Вбити міжнародні закупівлі ліків. Як депутати законопроекти строчать

3090
9 червня 2017

5 законопроектів вже зареєстровано у Верховній Раді, щоб забрати  гроші на ліки у міжнародних організацій і віддати їх назад – чиновникам для "дерибану".

Такої спритності у комітеті охорони здоров’я, який вже охрестили "законодавчим лузером Верховної Ради", не було давно.

Цікаво, що боротьба з закупівлями ліків міжнародниками, які минулого року зекономили державі 620 млн грн, об’єднала навколо себе навіть опонентів з різних фракцій, колишніх регіоналів і лікарів Майдану. Народні обранці, які не цікавилися закупівлями ані за часів Раїси Богатирьової, ані навіть Олега Мусія,  наввипередки шлють листи в ГПУ, СБУ, Поліцію та навіть Рахункову палату.

Після того, як правоохоронні органи не знайшли проблем із міжнародними закупівлями, депутати взялися самі писати законопроекти, які перекриють Україні можливість купувати ліки через міжнародні організації.

Ноу-хау від Богомолець - закупівлі через невідомі компанії

Автором першого з п'яти зареєстрованих законопроектів №6245 є голова парламентського Комітету з охорони здоров’я Ольга Богомолець.

Ним пропонується розширити перелік організацій, які можуть закуповувати ліки для МОЗ. Так, Богомолець пропонує до чинного переліку міжнародних організацій додати: "інші спеціалізовані фонди, організації та механізми, які надають урядам держав та/або центральним органам державної влади послуги з організації та проведення процедур закупівель лікарських засобів, медичних виробів та пов’язаних з цим послуг, а також товарів, робіт та послуг для забезпечення обороноздатності держави на підставі відповідних угод та відповідно до внутрішніх правил і процедур таких організацій".

Що це означає?

Якщо сьогодні ти постачаєш броньовики, як Микола Кузьма, помічник голови оборонного комітету Ради Сергія Пашинського, а раніше як помічник Богатирьової постачав медичне обладнання – то тепер тобі знову зелене світло.

Можна буде просто зареєструвати дистриб'юторську компанію ТОВ "Чебурашка", виграти тендер на Прозорро на послуги із забезпечення обороноздатності, які будуть йти під грифом "секретно" через війну – і вуаля – ти вже можеш теж брати участь в процесі закупівель ліків для МОЗ та обиратися підрядником, наряду з ЮНІСЕФ.

Те, чого намагалися уникнути на початку запуску міжнародних закупівель – неможливості зареєструвати підставні компанії, які закуповуватимуть для держави ліки, пані Богомолець хоче повернути назад, відкривши двері всім.

Дискримінація міжнародних організацій

На цьому Ольга Богомолець не зупинилася і зареєструвала ще один законопроект №6194, яким встановлюються терміни придатності ліків, завезених міжнародниками в Україну.

Так, пані Богомолець хоче зобов'язати міжнародні організації завозити ліки з терміном придатності не менше 66%, якщо максимальний термін зберігання ліків складає менше 1 року, в той час, як для українських постачальників цей термін зараз складає 50%.

Так само, якщо термін придатності ліків становить більше року, то зараз в Україну їх можна завозити з терміном придатності не менше 6 місяців, для міжнародників Богомолець пропонує ж встановити межу в 2 рази вищу – 12 місяців.

Прикметно, що такої вимоги до українських дистриб’юторів проект закону не висуває.

Такі терміни придатності автоматично "взвинтять" ціни на препарати, що закуповують міжнародники, та скоротить перелік препаратів, які вони зможуть закупити.

Найцікавіше, що всі ці законотворчі ініціативи Ольга Богомолець пояснює катастрофою з низькими термінами придатності ліків, які завозять міжнародні організації. От тільки катастрофа ця є відвертою маніпуляцією, на якій зараз заробляють політичні дивіденди політики.

Ми проаналізували всі препарати, закуплені міжнародними організаціями, і виявилося, що зі зменшеними термінами придатності було закуплено 6% відсотків препаратів від загальної кількості. Або 24 препарати з 400.

Саме цих 6% зараз використовують політики, щоб знайти привід загнати міжнародні організації в умови, які гірші ніж в українським дистриб’юторів.

Мало того, з 24 препаратів зі зменшеним терміном придатності – 10 мають термін придатності більше 1 року, і це в той час, коли держава замовляє ліки лише на рік!

Мало того, до препаратів зі зменшеними термінами придатності додавалися листи від міжнародних організацій та виробників, які гарантували заміну цих препаратів, у разі їх не використання до кінця терміну придатності.

 

Скажіть, чи бачили ви колись такий лист від українських дистриб’юторів?

Чи чули колись про заміну препаратів?

Тим не менше законопроект, написаний під 14 препаратів, і ті, які будуть замінені, вже навіть був включений до порядку денного.

Вбити накорню

Крім того, у парламенті було зареєстровано ще 2 законопроекти №6367 та №6494, які, фактично, "вб’ють" нову систему закупівель ліків через міжнародні організації.

Цікаво, що законопроекти майже ідентичні і лише доповнюють один одного.

Авторами першого виступили 10 екс-регіоналів та декілька народних депутатів, далеких від медичної тематики. Серед авторів: Тетяна Бахтєєва, Сергій Ківалов, Юхим Звягільський, Михайло Папієв, Євген Мураєв, Валерій Карпунцов, Віктор Балога, Сергій Каплін та, як не дивно, Олег Мусій, в якого серед 36 помічників багато представників українських фармацевтичних компаній, які входять до Асоціації виробників ліків України, президентом якої є Петро Багрій. Саме компанії Багрія роками вигравали більшість закупівель в Міністерстві охорони здоров’я до передачі цієї функції міжнародним організаціям.

Авторами другого виступили екс-регіонали Андрій Шипко та Ігор Шурма, а також Олег Мусій.

Даними  законопроектами пропонується скасувати більшість механізмів, завдяки яким міжнародні організації можуть функціонувати.

Так, зокрема, законопроект №6367 пропонує відмінити спрощену реєстрацію ліків, що завозяться міжнародними організаціями, пільгові умови щодо маркування чи термінів придатності.

Інший, схожий за суттю законопроект №6494, пропонує ще більш жорсткі формулювання для міжнародних закупівель.

Фактично, цей законопроект хоче змусити міжнародні організації знехтувати своїми міжнародними правилами, за якими вони працюють однаково в усіх країнах. У іншому випадку такі структури, як ЮНІСЕФ чи Програма розвитку ООН просто підуть з України, що і треба народним депутатам.

Варто нагадати, що у 2014 році, коли стався колапс із закупівлями ліків, саме дірки в законодавстві стали інструментом зачищення ринку від конкурентів.

Так, наприклад, закупівлі ліків блокувалися компаніями, які не мають жодного стосунку до медицини і займаються виробництвом шкіргалантереї. Але саме вони подавали скарги до Антимонопольного, що дозволено українським законодавством, тим самим зупиняючи процес проведення тендерів на 2 місяці.

В той час, поки вся Україна обговорює медичну реформу, депутати думають, як відкатати назад той перший крок до реформування закупівель, який був здійснений після Майдану та повернути 6 млрд грн назад в руки українських дистриб’юторів, які і раніше "розподіляли" бюджетні кошти.

Минулого року 67% прямих виробників виграли тендери у міжнародних організацій, різниця в ціні на деякі препарати склала до 22 разів. Недаремно комусь стала дуже невигідною ця реформа.

Олександра Устінова, член правління "Центру протидії корупції"

powered by lun.ua