Досвід початкової школи: як вчителька успішно налагодила реальне навчання віртуально

24463
7 травня 2020

Суспільство завжди знайде, з якого приводу розділитися на тих, хто "за", і хто "проти".

Для багатьох таким "тригером" в останні місяці стала школа, вірніше, дистанційне навчання.

В результаті одні майже всерйоз обговорюють наміри встановити пам’ятники при житті сучасним вчителям-супергероям, тоді як інші поширюють жарти на кшталт "виключили вчительку з Viber – і живемо спокійно"…

Про жінку, якій вдається вдало балансувати між системою освіти, потребами другокласників та їхніх заклопотаних батьків, власним життям, ускладненим тяжкою хворобою близької людини та ще і у майже прифронтовому місті на Луганщині, ми дізналися випадково.

Досвідом своєї неординарної колежанки похвалилася директорка ліцею "Гарант" з Лисичанська (Луганська область) Світлана Боровкова.

Цей навчальний заклад, в числі інших 40, зараз є півфіналістом тривалого проєкту "Освітній марафон" для освітян Донецької та Луганської областей, який розпочався у грудні 2019 та має на меті трансформацію української школи.

Коли ж навчання педагогів, як і школярів, примусово перейшло в інтернет, з’ясувалося, що багатьом досвідченим вчителям довелось майже навпомацки опановувати сучасні інструменти комунікації, зокрема, платформу Zoom.

І тим дивніше було почути про вчительку початкової школи Олену Шибкову, яка має власний сайт, адмініструє Facebook-спільноти з більш ніж десятитисячною кількістю учасників, створює відео уроки для всієї України разом із видавництвом "Ранок" та навіть проводить віртуальні піжамні вечірки для своїх 7-8-річних "супергероїв 2-А".

Олена Шибкова, вчителька початкової школи ліцею "Гарант" з Лисичанська (Луганська область)

Віртуально-спілкувальне

"Ранкове коло цього тижня замінили на вечірнє о 21.00 щодня.

Піжамні посиденьки у ліжках та за чаєм, з іграшками та казкою, колисковими та враженнями за день…

У п'ятницю був рекорд зібралися 26!".

Це останній пост на сторінці відкритої спільноти "#Супергеройська компанія 2-А" у Facebook.

До речі, там 2631 учасник!

І одразу купа питань: що за коло, які посиденьки із чаєм у ліжках, де зібралися (карантин!), хто співав колискові?..

Відповіді на деякі віднайшлися миттєво, на тій самій сторінці: "Ранкове коло на платформі Zoom для нас це рятувальне коло!

Така собі психологічна безпека щодня (для дітей і вчителя).

Тому день починаємо саме з нього о 10.00. Якщо обставини проти нас, збираємося на вечірнє".

Але розтлумачити головне питання – як можна зібрати під одним віртуальним "дахом" одночасно двадцять шість 7-8 річних дітей – змогла тільки та, що все це придумала та зробила, супергеройська вчителька Олена Шибкова.

Вона розповідає, що занурення у світ цифрових технологій розпочала ще у 2008-му році, коли пройшла комп’ютерні курси.

Від того часу постійно розвиває свої навички, опанувала основні програми, гугл-диск, зйомку та монтаж відео, основи мультиплікації, створення власного сайту на платформі-конструкторі, відео-канал в YouTube.

Суперово-вайберове

Певне занурення у віртуальні комунікації Олена практикувала ще з попереднім своїм набором (ці діти зараз у шостому класі), а з нинішнім 2-А, вірніше, з батьками цих хлопців та дівчат, комунікацію у Facebook розпочала за півроку до 1 вересня, навесні, в рамках підготовчою "Школи першокласника".

"Тоді в закритій спільноті я і познайомилась зі своїми майбутніми першачками, побачила їхні світлини, дізналась про характери та особливості", – каже вчителька.

Cаме навчання довелось розпочати також з батьків – пані Олена наполягла на тому, щоб всі вони створили акаунти на gmail.

Це було потрібно, насамперед, для того, щоб разом наповнювати "соціальний паспорт класу" на гугл-диску: "Цей документ ми постійно оновлюємо, там інформація про наші кошти, плани, звіти".

Потім виникла потреба створити групу у Viber з батьками, а згодом – і дитячу Viber-спільноту, та ще і не одну: є дівоча, хлопчача, по підгрупах з англійської мови, для тих, хто не дуже товаришує з математикою.

Олена зі своїми учнями-другокласниками

"В січні ми з дітьми за програмою НУШ розпочали занурюватись в інформатику, що передбачає наявність інтернету й роботу з кюар-кодами.

Тоді батьки остаточно зрозуміли, що гаджети у дітей мають бути, бо це потреба програми 2-го класу.

Тому, коли ми почали дистанційне навчання, діти були вже навчені правилам й рутинам спілкування онлайн.

І це було класно: звітувати, надсилаючи фото домашньої роботи в зошитах, читати вголос один одному, надавати фідбеки! Рада, що  в цьому діти вже не стресували, а відчували особливу суперсилу перед батьками", – пояснює вчителька.

При цьому соціальний рівень класу Олена оцінює як "скромний".

З 27 дітей не мають власних девайсiв четверо, але вихід знайшли: батьки завели на своїх гаджетах нові сторінки для дитини i дають прилади користуватися.

За словами Шибкової, Viber в першу чергу діє як мотиваційний інструмент. За його допомоги діти і батьки вчаться і тренують свій емоційний інтелект, а "голос вчительки в родинах стає впізнаним навіть для домашніх улюбленців".

Звісно, що все це давалося нелегко. Класна керівниця навіть записувала відеозвернення до батьків, які пройшли декілька етапів в своєму ставленні до дистанційного навчання.

Якщо перші дні промайнули під гаслом "Ми готові!", то вже за два тижні звучало "Припиніть, бо ми шаленіємо!".

"Люди не усвідомлювали, що буде далі... Прийшлося розповідати про свої цінності і труднощі, пояснювати, чого і чому я від них прагну, які нові ролі вони мають взяти на себе, щоб стати справжніми партнерами своїм дітям,  – пояснює героїня.

Поступово стрес у батьків став проходити. Ми знайшли баланс, багато чого поміняли, переробили розклад, залишили лише три найважливіших предмети, змінили підходи, щоб діти могли навчатися, а батьки працювати.

І сьогодні я щиро вдячна спільноті за витримку і відданість своїм дітям. Не без нервових зривів (було), але прорвалися!"

Zoomово-розумне

На третьому тижні дистанційки Олені стало зрозуміло, що можливостей Viber не вистачає.

Довелося "реанімувати" та оновити сайт "Супергеройська компанія", який наразі містить і відео уроки, і матеріал для друку, і відео, аудіо файли для слухання, і лайфхаки для читання.

"Це перший досвід роботи на сайті для нашої компанії, а перше – завжди цікаве, але важке для набування звичок і правил, – каже Олена Шибкова.

Радію, що ці інструменти відкрилися для мене ще у 2014-му, коли я отримала досвід, який зараз у нагоді".

Один дистанційний тиждень 2 класу виглядав так:

🌞  Понеділок

Досліджували державні символи: малювали і створювали, співали гімн з дитячим хором, вчили караоке версію "Моє ім'я Україна!" разом з Тіною Кароль та хрестоматією 1-2 класів.

А ще знайшли вдома колекції різних речей, які мають державні символи.

🌞  Вівторок

Досліджували рослинні символи України через малюнки та побутові речі, одяг, прикраси, що має родина.

Любисток, чорнобривці, вишня та конвалії – це все є поряд, на світлинах домашніх подвір'їв. А ще на вишиванках!

Писали листівки друзям, а новими "квітковими" поробками прикрасили полички та столи.

🌞  Середа

Мандрували музеями за допомоги чудового відео уроку.

Виконували самостійні кроки та зібрали свої колекції музейних родинних раритетів! Вчителька перебуває у культурному шоці, а діти (дехто) вперше дізналися історії своїх родин.

🌞  Четвер

Вчилися любити свою домівку – готували її до Великодня. Чек-лист з трьох важливих справ, до яких долучилися, був заповнений вже до 18.00.

Дім блищав, а батьки просили у приваті про такі завдання "вперед років на 25 щодня")

🌞  П’ятниця

Замість мандрівки рідним містом влаштували екскурсію-знайомство з власними домівками. Наважилися зняти 2-4-хвилинні влоги, де були гідами!

Вчителька нарешті побувала у всіх учнів в гостях! Я теж запросила до себе на відео-екскурсію і отримала 22 перегляди і 8 вподобайок.

За словами вчительки, для неї завжди було важливо створити урок сучасним.

Наприклад, в процесі буденного навчання намагалася використовувати навушники для прослуховування якось матеріалу, враження від якого діти повинні були потім записати: "Для дітей це долучення до світу дорослих, для мене – модернізація уроку".

Правда, щоб працювати у такий спосіб могли всі, класній керівниці довелось придбати спеціальний "багатоканальний" перехіник для навушників, які дозволяють п’яти користувачам слухати з одного (а саме – вчителькиного) пристрою.

