Київське море: рибу душить не крига, а злочинна недбалість чиновників

На початку лютого цього року було створено Оперативний штаб по боротьбі з задухою на Київському водосховищі, а мене було обрано його керівником - тому це розповідь від першої особи та очевидця усіх нижче викладених подій.

Протягом лютого сотні київських волонтерів працювали над цією проблемою у декілька етапів ламаючи кригу: льодорубами, бензопилами, прорізали власноруч тисячі лунок з очеретяними повітряними фільтрами, заганяли компресорами повітря під лід, перекачували за допомогою мотопомп збагачену киснем воду в прорубані ополонки, коливальними підйомами та скидами води київської ГЕС деформувалося крижане покриття.

Волонтери рятують рибу від задухи

У цій добровільній роботі брали участь промислові артілі, риболови-любителі, клуби мисливців підводного полювання, громадські риболовні об'єднання, спеціалісти МНС, інспекторський склад київської Держрибоохорони.

На початку березня вдалося стабілізувати критичну ситуацію, рівень розчинного кисню у воді на деяких ділянках водосховища почав підвищуватися. Потепління і тала вода подарувала надію, що вдасться уникнути загибелі риби! Однак плюсова температура стала пасткою для десятків, а може і сотень тонн риби...

Очеретяні фільтри

На свіжу воду, збагачену киснем в результаті танення снігу, яка почала з'являтися на мілких ділянках водосховища (а мілководдя - це приблизно 20% усієї акваторії Київського моря) пішли косяки риби. І тут її чекали бездушні чиновники, які прийняли рішення скидати воду з КВХ навіть нижче рівня "мертвої точки" ( середньостатистичний рівень київського водосховища становить 102,6 м (відлік рівня Балтійського моря), "мертва точка" - 101,5 м. Якщо скидати воду з водосховища нижче цього рівня, то починає оголятися дно, гине риба, рачки, планктон, водорості, все живе, що знаходиться у воді! Тобто настають незворотні екологічні проблеми... Тому її називають умовно - "мертва точка" ).

У результаті злочинної недбалості чиновників Міжвідомчої комісії, створеної при Держкомводгоспі, риба, яка зайшла на мілководдя водосховища, була просто розчавлена кригою або опинилась у закритих від глибокої води ямах!

Роздавлена риба на Київському водосховищі

Варто зазначити, що за останні три роки кількість та видовий склад риби у Київському водосховищі значно зріс. З'явились навіть червонокнижні та рідкісні види, наприклад стерлядь, підуст, рибець, минь... Однак вони, як і судак, щука, сом, плітка, лящ і багато інших видів риби, знову опинилися на межі виживання...

Відбулося цинічне вбивство риби на київському водосховищі - за мовчазної згоди десятка чиновників, які в своїх кабінетах бачать тільки папери і здригаються при дзвінку телефонного дзвінка свого керівництва.

Десятки звернень до всіх інстанцій, виступи на всіх нарадах і зібраннях з приводу ситуації з задухою та весняною повінню, не дали результату - ніхто не прислухався до порад і прохань науковців, рибоохорони, громадськості. На думку гідробіологів та іхтіологів, головною причиною екологічної катастрофи стали передчасні та не виважені рішення саме чиновників Міжвідомчої комісії по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ. Скидати нижче критичної точки воду на початку березня (коли до піку повені залишається щонайменше місяць-півтора, як прогнозували спеціалісти МНС) - злочин перед природою!

Люди збирають напівживу рибу

Про остаточні масштаби та наслідки катастрофи сьогодні говорити ще рано. Але згідно з твердженнями фахівців і вчених провідних наукових установ України, вже можна констатувати факт, що водним живим ресурсам Київського моря завдано колосальних збитків, та варто очікувати погіршення якості води у водосховищі та головній водній артерії країни - річці Дніпро.

На минулому тижні, при Держрибоохороні, створено комісію яка займається обрахуванням нанесених рибному господарству збитків, діями чиновників Міжвідомчої комісії зацікавилась прокуратура - але чи будуть покарані винуватці екологічного лиха, чи будуть компенсовані втрати? Інакше про риболовлю на Київському морі на 3-5 років можна просто забути....

P.S. Ситуація, що склалася на Київському водосховищі кричуща - вона не залишає осторонь жодного українця з активною громадянською позицією. Тому рибалки-любителі створили 20 березня Громадський Комітет рибалок-любителів з питань ліквідації наслідків та подолання екологічної катастрофи на Київському водосховищі у 2010 році.

Вимоги до чинної влади прості та зрозумілі: створення, за безпосередньої участі громадськості, спеціальної державної Комісії, що буде розслідувати причини та ліквідувати наслідки екологічного лиха; заборона промислового вилову риби на КВХ протягом наступних п'яти років та зариблення водосховища аборигенними видами риб за рахунок держбюджету.

Розпочато збір підписів під Колективним зверненням до президента, прем'єр-міністра та голови Верховної Ради (вже зібрано понад 2000).

Усі фото автора

Ігор Тихолаз