Битва за 6 мільярдів. Пацієнти проти корупціонерів

6665
6 лютого 2017

Єдину успішну реформу в сфері охорони здоров'я, яку вдалося здійснити після Майдану, – закупівлю ліків через міжнародні організації, – можуть скасувати.

6 мільярдів, переданих в 2016 році міжнародним організаціям для закупівлі ліків – хочуть повернути назад до Міністерства.

За це взялися члени Комітету Верховної Ради з охорони здоров'я.

Основою цього – має стати "аналітичний" звіт, підготовлений для Комітету невідомо ким, на основі "аналітики" ринку російською компанією.

Саме його поширюють народні депутати та збиралися розглядати на минулому засіданні Комітету, де не зібралося кворуму і команда МОЗу на чолі з в.о. міністра охорони здоров'я Уляною Супрун зробила демарш.

Якщо детальніше проаналізувати звіт "Про проведені МОЗ України державні закупівлі лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та медичних виробів, закуплених із залученням спеціалізованих міжнародних організацій за кошти Державного бюджету України 2015 року", який роздавався на Комітеті, то можна побачити не лише маніпуляцію даними, але й відкриту брехню щодо закупівель ліків через міжнародні організації.

ВАКЦИНИ

У звіті йдеться про те, що міжнародні організації, зокрема ЮНІСЕФ та ПРООН, не закупили 2 вакцини, а ще дві закупили в меншій кількості.

Але в звіті жодним чином не йде мова про те, що попереднього року МОЗ не закупив в два рази більше вакцин. У 2014 році, за керівництва Міністерством Олега Мусія, який зараз в парламентському комітеті активно критикує міжнародні закупівлі, МОЗ не закупив 4, а не 2 вакцини.

У звіті йдеться про те, що міжнародні організації, зокрема ЮНІСЕФ та ПРООН, не закупили 2 вакцини

Автори звіту, свідомо маніпулюють: перекладаючи світову проблему нестачі ацелюлярного компоненту, який використовується у вакцинах проти кашлюку, на міжнародну організацію ЮНІСЕФ.

І у 2015-му та у 2016-му роках Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності повідомляв про дефіцит виробництва вакцин проти кашлюку із ацелюлярним компонентом. Деяким європейським країнам навіть довелося укладати короткострокові угоди з іншими країнами і "позичати" у них вакцини. Таким чином вони уникали переривання програм імунопрофілактики.

Крім того, при дефіциті вакцини із ацелюлярним компонентом, доцільно закуповувати вакцини проти кашлюку з іншим компонентом – цільноклітинним.

До такої практики заміни компонентів хочуть повернутися у США і саме таким чином, щоб уникнути переривання імунізації в Україні, і вирішив проблему ЮНІСЕФ. Організація закупила 1 770 000 доз цільноклітинної вакцини і українські діти отримали вакцину від кашлюку, дифтерії та правця.

До речі, у 2014 році МОЗ закупив лише 342 641 доз вакцини для профілактики кашлюку, дифтерії та правця з ацелюлярним кашлюковим компонентом. Це у 5 разів менше, ніж було закуплено Дитячим Фондом ЮНІСЕФ, завдяки якому Україна змогла провакцинувати у 5 разів більше дітей.

Крім того, вартість вакцини, закупленої ЮНІСЕФ, у доларовому еквіваленті ($1,96) у 4 рази менша від закупленої МОЗом 2014 року ($7,88). Це дозволило зекономити на закупленому об’ємі більш як 6 млн доларів.

Схожа ситуація і з вакциною "Пріорикс". За даними комітетського звіту, ЮНІСЕФ поставив 83% від замовлення, в той час як реально ж було поставлено 99,5%.

Тут теж варто відмітити, що МОЗ у 2014 році закупив лише 82,4% від необхідної кількості цієї ж вакцини, або на 224 тисяч доз менше, ніж ЮНІСЕФ.

Ще однією маніпуляцією є закупівля мультидозних вакцин, що, як стверджує звіт: "Суттєво впливає на раціональність їх використання, особливо у малих населених пунктах (відкритий флакон з вакциною має бути використаний протягом однієї доби)". У той же час, Всесвітня організація охорони здоров'я стверджує, що багатодозні флакони можна використовувати протягом 28 днів після відкриття, якщо вони відповідають 4 вимогам ВООЗ.

Вакцини, закуплені міжнародниками, відповідають цим вимогам, та й українські лікарі це непогано знають, адже в попередні роки Україна так само закуповувала мультидозні вакцини.

Мало того, такі вакцини значно дешевші, і таким чином можна охопити більшу кількість дітей вакцинацією.

Чи варто говорити про те, що в 2014 році, саме за керівництва МОЗ Олегом Мусієм, в Україні сталася справжня катастрофа із закупівлею вакцин і вперше в історії було закуплено лише 32% від запланованої кількості? З 11,9 млн доз, які потрібно було закупити, згідно документів (наказів про розподіл на сайті МОЗ) було закуплено всього 3,8 млн.

Але про це "аналітика" мовчить.

А українські ж депутати, замість того, щоб ініціювати законодавчо можливість укладення довгострокових контрактів (саме цей крок допоміг би вивести Україну з вакцинальної коми) – вирішили звинуватити в проблемі структури ООН та використати це як привід дискредитації міжнародних закупівель.

ЛІКИ

Більшість маніпуляцій щодо закупівлі ліків міжнародними організаціями зводяться до того, що закупили менше, з маленькими термінами придатності, та часом ще й дорожче.

Терміни придатності

В якості прикладів маленьких термінів придатності ліків, поставлених міжнародними організаціями, автори "аналітики" наводять тест-системи "Клітини Immuno-trol, 2х3 мл" та тест-системи для визначення рівня СД4 клітин у ВІЛ-інфікованих.  

Автори звіту для парламентського комітету пишуть, що терміни придатності перших тестів склали "2 місяці 14 днів", а других 26 днів. При цьому там не зазначають, що загальний термін придатності цих тестів складає 5 місяців і 60 днів, тобто вони самі по собі мають досить короткий термін придатності.

В звіті також не сказано про те, що всі поставки з терміном придатності менше 75% ДП "Укрмедпостач", – державне підприємство МОЗ, яке здійснювало розвозку препаратів в регіони, – приймало лише після отримання підтвердження, що така продукція буде використана до закінчення терміну придатності.

Окрім того, міжнародні організації та виробники надавали гарантійні листи, що препарати, які не встигнуть використати, будуть замінені на нові з більшим терміном придатності.

Міжнародні організації та виробники надавали гарантійні листи, що препарати, які не встигнуть використати, будуть замінені на нові з більшим терміном придатності

Менше/Більше ліків

Автори звіту стверджують що за окремими позиціями у 2015 році закуплено значно меншу кількість лікарських засобів, ніж у попередньому 2014 році. Так, ПРООН звинувачують в закупівлі менше ліків від СНІДу, ніж МОЗ у 2014 році.

Автори звіту стверджують що за окремими позиціями у 2015 році закуплено значно меншу кількість лікарських засобів, ніж у попередньому 2014 році

Цікаво, що автори комітетського звіту навіть не проаналізували, хто і які ліки закуповував з міжнародних організацій.

Ліки від СНІДу, зокрема, закуповувалися організацією ЮНІСЕФ, а не ПРООН.

Крім того, закупівля ліків від СНІДу стала одним з найбільших провалів закупівель Міністерства у 2014 році, оскільки компанія "Вектор Фарма", яка мала поставити ліки для 30 тисяч ВІЛ-позитивних українців, взявши 100% передоплату у розмірі 52,6 млн грн до цих пір не поставила життєво-необхідних ліків.

Потреба цих 30 тисяч українців щодо неперервного лікування була закрита за допомогою знову ж таки міжнародних організацій, а саме Глобального фонду по боротьбі з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом та малярією, який закупив та поставив ліки.

Відвертою брехнею в звіті є і зменшення кількості препаратів для лікування туберкульозу у порівнянні з 2014 роком. За цією програмою, якщо порівняти ціни МОЗ та ПРООН було зекономлено $1,7 млн, і закуплено в середньому на 183% більше препаратів у порівнянні з закупівлями МОЗ 2014 року, та на 24% більше, ніж планувалося закупити в 2015 році міжнародниками

Крім того, автори звіту стверджують, що по програмі закупівлі ліків від туберкульозу, "як й у випадку із СНІДом бюджет перерозподілений на закупівлі медичних виробів із нерегульованою націнкою".

Схоже, "аналітики" не знають, що в Україні відповідно до бюджетного законодавства не можна перерозподіляти гроші з програми на програму. Це заборонено законом, що точно вже мають розуміти в парламентському комітеті.

"Викликає певні питання" у авторів звіту і закупівля препарату "Фосфоміцин", який свого часу міжнародники завезли до України не в тому дозуванні (3 замість 2 г.), і не в тій формі (саше замість ампул і флаконів для ін’єкцій) для лікування підлітків.

Чомусь комітет Богомолець не зміг дослідити, що міжнародна організація тут ні до чого. Відповідно до Постанови Кабміну № 787 препарат "Фосмоміцин" був з самого початку передбачений в дозуванні 3 г. через помилку на етапі формування технічного завдання. Міжнародна організація завезла цей препарат з дозуванням 3 г. в формі випуску "саше", як того і вимагало замовлення від МОЗ, узгоджене з усіма профільними групами та тодішним керівництвом МОЗ. Уже потім міжнародна організація здійснила заміну вже поставленого препарату за власний рахунок – покривши помилку нашої держави.

Про маніпуляції навколо закупівель ліків від онкології міжнародними організаціями писала виконавчий директор благодійного фонду "Таблеточки" Ірина Литовченко. Вона входила до робочої групи при МОЗ, яка не тільки формувала номенклатуру та технічні вимоги до закупівлі, але й пізніше погоджувала будь-які технічні питання щодо закупівель міжнародників.

Дивним чином, більшість позицій, що пізніше піддалися критиці лікарів, а тепер і депутатів, були погоджені самими ж лікарями.

Кошти ж, які не були використані для закупівлі недоступних на світовому ринку ліків через брак виробництва, як, наприклад, "Блеоміцин" чи "Топотекан", – були повернуті міжнародною організацією в український бюджет. Так, наприклад, Crown Agents повернуло до українського бюджету майже 170 тисяч доларів.

Дистриб’ютори і маніпуляції з відсотками

Найбільшій критиці піддається закупівля ліків у вітчизняного виробника, мовляв, навіщо платити посереднику – Україна може купувати у своїх напряму.

Але на жаль, МОЗ дуже часто в попередні роки закуповував ліки українського виробника в українського постачальника українського виробника.

Часто це були пов'язані між собою компанії. Наприклад, МОЗ у 2014 році закуповував препарат "Ритуксимаб", виробництва українського пакувальника "Люм'єр Фарма" не в цієї компанії, але в посередника – ТОВ "Укроптпостач".

До речі, "Люм'єр Фарма" і "Укроптпостач" належать до орбіти одного і того ж бізнесмена – Петра Багрія. Він по сумісництву є президентом Асоціації виробників ліків України та одним з головних фаворитів тендерів МОЗу до передачі закупівель міжнародникам.

"Люм'єр Фарма" і "Укроптпостач" належать до орбіти одного і того ж бізнесмена – Петра Багрія. Для збільшення натисніть на світлину

Так само закуповував МОЗ через посередників й інші ліки. В 2014 році наприклад препарат "Томогексол" виробництва українського заводу "Фармак" МОЗ купував у дистрибютора – "Людмила-фарм", а не напряму у виробника.

Міжнародникам вдалося посунути в цьому ланцюжку українських дистрибюторів. Так, наприклад, по програмі лікування туберкульозу, де третина препаратів була закуплена в українського виробника – з 19 лотів лише 1 був куплений в українського дистриб’ютора, 6 – напряму в українського виробника, і ще 12 – напряму у міжнародних виробників.

15 з 19 препаратів, закуплених ПРООН по цій програмі виявилися дешевшими за ціни МОЗу у 2014 році.

А дорогий антибіотик "Моксифлоксацин" ПРООН закупив в 3,5 рази дешевше МОЗ, обійшовши патент на цей препарат в Україні, який вже недійсний в решті світу.

Після такої "аналітики", яку, на жаль, використовують депутати стає зрозуміло одне: люди, які роками заробляли на закупівлі ліків державою в цій країні – дуже хочуть повернути 6 мільярдів назад в МОЗ.

Економія в порівнянні з цінами МОЗу, яку показали міжнародні організації, говорить лише про одне – ці гроші забрали з корупційних кишень і власники цих кишень тільки й чекають, коли закупівлі ліків, вакцин та медобладнання знову повернуться в старі добрі стіни Міністерства охорони здоров’я.

Не потрібна нікому, особливо ексклюзивним дистриб’юторам, і конкуренція, яка прийшла разом з міжнародниками. І якщо раніше, МОЗ купував лише брендовий препарат одного виробника по $97 за пігулку ("Іматініб"), то міжнародники купили інший європейський аналог за $3,9 за пігулку.  

Багато хто втратив мільярди. І вони робитимуть все, щоб зманіпулювати цифрами, прибрехати фактами та дискредитувати міжнародні закупівлі.

Олександра Устінова, член правління "Центру протидії корупції"

powered by lun.ua