Скільки коштує лікування раку в Україні. ІНФОГРАФІКА опитування

10391
24 лютого 2020

Напівпорожня сесійна зала, та пустий балкон для представників ЗМІ, майже нікого з парламентаріїв, а пані міністерка і голова комітету здоров’я нації залишили залу до закінчення...

Так проходили парламентські слухання на тему "Організація протиракової боротьби в Україні. Проблеми і шляхи вирішення", де обговорювали і представляли "Національну стратегію боротьби з онкологічними захворюваннями до 2030 року".

Рак – не така цікава тема, як коронавірус.

Що досить дивно, тому що онкологічний діагноз вже мають понад 1,3 мільйона українців.

За рік діагностується біля 140 тисяч випадків захворювання і помирає більше 60 тисяч, половина з них не проживає першого року після діагнозу. 

Саме ці цифри завжди озвучують, щоб привернути увагу до проблеми раку. 

Але основна проблема насправді – життя та лікування онкохворих в Україні.   

З 1-го квітня стартує програма медичних гарантій, де серед пріоритетних послуг є рання діагностика онкологічних захворювань. 

Я була присутня на презентації цієї програми НСЗУ в вересні 2019 року і на питання скільки будуть вартувати ти чи інші послуги відповідей ще не було.

Тоді я замислилась – як порахувати скільки зараз витрачає онкологічний пацієнт, якщо більшість його платежів у сірій зоні? 

Я модерую пацієнтську спільноту і підписана ще на десяток різноманітних сторінок та груп онкопацієнтів, і в закритому форматі ця тема постійно обговорюється. 

Але для аналізу потрібен хоч якийсь об’єм даних, а не суб’єктивний досвід одного-двох, чи навіть двадцяти чоловік. 

Так прийшла думка провести опитування серед онкопацієнтів.

З Ніною Резніченко, головою ГО "Афіна. Жінки проти раку", ми сформулювали питання і поширили в пацієнтських спільнотах – "Афіна. Жінки проти раку", "Онкобудні", "Cancel/R", "Рак легень. Пацієнтська група", "ГО Меланома-Україна " та інших.

Було поставлено багато питань, які зазвичай замовчуються. Опитування було анонімним, оскільки пацієнти не готові говорити вголос про те скільки і кому вони платять, тому що бояться нашкодити собі та своїм лікарям.

Те, скільки людей відгукнулося і відповіло на запитання, сигналізує нам про важливість теми.

Я одразу зауважу, що це дещо суб’єктивне дослідження – ми опитували інтернет аудиторію спільнот онкопацієнтів, а вони хоч мінімально активні і обізнані.

Треба брати до уваги, що ми не зможемо дізнатися реальну кількість людей, які відмовились від лікування, через брак коштів, чи тих, кому лікарі навіть не повідомляють про дороговартісне лікування.  

10 років занурена в проблеми онкопацієнтів, але навіть я не очікувала таких результатів.  

Я сказала собі, що зроблю все, що від мене належить, щоб ці цифри побачили ті, хто приймає рішення. Так я опинилась серед спікерів на парламентських слуханнях.

В нашому опитуванні прийняли участь 633 респондента з 112 населених пунктів різних регіонів України, які проходили лікування та діагностику в 130 медичних закладах.  

88% звертались у державні лікарні.

60% від 30 до 50 років, 34% від 50 до 70.

52% вже закінчили основне лікування і в ремісії, 48% лікуються зараз.

У 45% опитуваних діагностовано рак 3 и 4 стадії – це дійсно багато. Але 37% з них звертались до лікарів з симптомами, а їм помилково ставили інші діагнози та не направляли на дообстеження в онкологічні заклади. 

Ще у 36% не було симптомів.

У 45% опитуваних діагностовано рак 3 и 4 стадії 

Лікування завжди починається з діагностики.

На питання "За які дослідження ви платили?" тільки 2,8% опитуваних відповіли "безоплатно". Це 16 осіб з 557, хто звертався у державні лікарні.

97% платили за діагностичні процедури.

За видами діагностичних процедур тільки за рентген платили менше половини, за більш технологічні обстеження платили від 72% до 97% пацієнтів, яким вони буди призначені.

 97% платили за діагностичні процедури

На питання "чому ви платили": 63% – "мені просто сказали заплатити і назвали суму".

43% опитуваних направляли в приватні лабораторії та діагностичні центри, інші сплачували "благодійні" внески тощо.

 63% опитаних платили, бо їм сказали заплатити і назвали суму

Середня вартість діагностики вийшла біля 10 тисяч гривень.

Потім починається лікування і тут така ж сама картина.

В хірургії 1% тільки пройшов лікування безоплатно. Інші платили хірургам, медсестрам, купляли ліки для анестезії, реанімації та післяопераційного періоду.

 В хірургії тільки 1% хворих отримали лікування безоплатно

Дещо менше платять лікарям та медсестрам в хіміотерапії та радіології:

 Дещо менше платять при хіміотерапії
 Також менше платять при радіології

І покращилось забезпечення ліками хіміотерапії. 53% відповіли, що купляли не всі, а деякі ліки:

 Покращилось забезпечення ліками хіміотерапії

Сумарна середня вартість лікування становила 120 тисяч гривень.

 Сумарна середня вартість лікування становила 120 тисяч гривень

Зовсім складна ситуація там, де потрібна інноваційна терапія – це так звана таргет- та імуннатерапії, яка за підрахунками потрібна 26% респондентів.

Тільки 5% отримують її безоплатно, 26% частково. 12% опитуваних відмовились через брак коштів.

Інноваційна терапія за підрахунками потрібна 26% респондентів

Серед тих, кому достатньо комплексного лікування 20% відповіли, що були на нього свої кошти, а от там, де потрібна інноваційна терапія таких лише 3%.

21% продає майно, бере в борг, кредити, 28% починають публічні збори, більшість в обох категоріях лікуються з допомогою свого оточення – родини, друзів, колег та близьких.

 Де пацієнти брали кошти на лікування від раку

Серед препаратів, які необхідні, на першому місті був "Трастузумаб", який зараз закуповується за державний кошт, а на другому "Бевацизумаб".

Вартість річного курсу ним близько 783 тисячи гривень (в тому числі 51224 грн. ПДВ про яке я писала вже раніше). Цей препарат застосовується при лікуванні раку яєчників, шийки матки, колоректального раку, раку легень і деяких інших.

Після закінчення основного лікування 40% опитуваних була потрібна гормональна терапія і 47% респондентів її купляли самостійно, а 31% отримували іноді від держави.  

 Після закінчення основного лікування 40% опитуваних була потрібна гормональна терапія

З тих, хто купляє за власний кошт, 38% відмовляють виписати рецепт, а 12% не знають про таку можливість.

 47% респондентів гормональну терапію купували самостійно

Після лікування необхідно проходити контрольні обстеження. 76% респондентів вказали, що проходять контролі платно, 4% безоплатно, 19% за деякі платять.

Загалом витрачають:

 76% респондентів проходять контрольні обстеження платно

І ще є така стаття витрат як протези, калоприймачі та інше медичне знаряддя.

Протези, калоприймачі та інше медичне знаряддя купляють здебільшого за власні кошти

І ще трохи даних про соціальний захист з боку держави.

Відповідно до опитування 17% лікують метастатичний поширений рак і лише 4% мають 1 групу інвалідності. Напевно, наші медико-соціальні експерти єдині оптимісти, які вірять в те, що такий рак вилікується. 37% мають 2 групу, а 23% – 3 групу. 

Серед наших опитуваних 60% працює, з них лише 14% мають не повний день.

Така реальна ситуація на сьогодні в лікуванні раку.

Чи зможе держава зараз покрити реальні потреби лікування онкологічних хворих? 

Це той виклик, який беруть на себе ті, хто розробляє Національну стратегію боротьби з онкологічними захворюваннями.    

Людмила Пухляк, проектний менеджер, блогер, засновник інтернет-спільноти "Онкобудні", співзасновник БФ "Центр допомоги "Лаванда", спеціально для УП.Життя

Титульна світлина lightsource/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

"У вас рак": як вийти із зони ризику і перемогти страх перед онкозахворюванням

Коли рано означає вчасно: про лікування раку з перших вуст

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua