Кейс IKEA, або Чому "зелений" значок на стільці не завжди означає, що ліс для нього зрубаний законно

956
22 липня 2020

Маючи "зелений", дружній до природи, імідж можна більше заробити.

Саме цим і керуються компанії, які прагнуть, щоб на їхній продукції виднівся логотип лісової сертифікації FSC (Forest Stewardship Council, Лісова опікунська рада).

Така позначка має переконати споживача, що він матиме чисту совість, оскільки деревина для цього товару була заготовлена у невиснажливий спосіб, який сприяє збереженню біорізноманіття.

Що, залежно від частини світу, де це відбувається, внаслідок рубок лісові мешканці – орангутанги, рисі чи ведмеді – не лишаться дому.

Так задумувалося...

Звіт "Ліс у пласкій упаковці", нещодавно оприлюднений британською громадською організацієїю Earthsight, показує наскільки не працює система лісової сертифікації FSC.

Зокрема, на прикладі Великобичківського лісгоспу (Рахівський район Закарпатської області) в Україні.

"Диригент" у цій історії – компанія IKEA, що є найбільшим споживачем деревини та продавцем меблів у світовому масштабі.

"Перша скрипка" – Forest Stewardship Council (FSC) – громадська організація, що встановлює принципи і критерії, яким мають відповідати сертифіковані ліси, з яких власне і походить деревина, з якої виготовляються меблі IKEA.

Лісова опікунська рада була створена в 1993 році за ініціативи групи екологічних організацій, лісових компаній, трейдерів та інших зацікавлених сторін.

Сертифікат відповідності ведення лісового господарства стандарту FSC уповноважені видавати спеціалізовані аудиторські фірми, які мають відповідні ліцензії.

Наразі в Україні працює три таких компанії – НЕПКон, SGS та "Легалліс". 

Загалом, коли мова йде про лісове господарство глобально, виглядає, що зовсім не держави визначають чого і скільки рубати у кожній країні, а вільний ринок безжально диктує свої потреби.

Чим більш "провисає" в країні державне регулювання, та чим міцніше вкорінена корупція – тим більше диктує.

Однією з таких країн, як ви, звичайно, здогадалися, є Україна.

Малюнок зі звіту Earthsight "Ліс у пласкій упаковці"

Звіт Earthsight "прорвав" не те що бульбашку, а "чиряк", чи навіть "чирячище" – адже роками під прикриттям екологічності сертифікації FSC компанії IKEA вдається підтримувати зелений, дружній до природи імідж.

Однак фактично сертифікація не привела до докорінної зміни практик лісозаготівлі згідно з критеріями FSC, які декларуються.

Вона мала привести до кращого збереження біорізноманіття (видів дикої природи) в сертифікованих лісгоспах, однак на приктиці це більше "не сталось" ніж "сталось".

Звіт Earthsight говорить про те, що в лісах Великобичківського лісового господарства велись рубки підрядником – ТОВ "ВГСМ", яке постачає деревину для виробництва меблів ІКЕА, у заборонений українським законодавством термін – у так званий період тиші, що триває з 1 квітня по 15 червня.

У звіті перелічено також інші численні порушення законодавства під час здійснення рубок на території цього лісгоспу, серед них – проведення рубок без здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, визначення здорових лісів під приводом боротьби зі шкідниками під санітарні рубки, в тому числі суцільні.

Одним словом – "стандартний" набір зловживань, які спостерігаються на території більшості лісгоспів України, однак на території Великобичківського лісгоспу, що має сертифікат FSC, ніби то мало бути по-іншому...

Якщо масові порушення були зафіксовані у сертифікованому лісгоспі, чим він різниться від несертифікованого?

Цьогоріч у травні Державна екологічна інспекція намагалась провести перевірку у Великобичківському лісгоспі, яке чинило спротив і не допустило працівників інспекції на підприємство.

Після цього інспекція повернулась вже разом із правоохоронними органами – СБУ та прокуратурою.

Остання навіть відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання у проведенні попередньої перевірки.

Одразу по оприлюдненню звіту Earthsight, всі згадані в ньому "дійові особи" (окрім WWF), оприлюднили свої позиції щодо нього, які є цілком очікуваними та неамбітними за своїм змістом.

Реакція IKEA полягала в тому, що компанія проведе перевірку законності походження деревини з України, яка до неї постачається.

Також у цьому повідомленні зазначено, що серед всього обсягу деревини, яка постачається до IKEA, частка української складає 1%, а в 2019 році IKEA використала 21 млн м. куб. лісу-кругляку для виробництва своїх меблів.

"Лише 1%" – так це може сприйматись з боку IKEA, натомість у фактичному еквіваленті це становить 210 тис. м. куб. українського лісу.

Якщо поглянути на дані Укрстату за 2019 рік по Закарпатській області, то обсяг деревини, яка походить з України для IKEA можна кількісно порівняти з 40% від обсягу всієї ділової деревини, заготовленої у 2019 році у цій найбільш лісистій області України, яка в 2019 році склала 535,6 тис. м. куб.

Звичайно, в реальності деревина для IKEA постачається не лише із Закарпатської, а і з інших областей України.

