8 кроків до впровадження змін. На прикладі відкриття одного ліцею  

1017
23 квітня 2019

Починаючи з 2014 року Україна обрала для себе шлях змін.

Це реформа децентралізації, освітня і медична реформи, реформа правоохоронної і судової системи тощо.

Про успіхи чи невдачі реформ ми чуємо чи не щодня, але фактично це лише потік інформації: щось побудували, когось спіймали на корупції, прийняли якийсь законопроект.

За усім цим нескінченним інформаційним потоком від загалу ховається відповідь на питання: яким чином досягнуто результат або чому реформа зазнала невдачі?

Саме на механізмах впровадження змін хочу зупинитися.

Перш за все зауважу, що "реформа" означає впровадження нових суспільних відносин на заміну старих. Реформи призводять до зміни умов діяльності членів суспільства, яких умовно можна поділити на кілька груп.

З одного боку маємо провідників змін. Це найменш чисельна група.

З іншого – знаходяться противники змін. Їх мотивація може бути різною: зміни зачіпають їхні інтереси, страх за своє місце в новій системі, несприйняття нових підходів (так було завжди, навіщо щось змінювати), або банальне "я не хочу". Кількість таких осіб чисельна, але не домінуюча.

Переважна ж більшість людей знаходяться посередині. Зазвичай вони скептично ставляться до реформ, але не заважають змінам. Їхній девіз умовно можна виразити словами: "Робіть, а ми подивимось".

Першим викликом, який постає перед реформатором є налагодження комунікації та завоювання довіри людей.

Для цього необхідно відповісти на питання: що людям потрібно? Як їх залучити до роботи? Як зробити зміни незворотними? Як побороти байдужість та скептицизм?

Відповіддю на дані питання є грамотне та послідовне проведення змін.

Фактично, управління змінами. Дієвий підхід управління змінами розробив американський дослідник Джон Коттер. Його модель складається із восьми основних кроків.

У цій статті розповім про застосування моделі Джона Коттера в управлінні освітніми змінами в українській громаді.

Влітку 2018 року наша асоціація спільно з Українським аграрним ліцеєм реалізувала проект відкриття ліцею на базі загальноосвітньої школи у Тишківській сільській об’єднаній територіальній громаді Кіровоградської області.

Ось вісім основних кроків впровадження освітніх змін, які нами було реалізовано на практиці:

1. Відчуття невідкладності змін.

Фактично, це правильний вибір моменту коли зміни можна реалізувати. Разом з цим це і наявність політичної волі, включення проекту в контекст більш глобальних перетворень.

Не менш важливим на старті діяльності є чітка фіксація термінів. Адже без цього діяльність втратить свою цінність, кінцевий результат перетвориться на недосяжну мрію в яку з часом перестануть вірити навіть ідейні прихильники.

У нашому випадку добрим підґрунтям стала реформа децентралізації, завдяки якій сформувалася Тишківська громада і державна освітня політика з ідеями та методиками, які декларуються у концепції "Нової української школи", що успішно впроваджені Українським аграрним ліцеєм.

Щодо строків, то для проекту, який стартував у травні 2018 року кінцевим терміном було визначено 1 вересня 2018 року, час коли для ліцеїстів розпочинається навчальний рік.

2. Створення потужної коаліції.

Це формування команди, яка працюватиме над впровадженням проекту.

Зауважимо, що концентруватися потрібно не тільки на прихильниках, на самому початку ми зазначали, що серед населення їх меншість, але й на опонентах.

Саме на цьому етапі до роботи необхідно залучити критиків: дати їм висловитися, почути, зрозуміти їх мотиви несприйняття пропонованих змін.

Крім того це найкращий момент для пошуку компромісу з усіма невдоволеними. Адже палкі супротивники змін, якщо врахувати їх інтереси, можуть перейти на ваш бік, стати частиною команди.

У Тишківці основа "команди освітніх змін" змін почала закладатися самими учнями і педагогами. Ідея з’явилася завдяки візиту випускників 9-х класів до Українського аграрного ліцею в Умані та їх бажання навчатися у такому ж навчальному закладі.

Прагнення дітей були підтримані батьками. Також ми отримали потужну підтримку від місцевих сільгоспвиробників, які погодилися інвестувати власні кошти на ремонт школи та покращення її матеріально-технічної бази.

Також ми звернулися за підтримкою до керівництва Тишківської громади, які надали нам кредит довіри на впровадження освітніх змін. Всі ці люди і сформували команду освітніх змін, яка почала перетворення.

3. Формування цілей і бачення.

Усвідомлення кінцевої мети проекту та методів її досягнення. В ініціаторів проекту та в усіх виконавців має бути чітке бачення, що саме ми хочемо досягнути завдяки злагодженим діям.

Ідею бажано інституціоналізувати у державних, регіональних та місцевих програмах розвитку.

Під час реалізації нашого проекту в усіх учасників було сформоване бачення того, що освітні зміни мають стати основою розвитку громади.

