Онлайн-етикет: 5 правил поведінки в інтернеті, яким вам варто навчити своїх дітей

Інтернет для сучасної дитини є куди більш цікавим світом, ніж світ реальний.

Уроки, школа, домашні завдання – все це здається нудним. А ось у мережі можна бути ким завгодно: здаватися доросліше, крутіше, привабливіше для протилежної статі.

Але разом з цим, цифровий світ має онлайн-ризики. І в силу життєвої недосвідченості дитина може на них наштовхнутися.

Ось практичні рекомендації, як поводитися в Інтернеті розсудливо. Або "5 ніколи" цифрового етикету.

1

Ставтеся дбайливо до особистої інформації

Батькам варто стежити, щоб дитина не ділилася особистою інформацією про себе і своїх близьких: адреса будинку, номер телефону, повне ім'я, розташування школи, імена батьків.

А краще зовсім не розміщувати приватну інформацію у відкритих джерелах.

Месенджери мають перевагу перед соціальними мережами – користувачі самі визначають коло свого спілкування. При цьому особиста інформація не зберігається на серверах.

[BANNER2]

Якщо ви використовуєте Viber, то можете бути впевнені, що ваше листування завжди захищене наскрізним шифруванням за замовчуванням.

Загалом, уникайте всього, що може бути використано зловмисниками проти вашої дитини або сім'ї.

ВІДЕО ДНЯ
2

Інтернет-друг може виявитися не тим, за кого себе видає

Згідно з лякаючою статистикою, кожна четверта дитина у віці від 10 до 15 років піддавалася сексуальним домаганням в інтернеті.

Ніколи, за жодних обставин не дозволяйте дитині самостійно "розвіртуалізовуватися", тобто зустрітися з інтернет-френдом в реальному житті.

Зустріч у реальному житті зі знайомим по інтернет-спілкуванню не є хорошою ідеєю, оскільки люди можуть бути різними в діджитал-просторі і під час реальної зустрічі.

Якщо дитина бажає зустрітися з ним, то на першу зустріч слід піти разом.

3

Допомагайте дитині освоїти інтернет

Відвідуйте мережу разом з дітьми, цікавтеся їхнім досвідом освоєння цифрового простору. Так ви зможете захистити дитину від відвідування небажаних ресурсів.

Навчіть дітей довіряти інтуїції – якщо їх щось турбує в інтернеті, нехай повідомляють вам.

[BANNER1]

Допомагайте дитині зареєструватися в програмах, які потребують реєстраційного імені та заповнення форм, не використовуючи особистої інформації.

Скажіть дітям, що далеко не все, що вони читають або бачать в інтернеті – правда, порадьте звертатися до вас, якщо вони не впевнені.

4

Блокуйте небажаних підписників і контакти

Дитина повинна розуміти, що на образи в мережі можна і потрібно скаржитися.

Агресивних співрозмовників потрібно відправляти в "чорний список" – тоді вони більше не потурбують.

Головне – зрозуміти, що немає нічого ганебного в тому, щоб позбутися від цькування, "забанивши" кривдника.

Не слід відповідати на повідомлення або оголошення непристойного характеру, особливо якщо вони несуть загрозу. Тут краще одразу повідомити про це батькам і поскаржитися в адміністрацію конкретної соціальної мережі, але робити це має тільки один з батьків.

5

Дотримуйтеся загальнолюдської етики

Ніколи не ображайте і не принижуйте інших інтернет-користувачів. Не провокуйте кібербулінг.

Агресія проти іншої людини може спровокувати аналогічну реакцію у вашу сторону, і невідомо, якими наслідками це може обернутися.

[BANNER3]

Не хочете стати жертвою інтернет-цькування – не пишіть образи на адресу інших.

Залишатися цивілізованою людиною – мабуть, головний постулат поведінки, про який ніколи не потрібно забувати і передавати це знання своїм дітям.

Наприкінці я хотіла б дати пораду батькам.

Замість того, щоб у наказовому порядку вимагати в дітей посилання на їхні акаунти і паролі доступу, запропонуйте їм подружитися в соціальних мережах.

Так ви зможете підтримувати дитину (наприклад, лайкати записи його відеоблогу) і паралельно стежити за її поведінкою в інтернеті: з ким вона спілкується, в яких групах є.

Поясніть дітям, що ви хочете дружити в соцмережах не для того, щоб порушувати їх право на приватне життя, а щоб розділяти їх інтереси і підтримувати у важку хвилину.

Резюмуючи сказане, хочу особливо підкреслити роль батьківського контролю в адаптації та поведінці дитини в інтернеті. Це повинна бути ненав'язлива турбота і просвітницька робота, адже підлітки дуже охороняють свій особистий простір.

Ніколи не ставайте інтернет-наглядачем для дитини, але завжди тримаєте руку на пульсі її онлайн-життя.

Дебора Доерті, керівник департаменту B2B-маркетингу Viber, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Як не налажати в інтернеті: поради експерта з цифрової безпеки

Психологія інтернет-тролів: хто вони і як зробити інтернет більш гуманним

Інтернет, який шкодить дитині. На що звернути увагу батькам

Звідки береться булінг і що з ним робити

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні