Батьки, припиніть розвивати своїх дітей

4827
13 лютого 2019

All work and no play makes Jack a dull boy ("Робота без дозвілля робить з Джека нудного хлопця").

Це дурнувате прислів’я, через відсутність рими, я пам'ятаю з дитинства.

Щоправда, сучасні батьки його трішки забули, намагаючись всіляко розвивати дітей чи не з народження по причині власного вільного часу та коштів. Хоча краще б розвивали себе.

Дитині вже цілий рік?

Вже можна ходити з ним на ранній розвиток!

Дитина вже пішла в школу?

Можна додати ще англійську та програмування!

Скоро випуск? Тоді не завадить найняти трьох репетиторів!

Люди, зупиніться! Залиште дітям щасливе дитинство та вільну гру!

Дитячий організм має розвиватися органічно. Самостійно обирати для себе сфери розвитку та виходити в них, коли інтерес закінчується.

Вчителі бачать: діти, що, крім школи ходять на два чи більше гуртки, є менш врівноваженими, більш непосидючими, не сконцентрованими, банально стомленими та менш щасливими.

Але ж це видно вчителям, бо вони мають з ким порівнювати.

А батьки бачать лише своїх, і можуть вважати це нормою. Від дітей вони скарг не отримають, тому що ті й самі не знають, що може бути інакше. І ще достатньо маленькі, для того, щоб проводити якісну саморефлексію та просити не записувати їх на третій гурток.

Хронічний недолік вільного часу для ігор та самонаправленої діяльності обов’язково дасть про себе знати в середній і старшій школі повною відсутністю інтересу до навчання і розгубленістю у пошуку власного шляху.

Тому що на те, щоб дослухатися до себе та приймати власні рішення "цікаво" чи "не цікаво", енергії, часу та ресурсів у дитинстві чомусь не було.

Для пояснення особливостей перенавантаження дітей, найпростіше привести біологічну аналогію низького серцевого тиску.

При нормальному тиску, половину свого шляху кров розвозить корисні речовини, другу половину шляху – забирає сміття.

У випадках, коли у людини низький тиск – кров не може розвезти весь корисний багаж у вигляді поживних речовин і кисню. Їй просто не вистачає сил просочитись крізь стінки сосудів та принести подарунки для органів. І органам, зрозуміло, перестає вистачати всього – кисню, тепла, корисних речовин.

А звідси виникає хронічна втома, сонливість (бо кисню не вистачає), подразливість, зниження пам’яті та уваги, апатія.

Нічого не нагадує?

Коли ми чинимо на дітей тиск більший, ніж вони можуть витримати, ми фізично перешкоджаємо їх розвитку.

І вони реагують на це так само на фізичному рівні 

Кричать нам! Що це занадто для них, що вони не пристосовані до такого тиску, такого стресу!

Що вони не можуть розвиватися, що їх організми ще не настільки сильні, щоб забезпечувати власний розвиток в умовах стресу.

Зі спортивної точки зору це називається перетренованість. І вона може нерідко ставити крапку в спортивній кар’єрі.  

Перевантаження дітей найбільш помітне в підлітковому віці.

Коли закінчується молодша школа, трапляються

ТРИ РЕЧІ, ЯКІ КАРДИНАЛЬНО УСКЛАДНЮЮТЬ РОЗВИТОК І ПОГІРШУЮТЬ САМОПОЧУТТЯ ПІДЛІТКІВ:

1. Розпочинається підлітковий період, що характеризуються стрімким біологічним розвитком вчорашніх дітей.

Це вимагає використання більшої кількості ресурсів на внутрішні процеси і, відповідно, зменшує кількість енергії, які підлітки можуть витрачати на зовнішні цілі, в тому числі навчання.

І потребує кращого відновлення у вигляді якісного харчування та достатнього сну. А всі ми знаємо, що їдять підлітки, і скільки вони сплять.

2. Немов ракова пухлина, швидко починає метастазувати шкільна програма, намагаючись заполонити собою все життя дітей.

3. Часто підвищуються очікування від підлітків їх батьків – молодша школа закінчилась, читати-писати навчились, час серйозної роботи, вже близько інститути і так далі.

Як результат, всі вчителі всіх шкіл знають, що працювати з дітьми 6-7-8 класів – це Сизифова праця. Невдячна, непотрібна і безглузда.

Тому що немає дітей, які менше хочуть (і можуть) вчитися, ніж вони.

Таке враження, що вони готові на все, тільки б не навчатися.

І це зрозуміло – бо вони дійсно не можуть! Тиск на них значно більший, ніж вони здатні виносити. І як будь-які нормальні живі організми, вони максимально саботують процес, адже головне – це вижити самим, зберегти себе.

Так, якщо недостатньо кисню в організмі, органи, що завжди отримують 100% – це серце та мозок, ігноруючи потреби всіх інших систем.

Так і підлітки, в умовах підвищеного тиску, ігнорують все навколо, крім самих себе і власних потреб. І слава Богу!

Найкраще, що можуть зробити батьки – це лише допомогти підліткам в захисті свого власного Я: прибрати репетиторів з англійської, перестати очікувати відмінних результатів по всім предметам, вимикати світло над робочим столом під час нічної підготовки домашніх завдань, давати можливість максимально тусити з друзями та гратися на комп’ютері.

І писати записки в школу, щоб піти сім’єю в похід.

Ярослав Коваленко, засновник демократичної школи Dixi, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина Dmyrto_Z/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Спецпроект "Майбутнє школи: думки освітніх експертів"

powered by lun.ua