Держава – це ти, або Про ефективний механізм впливу громадськості на політику

Чим закінчується нездатність адаптуватися до реалій та прогресу ми, на жаль, усвідомили у повній мірі після останніх парламентських виборів.

Так, на словах ми всі виняткові, неповторні індивідуальності, на ділі – або загрозливо переважна більшість, або гомеопатична, майже спартанська меншість.

Ейфорія та розчарування – швидкоплинні афекти. Час холодного, прагматичного усвідомлення мав би настати давно.

І саме з цієї стартової позиції зацікавлена сторона – сучасне громадянське суспільство – має розпочати методичну роботу з оптимізації стосунків між роботодавцями (нами) та виконавцями – публічною владою.

Недбала інфантильність "проголосував – справу зроблено, а далі їм згори видніше" вартувала нам 28 років незадовільних результатів менеджменту Україною.

Історія надає нашому поколінню черговий шанс обрати правильний шлях – розвинутися у відповідальне прогресивне суспільство, що має безпосередній вплив на владу на всіх етапах каденції.

А шанс, не забуваймо, продукт, який псується дуже швидко і наступного може й не бути у найближчій перспективі.

Своєчасно, а то і на перспективу, відповідати таким швидкоплинним викликам покликана інтерактивна платформа "Однодумці".

За час активної фази проекту "Твоя ініціатива", де об’єднання активно акумулювало громадські пропозиції, накопичилася істотна кількість нагальних починань, зокрема і по механізмам взаємодії з органами державної влади.

Тепер, коли "Однодумці" запустили проект "Ініціатива в дії", ці задуми взяті у розробку однойменним аналітично-ресурсним центром.

На щастя, серед них опинилася ініціатива Сергія Рєпіка "Заміна громадських рад при органах державної влади на інститут зацікавлених сторін".

Фактично, це переосмислення, оптимізація та осучаснення цивілізованого співіснування влади та громадян. І перехід України до ефективних форм впливу громадянського суспільства на формування державної політики – беззаперечна історична необхідність.

Вже тут і зараз, адже узурпація влади із відносно теоретичної перетвориться на практичну будь-якої миті.

І серед "Однодумців" немає тих, в кого є час чекати на прихильність долі, "а раптом пронесе", чи інший шанс.

Отже, в ініціативі зазначено, що передусім, ми маємо залишити так звані громадські ради на їхньому почесному місці – в минулому та пострадянській свідомості.

Одночасно слід впроваджувати ефективні та практично доведені західним світом схеми зацікавлених сторін, або стейкхолдерів: класичну громадськість, окремих громадян, представників бізнесу. Зрозуміло з тих галузей, з якої орган публічної влади формує або реалізує державну політику.

В той же час сьогодні нормативно-правове регулювання має досить посередні вимоги щодо критеріїв залучення представників громадських організацій до складу громадських рад, і досить умовну перепону у вигляді 6 або 12 місяців проведення окремих заходів у сфері пов'язаній з діяльністю органу публічної влади.

Все це дозволяє робити фейкові громадські організації та просувати через них людей підконтрольних керівництву конкретного органу публічної влади або навіть відверто проросійських діячів.

І що ж робити?

Передусім, усіма можливими ресурсами домогтися прийняття Закону України "Про публічні консультації", який має окреслювати чіткі межі для допуску до участі у проведенні публічних консультацій громадських організацій, підприємств та окремих громадян з поділом на різні сфери формування державної політики:

• з визначенням конкретних механізмів залучення осіб до таких консультацій;
• з передбаченням наслідків відповідних консультацій у певних випадках;
• публічні консультації мають бути орієнтованими на конкретне питання, а на не орган публічної влади;
• у публічних консультаціях мають брати участь ті, хто реально працює у відповідній сфері, а не ті, хто є зручними для керівника органу публічної влади;
• для захисту національної безпеки – моніторинг осіб, залучених до публічних консультацій у певних сферах має здійснювати Служба Безпеки України.

Ця ідея, однозначно, має бути предметом фахової дискусії.

Але, фактом є те, що сьогоднішня модель громадських рад вичерпала себе і її намагаються активно використовувати антидержавні політичні діячі.

Україні потрібен ефективний механізм впливу громадськості на формування державної політики.

Марина Лук’янова, виконавчий директор ГО "Євроатлантичний курс", спеціально для УП.Життя

Титульна світлина YAYImages/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Лопату в руки і до роботи: як озеленення міст нас врятує

Хочеш ліків? Контролюй! Три кроки відповідального громадянина

Як у США будують громадянське суспільство на безоплатній праці

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.