Школа на карантині: бюджет, технології та безпека

1209
8 травня 2020

Задля боротьби з коронавірусом витрати на освіту скорочено.

Водночас, дистанційне навчання сьогодні показує потребу системного впровадження сучасних технологій в освітній процес та цифрової освіти.

Майже 82% опитаних батьків школярів відзначили, що їхні діти використовують для навчання смартфони.

Менше половини – ноутбуки та тільки третина – станціонарні комп’ютери.

Про це йдеться в опитуванні освітнього омбудсмена.

І хоча воно нерепрезентативне, все ж це – орієнтовна модель проблем, з якими учні та їхні батьки зіткнулися під час карантину.

Зокрема, омбудсмен вказує, що тривале навчання за маленьким екраном смартфону може шкідливо впливати на здоров’я дітей, особливо в молодшій школі.

Zoom, viber, email та телебачення: як вчать на карантині

Українська школа виявилась не зовсім готовою до дистанційного навчання під час коронавірусу та настільки тривалого карантину.

Більше половини шкіл вперше вдаються до навчання на відстані.

Тоді як у двох з трьох учнів немає вдома необхідної техніки, а у майже половини – низька швидкість інтернету.

Про це кажуть директори шкіл в опитуванні Державної служби якості освіти.

Перехід на дистанційне навчання не є обов’язковим, однак більшість учителів, все ж, на нього перейшли.

Кожен використовує ті методи та технології, які вважає за потрібне або якими володіє чи може швидко оволодіти.

Якоїсь інструкції, як здійснювати дистанційне навчання або яку програму та як використовувати, немає.

Положення про дистанційне навчання є досить загальним і востаннє оновлювалось у 2015 році.

Найпопулярнішими для дистанційного навчання виявились інструмент для взаємодії з учнями Google Classroom, платформа для онлайн-конференцій Zoom та месенджер Viber.

Вони дозволяють двосторонню взаємодію. Учень може перепитати, якщо йому щось незрозуміло. А також отримати коментар чи оцінку щодо виконаних завдань.

Проте багато вчителів просто надсилають завдання через електронну пошту чи  шкільний веб-сайт. Вони вказують, який параграф у книзі прочитати, та які завдання виконати. При цьому учням бракує пояснень матеріалу та мотивації.

Ситуацію може виправити Learning Passport, який планують запровадити під кінець навчального року у травні.

Це – глобальна освітня онлайн-платформа, яку запускають Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та Microsoft Corp. Вона сприятиме уніфікації дистанційного навчання та подоланню нерівного доступу до якісного навчання через різноманіття підходів та технологій, які використовують наразі вчителі.

У кого немає доступу до інтернету чи онлайн-навчання, альтернативою можуть бути уроки по телевізору – Всеукраїнська школа онлайн.

Адже телевізор є практично у кожній сім’ї – 94,5% в домогосподарств мають телевізор, за даними Індустріального Телевізійного Комітету 2017 року.

Тоді як доступ до інтернету мають близько 70% людей (йдеться про всіх, не лише освітян чи учнів), відповідно до показника "Користування інтернетом" Глобального індексу мережевої взаємодії за 2019 рік (2019 Global Connectivity Index, GCI).

Всеукраїнську школу онлайн можна подивитися й у YouTube. Проте ці уроки не стали заміною дистанційній роботі учителів.

Кількість уроків та різних предметів на тиждень може відрізнятися залежно від профілю школи чи класу, наприклад.

Так само як і швидкість опанування матеріалу.

Наразі лише кожен третій учень дивиться ці уроки регулярно.

В YouTube їх за три тижні подивилися 7,1 мільйонів разів.

Багато це чи мало?

Якщо поділити цю кількість на три тижні, а потім ще на п’ять навчальних днів. Це близько 0,5 мільйонів у день, в середньому.

Учнів середньої школи в 2017-18 навчальному році було 3,9 мільйонів. Тобто це кожен десятий.

Напопулярнішими є руханка та англійська мова.

Ряд медійних організацій виступили проти трансляції частини уроків на телеканалах NewsOne, 112 і ZIK. Адже в їх етері "лунає інформація з ознаками кремлівської пропаганди, часом дослівно повторюються меседжі російських державних телеканалів". А такі телеуроки збільшують їхню аудиторію серед школярів та молоді.

Водночас, ефективність "віртуальної школи" не підтверджена. Дослідження у цій сфері приходять до протилежних висновків.

Тому важливим є рішення Міносвіти про коригуюче навчання у вересні на початку нового навчального року. Це дозволить пройти матеріал, вивчення якого припало на карантин.

Zoom bombing та кібербезпека

У цих умовах все актуальнішим для школярів постає питання кібербезпеки. З’явився навіть новий термін zoom bombing.

Це поява неочікуваних та незнайомих людей під час відеоконференції Zoom, яку вчителі часто використовують для дистанційного навчання.

Для попередження такої появи некликаних гостей варто використовувати паролі для входу та функцію "кімнати очікування", серед іншого.

Наразі майже кожний четвертий учень 9-11 класів не чув від вчителів нічого про кібербезпеку.

Такі знання є необхідними у сучасному світі інтернету та технологій і особливо сьогодні під час карантину та дистанційного навчання.

Діджиталізація шкіл та порушення прав учителів

Поряд з новими викликами нікуди не зникли і старі.

Наприклад, 70% керівників закладів освіти вказали на недостатню кількість цифрової техніки та програмного забезпечення для навчання в опитуванні міжнародного дослідження якості освіти PISA 2018 року.

Водночас, 80% сказали, що їхні вчителі/викладачі мають необхідні навички для роботи із цифровою технікою.

Минулого року уряд виділив 1 мільярд гривень на комп’ютеризацію та інтернетизацію українських шкіл.

А цього року на придбання комп’ютерів для пілотних шкіл виділено 7,5 мільйонів гривень.

У зв’язку з необхідністю виділити кошти на боротьбу з пандемією коронавірусу Україна скоротила видатки на деякі сфери, в тому числі і заклади освіти.

Якщо раніше видатки Міністерства освіти становили 131,6 мільярдів гривень, то зараз – це 126,6.

Зокрема, менше коштів буде витрачено на ремонти приміщень та оновлення навчальних кабінетів.

У деяких випадках умови навчання дітей є небезпечними для їхнього здоров’я і капітальний ремонт є необхідним.

Менше коштів отримають професійно-технічні заклади освіти на оновлення матеріально-технічної бази.

Також скоротили витрати на підвищення кваліфікації вчителів у межах програми "Нова українська школа".

У міністерстві освіти наголосили на збереженні заробітньої плати для вчителів і викладачів вузів.

Наразі в Україні 138 тисяч педагогів працюють у закладах дошкільної освіти та ще 441 тисяч — у закладах загальної середньої освіти.

Минулого року уряд збільшив зарплати молодих вчителів із 5410 гривень до 7643, а для досвідчених – із 8182 до 10500 гривень.

Проте молоді вчителі не отримають цього року одноразові додаткові виплати. Це освітяни зі стажем менш ніж 10 років.

За оцінками Асоціації міст України, таких – 73 тисячі, а це кожен шостий педагог середньої школи.

У березні до освітнього омбудсмена надходли скарги від педагогів щодо порушень під час каратину. Серед них, зменшення зарплати на третину.

Стаття 113 Кодексу законів про працю передбачає таке скорочення у випадку простою не з вини працівника.

Проте нинішню ситуацію не можна назвати простоєм. Багато педагогів працюють навіть більше, щоб підготувати цікавий урок та опанувати нові технології.

Проте навіть ті, хто не працює дистанційно, мають отримувати свій середній заробіток повністю, адже наразі ситуація – "небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують". Про це йдеться і у роз’ясненні Міносвіти.

Менша оплата – не єдине порушення. Деяких освітян змушували ходити на роботу, незважаючи на карантин. Інших – іти у неоплачувані відпустки.

Цифрова освіта

Підготовка вчителів, навчання їх сучасним технологіям – це довготривалий процес.

В умовах карантину ці навички суттєво полегшують перехід на дистанційне навчання.

Наразі Мінцифра випустило два освітні серіали для вчителів "Цифрові навчики для вчителів" та "Карантин: онлайн-сервіси для вчителів".

Останній подивилися понад 30 тисяч людей (станом на 28 квітня). Тоді як педагогів середніх шкіл – 441 тисяча.

Також Мінцифра виставило на сайт список таких сервісів із гіперлінками.

Але цього недостатньо. Адже кожен сервіс потрібно ще опанувати, щоб майстерно ним користуватися.

У Франції, наприклад, від 2010 року вчителі можуть пройти сертифікатну програму із застосування цифрових технологій та інтернету з педагогічною метою (Certificat et internet de l’enseignement supérieur de niveau 2 "enseignant" – C2i2e).

Їх навчають, як використовувати технології для проведення досліджень, організації роботи в групах, спілкування учнів, а також для покращення оцінювання.

А в Іспанії як вчителі, так і учні можуть створювати власні мультимедійні історії для уроку в межах проекту Historia Do Dia.

Незворотні зміни чи тимчасові заходи

Відкритим залишається питання, чи новий підхід до навчання з застосуванням сучасних цифрових технологій стане постійним, чи це тимчасове явище.

Його розвиток потребує інвестицій як у технології, так і у "людський капітал" освітян.

Досі невирішеним залишається питання технічного оснащення шкіл, інфраструктури навколо, наповненості класів та й підходу до освіти загалом.

Чинна реформа освіти має шанс це виправити.

Руслан Мініч, журналіст Центру спільних дій, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина kotoffei/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Як говорити з дитиною, яка втомилась від карантину. 8 порад від психологів

Підтримка психічного здоров’я дорослих та дітей: як впоратися з ізоляцією

Ідеї для спільних ігор з дітьми від українських батьків

Як говорити з дітьми про коронавірус. 7 порад від експертів

9 простих порад, які допоможуть заохотити дітей до читання

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua