Подвоєння проблеми домашнього насильства

Пандемія COVID-19 поглибила низку складних соціально-економічних викликів у суспільствах по всьому світу – особливо помітними стали проблеми гендерної та фінансової нерівності.

Режим соціальної ізоляції, введений у багатьох країнах для уповільнення поширення захворювання, посилив іншу вже раніше наявну пандемію – домашнє насильство.

Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) нещодавно повідомив про зростання на 20% випадків насильства з боку інтимних партнерів, що спостерігалося у всьому світі за три місяці карантину.

Автори доповіді прогнозують ще мінімум 15 мільйонів випадків насильства з боку інтимних партнерів унаслідок соціальної ізоляції через COVID-19.

Україна, яка ввела суворий карантин на початку березня, тільки-но пандемія коронавірусу дісталася країни, не є винятком: згідно з даними UNFPA, з початку карантину кількість дзвінків на національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства зросла удвічі.

За даними офісу Генерального прокурора, за останні місяці кількість кримінальних справ, пов'язаних із домашнім насильством, також майже подвоїлась.

У травні 2020 року кількість кримінальних справ, пов'язаних із домашнім насильством, становила 1 511, натомість у травні 2019 року – 795.

Звісно, ці цифри не відображають повної картини, адже частина випадків незадокументовані, оскільки постраждалі далеко не завжди звертаються по допомогу через страх помсти.

Як ідеться у доповіді Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) за 2019 рік, лише 7% жінок в Україні, які постраждали від насильства з боку свого партнера, звернулися до поліції.

Поліція та судова система часто не реагують на цю проблему, що відображає поширену в українському суспільстві думку, що домашнє насильство – це "особиста, сімейна справа", яка не стосується держави, і що постраждалі від насильства певною мірою самі його "спровокували".

Ще задовго до спалаху коронавірусу Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) спільно зі своїми партнерами в Україні активно займалися вирішенням проблеми гендерно зумовленого насильства та працювали над розробкою інноваційних рішень.

Наприклад, у Слов’янську на Донеччині ПРООН, яка координує реалізацію Програми ООН із відновлення та розбудови миру у тісній співпраці з ООН Жінки, Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO) та Фондом ООН у галузі народонаселення (UNFPA), створила Центр допомоги жінкам, які постраждали від насильства або жорстокого поводження, за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Центр є не просто безпечним місцем для жінок, які постраждали від різних форм гендерно зумовленого насильства; там вони отримують психологічну, соціальну та юридичну підтримку, необхідну їм, щоб відновити внутрішні сили й прийняти рішення щодо свого майбутнього.

Ще один приклад – оновлення мобільного застосунку "Твоє право", який розробила ГО "Донбас СОС". Це універсальний юридичний довідник для тих, кого торкнувся конфлікт на сході України, а також для осіб, які постраждали від сексуального і гендерно зумовленого насильства чи торгівлі людьми.

Застосунок було розроблено за підтримки Програми ООН із відновлення та розбудови миру в партнерстві з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) в Україні за кошти Європейського Союзу, Нідерландів і Норвегії.

Участь у розробці застосунку брали також експерти з неурядових громадських організацій, активісти, внутрішньо переміщені особи, журналісти та державні службовці.

Під час пандемії ПРООН продовжує підтримувати ініціативи, які займаються питанням домашнього насильства, зокрема такі, що допомагають жінкам і дівчатам у сільській і віддаленій місцевості отримувати інформацію про соціальний захист.

Наприклад, Асоціація жінок-юристок України "ЮрФем" у партнерстві з ПРООН зараз проводить аналіз впливу COVID-19 на жінок і дівчат, і частиною цього дослідження є проблема гендерно зумовленого насильства.

Поворотний етап

Як написала нещодавно у своєму блозі правозахисниця та посланниця толерантності ПРООН Лариса Денисенко, Україна може перейняти кращий світовий досвід, щоб зламати усталені погляди.

Гарячі лінії та телефони довіри для постраждалих від насильства є надважливими "першими лініями оборони" і повинні бути доступні цілодобово. Постраждалі жінки мають знати, що вони не самі – їм потрібно лише знати, куди звернутися.

Новітні технології, як-от онлайн-допомога з функцією геолокації, що використовується в Іспанії, можна втілити і в Україні.

Окрім того, у період карантину потрібно більше центрів і безпечних місць для жінок, аби за необхідності вони могли сховатися від своїх кривдників.

Експерти відзначають, що рівень домашнього насильства зростає під час надзвичайних ситуацій, природних катастроф або спалахів хвороб.

Отож, коли Україна вийде з карантину, важливо відмовитися від "звичних" підходів до цієї проблеми.

Навіть якщо небезпека COVID-19 відступить, не можна випускати з поля зору проблему домашнього та гендерно зумовленого насильства. Адже "звичні" підходи, при яких проблема просто ігнорувалася, є неприйнятними.

Загалом, Україна рухається у правильному напрямку, прийнявши в 2017 році новий закон про криміналізацію домашнього насильства.

У деяких містах поліція створила центри з реагування на домашнє насильство.

Втім, на національному рівні Україна може дати потужний сигнал всьому суспільству та іншим країнам, ратифікувавши Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (відому як Стамбульська конвенція), до чого її нещодавно закликала Організація Об'єднаних Націй.

Пандемія COVID-19 спричинила уповільнення темпів людського розвитку у всьому світі, завдавши економічних збитків, загостривши соціальні проблеми та створивши суспільне напруження.

Але оголивши соціально-економічну нерівність і проблеми на зразок домашнього насильства, вона також відкрила можливість тверезо подивитися на стан суспільств, у яких ми живемо.

Багато хто запам’ятає час пандемії COVID-19 як поворотний етап свого життя.

Необхідно докласти зусиль, щоб він також запам’ятався як поворотний етап, після якого ми вийшли, сповнені рішучості зробити наш світ кращим, екологічнішим, справедливішим і безпечнішим для всіх – світ, де ніхто не залишиться без уваги або наодинці зі своїми проблемами.

Дафіна Ґерчева, постійна представниця ПРООН в Україні, спеціально для УП.Життя

Титульне фото Анастасія Власова/ПРООН в Україні

Вас також може зацікавити:

15% користувачів платформи емоційної підтримки КМДА скаржаться на домашнє насилля

7 мільйонів незапланованих вагітностей за час карантину. Прогноз ООН

Понад 80% жінок в Україні вважають, що будуть заощаджувати на продуктах через пандемію. Дослідження ООН