Жити здорово
Стан медицини в нашій країні далеко не найкращий. Цей факт може підтвердити більшість пацієнтів. Лікарів та інших працівників медичної галузі також далеко не все влаштовує. Та і влада з такою думкою погодилася і навіть розпочала медичну реформу.
Загалом світовим товариством відзначається низька тривалість життя в нашій країні, одна з найбільших смертностей від серцево-судинних (в першу чергу інсульти та інфаркти) та онкологічних хвороб.
Всі чимось невдоволені: населення – тим, що медичні послуги декларуються державою безкоштовними, а насправді за все треба платити. Крім того, медичні працівники часто не ввічливі. Іноді, поки не заплатиш, нічого не зрушиться з місця, а мали би добросовісно виконувати свої обов'язки (адже давали клятву Гіппократа!), ліки дорогі та часто неефективні, або ж іноді пацієнтам взагалі виписують харчові домішки.
Медиків не влаштовує дуже низька зарплата, брак обладнання, медикаментів для надання допомоги. Їм потрібно виживати, а претензії і вимоги хворих значні: адже на карту ставиться найцінніше - здоров'я і життя. Тому і почастішали випадки проявів агресії та нападів на медичних працівників.
Не влаштовує також і ставлення хворих до свого здоров'я: звертаються тільки тоді, коли дуже погано, профілактично не хочуть лікуватися, мають багато шкідливих звичок, які руйнують здоров'я, а відповідальність перекладають на лікарів.
Часто нагадують про клятву Гіппократа (а деякі лікарі починають в кулуарах казати, що такої клятви не давали, а тільки раніше клятву радянського лікаря або українського лікаря; і навіть в клятві Гіппократа нічого не сказано про безкоштовну медицину, а точніше про те, що лікар має просто робити з таким матеріальним приниженням).
Дуже вдало охарактеризувала своє ставлення до роботи одна молода дільничний лікар: "Я ніколи не думала, що потраплю в таке рабство, все зроблю, щоб щось змінити".
І якщо деякі хороші спеціалісти серед медиків можуть заробляти пристойні гроші через "гонорари", "подяки вдячних хворих", це їх також не дуже влаштовує – хотілося би офіційних заробітків, щоб можна було задекларувати ці гроші, і не оформляти куплену машину чи квартиру, наприклад, на тещу.
Владу не влаштовують постійні нарікання людей за невміння забезпечити безкоштовну і ефективну медицину. Недовіряють вони вже і нашим лікарям – їдуть лікуватися за кордон.
А за кордоном при більш менш серйозній ситуації все починається від кількох десятків доларів чи євро офіційної оплати (а не 50-200 гривень хабаря в халат українського лікаря).
Коштів на медицину в нашій країні виділяється малий відсоток від бідного бюджету, та й ці використовуються нераціонально: на дороге обладнання, на будівництво лікарень (тоді можна якийсь відсоток з цього чиновникам отримати, в яких теж не високі зарплати).
Утримуються лікарні, в яких часто люди тільки лежать, а не лікуються ефективно. Тому і почали медичну реформу. Інформація та відгуки про цю реформу в ЗМІ переважно негативна: хворі незадоволені через закриття лікарень. Взамін не прийшов обіцяний висококваліфікований сімейний лікар.
Лікарі бояться скорочень штатів, перепрофілювання і невідомих змін. Влада рапортує про перші успіхи, про освоєні кошти, придбані нові машини швидкої допомоги, побудовані лікарні, які "допоможуть врятувати тисячі хворих".
Багато можна говорити про це, але хочу зупинитися на одній частині комплексних медичних реформ за кордоном: на законодавчих і економічних впливах, направлених на збереження свого здоров'я самими пацієнтами.
Загальновідомими є дані ВООЗ, що здоров'я людини на 50% визначається способом життя, по 20%- екологією та спадковістю і тільки 8-10% охороною здоров' я.
Найбільше руйнують здоров'я куріння, алкоголь, наркотики, ожиріння, малорухомий спосіб життя.
І це потрібно активно роз'яснювати людям. В нас переважна більшість людей вважає, що хвороби - це просто біологічний процес чи нещастя, і всю відповідальність за їх лікування несе лікар і медицина.
Як може український лікар впливати на дотримування пацієнтом елементарних профілактичних заходів? А ніяк. Можна тільки переконувати.
"Українська серцева фундація" проводить безкоштовні освітні програми по профілактиці та лікуванню серцево-судинних хвороб. Але, на жаль, навіть в диспансерній групі гіпертоніків на участь в таких програмах приходило тільки 3-5% хворих.
Тільки коли пацієнтові стає погано чи потрібна довідка, він може піти до лікаря. І якщо за кордоном переважна кількість медикаментів відпускається тільки за рецептом лікаря, то в Україні пацієнт частіше купляє в аптеці ліки за порадою знайомих, або по інтернету. Широко лікують знахарі, цілителі, гадалки.
За кордоном примушують берегти здоров'я законодавчо і економічними впливами. Наприклад, у Швейцарії зменшена страховка на 20% для тих, хто не курить.
В Латвії нещодавно сейм ухвалив закон про те, що куріння в присутності дітей вважається злочином і розглядається як варіант насильства над дітьми з передбаченою відповідальністю. А я майже щодня можу спостерігати через вікно кабінету, як курять вагітні жінки, що приходять в жіночу консультацію, або мамочки з колясками. На зауваження можуть агресивно реагувати: "Какое Вам дело?"
У світі виховуються підходи до раціонального харчування: у більшості країн (навіть у Туреччині) зобов'язують вказувати калорійність в меню ресторанів, підвищуються податки на жирну страву. Так, в Угорщині громадяни сплачують податки на 15% більше, за всі продукти, до складу яких входить підвищена кількість солі, вуглеводів, цукру і навіть кофеїну.
Збільшують страховку у людей з надлишкової масою, як серйозний фактор ризику хвороб, у США підприємства видають премії працівникам до 500 доларів, які активно втрачають зайві кілограми. Введена заборона продажі газованих напоїв у великих порціях, "енергетичних" напоїв, що містять алкоголь і кофеїн.
У Великобританії повністю заборонена телереклама нездорової їжі - чіпсів, горіхово-шоколадних батончиків та іншої їжі, які містять високу кількість жирів, цукру і солі.
В Аргентині заборонено ставити сіль на столи в харчових закладах - як профілактика гіпертонії.
У Австрії без медичного висновку і щорічного профілактичного огляду не візьмуть на роботу.
Існує стимуляція лікарів за пропаганду здорового способу життя у Данії.
У скандинавських країнах за законом не можна стати міністром, педагогом чи медиком, якщо ти вживаєш алкоголь, тютюн чи інші наркотики. Наведу жорсткий приклад англійської страхової компанії: якщо застрахований курить — страховка збільшується на 400 функтів стерлінгів, зважили — якщо виявили зайву вагу — ще страховка зросла.
Попросили принести чеки з супермаркетів — якщо виявили неправильне харчування з великим вмістом шкідливої жирної їжі — це 400 функтів треба заплатити, видали крокомір на тиждень, після чого підключили до комп'ютера. Якщо фізична активність мала — ще додатково потрібно платити за збільшення ризику захворіти.
Впроваджуються рекомендації Євросоюзу по обладнанню велосипедними доріжками. Україна, на жаль, не виконує цих рекомендацій.
За кордоном впливи на формування здорового способу життя людей реалізуються або через медичну страховку, або через законодавство. Медична реформа, яка починає проводить в Україні цього не передбачає.
Без впровадження подібних законодавчих актів медична реформа в Україні працювати належним чином не буде.