Взагалі, як зауважила співбесідниця, в їхньому ліцеї нема ані технічних, ані адміністративних перешкод для творчих педагогів – керівництво довіряє та заохочує співробітників до втілення новацій, зокрема, із застосуванням інтернету, проблем з яким у школі нема.

А ось зараз, коли всі вдома, питання зв’язку, наявності покриття інтернету та взагалі електроенергії іноді дуже шкодять безперебійному освітньому процесу.

"Коли зранку немає світла чи інтернету, ми з дітьми збираємось увечері, або я пишу урок на вiдео за допомогою Zoom й розташовую на YouTube", – каже вчителька.

І додає: "Вчимося виживати один у одного! Вчимося на запитах і потребах (дітей, родин, вчительки), і це найкращий досвід, щоб рухатися далі"...

Щодо популярного зараз інструменту Zoom,  Олена зазначає: "Уроки цілим класом для другокласників важкуваті на витривалість та зворотній зв'язок.

Дієвіші, за думкою дітей, виявилися відеоуроки, які пише вчителька через демонстрацію екрану, бо можна зупинити і працювати в обраному темпі.

Але сам Zoom став майданчиком для роботи з групами, де відпрацьовуємо навички і  моніторимо уміння. Такі зустрічі бувають, як на 10-12 осіб, так і на 2-3 учні".

Оптимістично-перспективне

Коли кожного дня виконувати (і перевіряти!) десятки завдань, створювати навчальний контент принаймні у 2-3 різних форматах, підтримувати зв’язок з сотнями колег та колежанок зі всієї України, то де брати сили та як відновлюватись?

Особливо якщо ти працюєш вчителем початкових класів вже 34 роки?

Олена сміється у відповідь, мовляв, їй не звикати до бурхливого вирію життя, бо ніколи і не перебувала у рутинному болоті щодення і взагалі "Я – боєць!".

Зауважує, що, рецепт, як і у всіх щасливих родин, однаковий і простий: має підтримку чоловіка, сина, невістки і онуків.

Правда, з малими, що живуть поруч, зараз вимушена спілкуватись також переважно у Zoom, бо ж карантин, обмеженість соціальних контактів та ще плюс небезпека інфікування для чоловіка, що одужує після тривалої хвороби.

"Ми подорослішали за цей час (не тільки діти – батьки, бабусі-дідусі і навіть я, вчителька), зрозуміли як розподіляти час, щоб все встигнути, навчилися висловлювати повагу у віртуальному середовищі, читати та виконувати інструкції, а ще – ділитися емоційними таємницями з людьми, з якими нам жити та вчитися ще два роки…

Лише декілька тижнів поза школою, але, здається, ми пройшли довжелезний і важкий, але важливий шлях змін і трансформацій.

Вдячна родинам своїх супергероїв за справжнє геройство прийняти і навчитися, не розчаруватися один в одному!"

Олена Шибкова переконана, що, незважаючи на всі чудові інструменти і безмежні можливості дистанційного навчання, потреба ходити в школу не зникне: "Ми всі скучили за школою і один за одним!

Про це свідчать враження і бажання дітей, які вони висловлюють під час веб-зустрічей.

Дітям не вистачає шкільної атмосфери, тому вони із задоволенням займаються дистанційно.

Так, шкільний світ вже не буде таким, як раніше. Але весь світ змінюється, i все на краще! Ми виживемо, бо ми спільнота!".

На одному з уроків діти досліджували державні символи: малювали і створювали,
знайшли вдома колекції різних речей, які їх мають

…На сьогодні найяскравішим враженням від дистанційного навчання для всіх супергероїв 2-А ліцею "Гарант" з Лисичанську стала віртуальна можливість погостювати один у одного і навіть побувати вдома у вчительки.

І для нашої героїні це також виявилось дуже важливим: "Я вперше побувала у багатьох з них.

І хоча ми робили це не в онлайн-режимі, а учні мали змогу записати і надіслати відео, я звернула увагу на щирість дітей, коли вони показували мені різні дрібнички і коментували екскурсію.

Для мене це важливо, бо діти можуть говорити, говорити вільно, до того ж – українською. Для Луганщини це вау!".

Олена Самойленко, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Як говорити з дитиною, яка втомилась від карантину. 8 порад від психологів

Підтримка психічного здоров’я дорослих та дітей: як впоратися з ізоляцією

Ідеї для спільних ігор з дітьми від українських батьків

Як говорити з дітьми про коронавірус. 7 порад від експертів

9 простих порад, які допоможуть заохотити дітей до читання

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua