліканів, а у Дніпрі – червонокнижних осетрів.
Про це розповів еколог Вадим Манюк у репортажі "Суспільне. Дніпро".
За словами науковця, територія колишнього водосховища продовжує заростати лісами та луками.
Наприклад, на ділянці лугу Базавлук виріс вербовий ліс, а підлісок висотою у зріст людини тут утворила злинка канадська – рослина з Північної Америки. Щільність дерев тут – до 10 на квадратний метр, однак показник може різнитися.
"У 2024 році сталася кардинальна перебудова. Навесні Дніпро розливався, було дуже багато як нових островів, так і змитих.
Зараз води більше – приблизно на 30-40 сантиметрів, до пів метра. Все ж таки в червні та липні цьогоріч були дощі. Можливо, цього недостатньо, що наповнити плавні водою, але це дало суттєвий приріст. Хоча весна була маловодною", – каже Вадим Манюк.
За його словами, верби пустили достатньо глибокі кореневі системи, які досягають води. Це дозволяє деревам краще переносити посуху. Однак їхні темпи росту знизилися. Причин може бути дві – посуха або природне сповільнення процесів росту (молода верба росте до 2 метрів за рік, а доросла – до пів метра).
"На деревах зʼявилися лишайники. Вони є індикаторами чистого повітря, але це не головне. Стовбури стали ширшими, на них зʼявляються нові види. За лишайниками, напевно, прийдуть мохи, а з ними – нові види дрібних тварин. І так поступово зростатиме біорізноманіття", – каже еколог.
Наразі науковці зафіксували у Великому Лузі 320 квіткових рослин, однак цьогоріч їхня кількість може зрости.
"Оскільки плавні наповнилися водою, тепер там ліпше почуваються і трави, і комахи, і земноводні, і птахи. Вода для плавнів – основа їхнього існування. Навіть плюс 10 сантиметрів до рівня – екосистема оживає та розквітає", – наголошує Вадим Манюк.
На території колишнього водосховища зʼявляються лісові види невеликих птахів – кропивʼянки, синиці, ластівки.
Крім того, торік уперше зафіксували пеліканів – зараз їх тут бачать регулярно. Цей вид переважно тримається Дніпра – диких пляжів, островів, кіс, висохлих водойм. Однак поки фактів гніздування не виявляли.
Водночас для птахів, які живуть у відкритих місцях, стало менше простору, тому вони переміщуються до водойм у глибині Великого Лугу. Наприклад, це стосується куликів.
Все більше даних зʼявляється про присутність лисиць і зайців, зокрема їх бачать військові дрони.
"Цьогоріч фіксували осетрів, переважно на верхній ділянці. Дніпро, увійшовши всередину Великого Лугу, тече буквально посередині між двома берегами. Ділянки, де можна було б очікувати на знахідки осетрів та інших червонокнижних риб, рівновіддалені від нашого берега та окупованого. Тому туди ніхто не може дістатися", – зазначає наковець.
Вадим Манюк каже: якщо режим Дніпра залишатиметься таким, як перші три роки після підриву греблі, Великий Луг розвиватиметься в тому вигляді, в якому сформувався.
"Ліс підніматиметься, русло Дніпра залишатиметься природним, диким. Річка буде чистою, болота залишатимуться на своїх місцях, буде більше різноманіття флори та фауни. [...] Ґрунт розвиватиметься. Зараз він молодий, йому треба щонайменше років 50", – пояснив еколог.
На його думку, відновлення греблі буде жорстоким актом екоциду, адже це знищить 200 гектарів екосистем. Масштаби цієї катастрофи можна буде порівняти тільки із затопленням Великого Лугу в 1950-х роках, під час створення Каховського водосховища.
"Якщо залишити все, як є, то ми отримаємо унікальний природний об'єкт в степовій зоні України. Це може бути найліпший біосферний заповідник. Він може конкурувати з Чорнобильським – у них схожа доля. Обидва сформувалися в результаті катастрофи", – зазначив Вадим Манюк.
Нагадаємо, 6 червня 2023 року окупанти підірвали Каховську гідроелектростанцію, повністю її зруйнувавши.
Теракт призвів до втрати води у сховищі, а також до порушення природної рівноваги. Як наслідок – на пересохлих територіях почали регулярно займатися пожежі.
Водночас більша частина території Каховського водосховища поросла вербами й тополями. Вологі ґрунти оголеного дна виявилися ідеальним середовищем для проростання насіння.
Також на місці колишніх водотоків та озер сформувалися болота, де з'явилися характерні для них рослини: очерет, рогіз, бульбокомиш тощо.
У 1950-х роках під час будівництва Каховського водосховища радянська влада затопила частину Великого Лугу. Його називають одним із важливих місць української козацької історії. Саме тут виникло кілька Запорозьких січей: Томаківська, Базавлуцька, Чортомлицька та Нова.
Там залишилися давні поховання, поселення, залишки суден, а також сліди різних історичних епох і воєн.
