Чому такий коштовний "безкоштовний" інфаркт

9348
26 березня 2018

Інфаркт. Страшне слово, якого боїться кожний. Діагноз, з яким відлік іде не на дні, а на години чи навіть хвилини.

Для когось – це убивчий діагноз, а для когось – непоганий заробіток.

Протягом перших годин пацієнтам із гострим інфарктом потрібно провести операцію – вставити у серцеву судину невеличку металеву сітку – стент. Це називається стентування. Воно дозволяє відновити доступ крові до серця. В іншому випадку – смерть або інвалідність.

Щороку понад 40 тисяч українців страждають від інфаркту, з них 25 – потребують стентування.

Протягом перших годин пацієнтам із гострим інфарктом потрібно провести операцію – вставити у серцеву судину невеличку металеву сітку – стент. Фото czgur/Depositphotos

Міністерство охорони здоров'я стверджує, що всі українці у критичному стані, яким необхідна така операція, мають отримувати стенти безкоштовно.

Коли пацієнтів доставляють по швидкій, стенти та операція оплачуються державою, а не пацієнтом чи його родичами.

Лише минулого року держава через британську міжнародну організацію Crown Agents закупила більше 23 тисяч стентів, що дозволяє майже повністю покрити потребу в стентах для всіх українців, що звертаються по швидкій.

Ціна стенту американського виробництва, закупленого за держкошт, склала від 2 до 4 тисяч гривень (в середньому від 75 до 150 доларів).

Окрім цього стенти, хоча і в значно менших кількостях закуповують і регіональні клініки, обласні кардіологічні диспансери, клініки Академії наук та столичний Інститут серця.

Всього 23 лікарні, які отримують від держави стенти, додатково ще закуповують їх за гроші, виділені їм окремо. От тільки купують їх у два, а іноді і в чотири рази дорожче міжнародних організацій, і дуже часто – свідомо уникаючи системи державних закупівель ProZorro.

Взагалі уникнення ProZorro через розподіл однієї закупівлі на декілька вже стало звичайною практикою лікарень і не лише в закупівлі стентів, але й ліків.

А навіть там, де купують через онлайн платформу – часто компанії лише номінально є конкурентами, пов'язані між собою і ціни при закупівлях взагалі не падають.

До речі, бюджет регіональних закупівель майже доходить до розміру центрального, і минулого року склав 4 мільярди гривень, у порівнянні з 5,9, які витратив на ліки МОЗ.

Для розуміння, обласний онкологічний диспасер розпоряджається в середньому 20-25 мільйонами гривень. Але якщо центральні закупівлі проводяться через міжнародні організації і знаходяться під постійним моніторингом громадськості і ЗМІ, то в регіонах кожен купує що, де і як захоче.

Більшість онкологічних обласних диспансерів проводить левову частку закупівель на допорогах.

Наприклад, Кіровоградський обласний диспансер, яким раніше керував народний депутат від БПП Костянтин Яриніч, а тепер керує його батько, 65% тендерів минулого року провів на допорогах.

Загальна сума закупівель цього онкодиспансеру склала 20 мільйонів, з них лише на 5 мільйонів були реальними конкурентними торгами.

Схожа ситуація і на Закарпатті, де обласним онкологічним диспансером керує лікар, засуджений в 2012 році за розтрату державного майна. Тут 84% всіх закупівель майже на 25 мільйонів гривень теж були проведені без конкуренції і договори були укладені напряму з постачальниками.

Не дивно, що ціна на ліки в регіональних диспансерах буває до 4 разів вища за ціни, за якими ліки купують міжнародні організації для МОЗ.

Якщо подивитися на закупівлю стентів регіональними лікарнями, то ситуація дуже схожа, як і з ліками для онкохворих.

Наприклад, Чернівецький обласний клінічний кардіологічний диспансер купує стенти, уникаючи системи електронних торгів.

Фактично лікарня підписує угоди напряму з фармацевтичними дистрибюторами і по ціні в 3 рази вищій, ніж закуповують міжнародники: замість 2 тисяч гривень за стент Чернівецький кардіологічний диспансер платить 6.

Щоб обійти ProZorro і укласти договір напряму – закупівлю банально розділили на дві. Купили 3 стенти за майже 18 тисяч гривень, а потім ще 32 за 191 тисячу. Тобто замість проведення торгів на 207 тисяч лікарня уклала 2 угоди – на 18 і 191 тисячу.

Керує Чернівецьким обласним диспансером без перебільшення – мільйонерка.

Маковійчук Ірина разом з чоловіком, теж лікарем за освітою, задекларувала більш ніж півмільйона доларів. У власності сім'ї квартира на 400 квадратів, розміром з 3-поверховий будинок, БМВ, земля, а також елітні годинники та ювелірні вироби.

До речі, на весіллі дочки головної лікарки та місцевого депутата нещодавно навіть виступала співачка Ольга Полякова, яка в середньому отримує 10-15 тисяч доларів за виступ.

І хоча у власності чоловіка Маковійчук – приватний медичний бізнес, дохід від нього у 127 тис. гривень за рік не дає пояснення таким заможним статкам родини. Тому, або подружжя не сплачує податки з приватної клініки, або має інший дохід, не задекларований офіційно з іншого місця роботи – державної клініки.

Цікаво, що керівник тендерного комітету Чернівецького обласного кардіодиспансеру Наталія Турубарова-Леунова, яка займається закупівлями лікарні, та її чоловік теж досить не бідні люди. Він, до речі, працює в цій же лікарні. Лікарське подружжя задекларувало 4 квартири на майже 300 квадратів.

Також дорожче за міжнародні організації купує стенти Одеська обласна клінічна лікарня: замість 2 тисяч платить за стент 5. Отримавши минулого року від держави 428 стентів, Одеська лікарня дозакупила ще 200 вдвічі дорожче.

І хоча купували стенти начеб-то через ProZorro, тендер важко назвати конкурентним, оскільки на нього заходять дві пов'язані між собою компанії – "П'ятий елемент медіка" та "Амаркорд".

Власником та керівником ТОВ "П‘ятий елемент медіка" є Ірина Зимбалевська. Утім до неї власниками фірми були Майя та Олександр Мороз, які нині володіють ТОВ "Амакорд".

Керівник Одеської лікарні Гульченко Юрій Іванович та його дружина-пенсіонерка – досить заможні люди. Гульченко задекларував 2 будинки по 150 квадратів кожен, 2 мерседеси, земельні ділянки та навіть приватну моторну яхту.

Півтора роки тому завідувач одного з відділень цієї лікарні, теж досить заможна людина судячи з фото його будинку, був затриманий за вимагання хабара у породіллі. Цікаво, що тоді головний лікар відмовився допомагати правоохоронним органам.

Не став виключенням серед "захмарних" цін і столичний Інститут серця, який отримав минулого року 820 стентів від держави. Ті стенти, які міжнародні організації купують по 3 тисячі гривень – Інститут серця купує по 12 тисяч.

Те саме і з іншими за параметрами стентами. Ті, які держава купує по 2 тисячі – Інститут серця купує за 5 тисяч. І знову ж таки в пов'язаних між собою компаній – "П'ятий елемент медіка" та "Амаркорд".

ЩО ЗАДЕКЛАРУВАЛИ ГОЛОВНІ ЛІКАРІ

(для перегляду скористайтеся стрілочками)

В Інституті серця теж, як то кажуть "схвачено" все – на всіх посадах свої люди. Очолює інститут серця Борис Тодуров, який задекларував маєток на 700 квадратів, 6 гектарів землі, кілька квартир та 400 тисяч доларів.

Головою тендерного комітету Інституту працює колишній бізнес-партнер дружини Тодурова – Віктор Шевченко. Благодійний фонд  при Інституті "Серце на долоні" – теж веде до родини Тодурових: засновником його є дочка Бориса Тодурова та її чоловік.

Свого часу засвітився в скандалі й Василь Лазоришинець, очільник іншого столичного інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова. Журналісти знайшли, що фірма дружини Лазоришинця не тільки розташована  на третьому поверсі державного закладу, а й забирає у закладу найбільш фінансово забезпечених клієнтів – іноземців.

А на самій території інституту ім..Амосова є три приватні аптеки, які також підконтрольні Лазоришинцю і його бізнес-партнеру Геннадію Книшу. Це аптека "ЮМЕД", "Лікар" та "Аптека 58".

Чи треба говорити про те, що Лазоришинець задекларував 3 машини, близько 200 тисяч доларів та дорогоцінних металів на 2 мільйони?

До речі минулого тижня народний депутат Костянтин Яриніч проводив круглий стіл з кардіологами, де обговорювали нестачу фінансування та "відсутність системних заходів з боку Міністерства охорони здоров'я".

Цікаво, чи обговорювали керівники та заступники державних клінік можливість зниження цін на закупівлях в підпорядкованих їм лікарнях та економії державних коштів, за які можливо було б пролікувати більше пацієнтів?

Олександра Устінова, член правління "Центру протидії корупції", спеціально для УП.Життя