Зі сторони асоціації та Українського аграрного ліцею були презентовані курси підвищення кваліфікації педагогів та план діяльності, який обговорювався та коригувався командою освітніх змін.

4. Популяризація ідеї.

Проект може досягти своєї кінцевої мети тільки якщо досягнутий загальний консенсус між ключовими учасниками освітнього процесу.

Більше того, необхідні постійне ознайомлення громади з проектом та донесення його важливості. Дії ініціаторів змін та користь від їх проведення мають бути зрозумілі та з часом стати очевидними для інших.

Як вже зазначалося, ми заручилися підтримкою сільської ради, депутати якої одноголосно проголосували за відкриття ліцею в загальноосвітній школі.

Більше того, частина членів виконавчого комітету долучилися до нашої ініціативної групи, що в подальшому принесло безцінну організаційну підтримку.

Поряд з цим, підтримка сільгоспвиробників допомогла залучити до проекту всі найбільш впливові групи в громаді. Все це допомогло нам почати активно працювати з населенням громади, розширити команду.

Чи не одразу ми почали громадські обговорення, на які запрошували усіх охочих.

5. Посилення дії через ліквідацію бар’єрів.

Робота з сумнівами, які виникають в процесі реалізації реформи. Це свого роду продовження попереднього пункту, але метою є не стільки поширення інформації, скільки робота з критикою, вирішення проблем.

Для українського суспільства найбільш розповсюдженим бар’єром є брак довіри. Треба працювати з людьми, пояснювати в чому їх вигода. Основним питанням стає: "Чому людям це має бути цікаво?"

На цьому ж етапі має починатися навчання людей, які в майбутньому стануть частиною реалізованого проекту, наприклад педагогів в освіті чи управлінців в органах влади.

У Тишківській ОТГ протягом літніх місяців ми провели десятки зустрічей з представниками громади, презентували наші ініціативи, обговорили перспективи дітей, які навчатимуться у ліцеї.

Також стартували курси підвищення кваліфікації педагогів.

На всі наші заходи ми запрошували як прихильників так і опонентів. Таким чином ми змогли зменшити супротив тих освітян, які не підтримували зміни.

6. Генерація швидких перемог.

Якісний показник успішності діяльності, навіть коли проект ще не доведено до кінця.

Для успішної реалізації проекту необхідна демонстрація чітких індикаторів змін. Це можуть бути статистичні дані, суспільне або експертне визнання, висвітлення окремих прикладів.

На цьому етапі необхідне додаткове стимулювання команди, що реалізує проект, а також здобуття ще більшої підтримки серед населення.

Без явних успіхів в учасників проекту з’являється відчуття безцільності діяльності, втрачається підтримка й бажання продовжувати роботу. Найкращим мотиватором є конкретні позитивні результати.

В нашій ситуації швидкою перемогою стало відкриття ліцейного класу на базі сільської школи. Ми змогли виправдати очікування дітей, батьків, місцевої влади та меценатів.

Наразі можна констатувати задоволення учнів та їхніх батьків від проекту, до якого вони долучилися. У середньостроковій перспективі ми впевнені, що зможемо підтвердити ефективність нашої діяльності успішністю наших ліцеїстів.

7. Закріплення успіхів і поглиблення змін.

Прийнятно в першу чергу для довгострокових проектів. Цей пункт про пошук компромісу між швидкістю змін та збереженням максимальної ефективності.

Зміни, які були внесені та дали якійсь помітний результат, на цьому етапі є найбільш нестійкими.

З одного боку з’являються особи, які вважають виконану роботу достатньою та вже не готові рухатися уперед.

З іншого – активізується опозиція, яка не хотіла перетворень, але на початку не змогла їм протидіяти.

Тож надважливим є продовження реформ, укорінення успішного досвіду та залучення нових виконавців.

8. Укорінення змін у культурі.

Останній етап успішних змін, свого роду екзамен на життєздатність реформ. Система вже має стати стабільною та стійкою до негативних впливів.

А самі учасники не тільки визнають перетворення, але й готові захищати порядок, що склався. Кожен актор розуміє своє місце та важливість своєї діяльності.

Наразі ми з впевненістю можемо говорити про успішний розвиток філії Українського аграрного ліцею у Тишківській громаді в найближчі роки.

У даному випадку поглибленим результатом діяльності в майбутньому може стати перехід усієї школи на ліцейну методику навчання.

У підсумку хочу наголосити на тому, що для досягнення змін слід мати чітку ціль, потужну команду та мотивацію, необхідні людські та матеріальні ресурси.

Ігор Миклащук, кандидат політичних наук, голова Асоціації об’єднаних територіальних громад "Інститут кооперації і місцевого самоврядування" (ІКОМІС), спеціально для УП.Життя

Титульна світлина zagandesign/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Якою має бути реформа шкільної освіти в сільській місцевості 

Рік подвійних виборів: шанси і ризики для української освіти

Чому пріоритети МОН на 2019 рік не відповідають на виклики шкільної освіти

Освіта як 16 років тюремного ув'язнення

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua

Головне на сайті