У статті в The Guardian, яка вийшла також одразу після звіту Earthsight, зазначено, що спеціалісти компанії IKEA по лісовому господарству провели кілька аудитів в Україні та Румунії, в результаті яких вони не знайшли підтверджень, що деревина, яка до них постачалася, була зрубана незаконно.

Як же так вийшло – що порушення були, а перевірки їх не виявили?

Скоріш за все, перевірки стосувалися лише паперів від постачальників, які з благословення аудиторів, що перевіряють відповідність лісгоспів принципам і критеріям FSC, звичайно в порядку.

Чому папери в порядку, а ліси – ні, про це далі.

Український офіс FSC оприлюднив доволі кволу і "суху", як на такий скандал, позицію.

Вона практично слово в слово повторює позицію FSC International, однак не містить обіцянок того, що ситуація буде виправлена глобально.

Для нагляду та управління системою контролю якості лісової сертифікації з однойменною назвою, організація FSC створила ASI (Assurance Services International, Міжнародну акредитаційну службу).

Саме ASI акредитує компанії, що проводять аудит у лісових господарствах на предмет відповідності стандарту FSC і може призупинити їх акредитацію у разі виявлення невідповідностей в їх роботі.

Ці послуги ASI оплачують зацікавлені у отриманні акредитації аудиторські компанії.

Як любить наголошувати FSC, незважаючи на те, що ASI – їх власна організація, вона повністю незалежна.

Тобто таким неелегантним рухом організація FSC вдає, що знімає з себе відповідальність за якість аудитів на предмет відповідності стандартам FSC, інакше кажучи – "ховає голову в пісок" замість того, щоб вирішувати наявні проблеми з якістю аудитів, що систематично і регулярно виникають по всьому світу.

Роботу аудиторів, для отриманя сертифікату FSC оплачують самі лісгоспи, зацікавлені у збуті своєї деревини на міжнародному ринку.

Аудиторські компанії проводять у лісгоспах раз на 5 років основний (сертифікаційний) аудит та контрольні аудити кожний рік на предмет відповідності ведення ними лісового господарства критеріям і принципам FSC.

При цьому оцінюють різні аспекти ведення лісового господарства, а саме: лісозаготівель­ну діяльність, лісовід­творення, збереження біорізноманіття, охорону праці, соціальну політи­ку, взаємодію із зацікавленими сторо­нами, фінансову стій­кість тощо.

Термін дії сертифіката FSC – п’ять років за умови позитивних результатів щорічних контрольних аудитів.

У разі виявлення серйозних порушень сертифікат може бути припинено або анульовано.

Отримавши сертифікат, підприємство зобов’язане неухильно дотримуватися вимог FSC і постійно покращувати свою діяльність.

По завершенні п’ятирічного періоду підприємство повинне повторно пройти основний аудит, якщо воно, як і раніше, хоче мати сертифікат FSC.

Однак, аудитори зацікавлені у якнайбільшій кількості сертифікованих лісгоспів – адже чим їх більше, тим більш затребувані їхні послуги.

Таким чином через кількість втрачається якість аудитів, що ними проводиться, тобто часто вони носять суто формальний характер, а аудитори свідомо не помічають порушень. Все зводиться до того, щоб папери були правильно оформлені.

Якщо б аудитори працювали неупереджено, то вони виявляли б ті порушення, на які вказує звіт Earthsight та інші громадські організації, зокрема МБО "Екологія. Право. Людина".

З 2014 по 2019 рік площа сертифікованих лісів в Україні зросла понад двічі.

 Мапа FSC-сертифікованих лісів в Україні. Джерело wwf.ua

У звіті Earthsight зазначено, що "FSC продовжує зростати, адже має гучну підтримку найбільшого у світі покупця деревини, а також найбільшої у світі організації з захисту дикої природи, WWF.

Мовчання цих гігантів щодо недоліків FSC спричиняє реальні наслідки".

FSC і WWF отримують фінансову підтримку від ІКЕА, що породжує у них наявність конфлікту інтересів.

Безперечно, отримане цими організаціями від ІКЕА фінансування іде на корисні справи – як то аналіз існуючої практики залучення зацікавлених сторін до FSC-сертифікації в Україні експертами WWF чи розробка національного стандарту FSC-сертифікації під егідою FSC-Україна, однак очевидно, що подібна фінансова підтримка також інколи "прикриває рота" цим організаціям у конфліктних випадках, наприклад таких як публікація звіту Earthsight.

Глибоко поважаючи та захоплюючись працею своїх колег із WWF-Україна, які дійсно докладають багато зусиль до збереження дикої природи, зокрема пралісів в Карпатах, не можу не зауважити, що мовчання WWF на рівні міжнародної організації у реакцію на звіт Earthsight виглядає недоречно.

За день до оприлюднення звіту Earthsight на ресурсі Varosh зявилась колонка Ірини Мацепури, директора ТОВ "ВГСМ", що є одним з головних "дійових осіб" звіту Earthsight, в якій згадується наступне щодо проходження підприємством сертифікації FSC

"Наприклад, ми проходимо сертифікацію FSC– це Лісова наглядова рада, міжнародний проект, який сприяє екологічному веденню лісового господарства, забезпечує ланцюг контрольованого постачання деревини від лісу до споживача.

Бюрократична міжнародна процедура, де ти повинен підтвердити кожен кубічний метр переробленої деревини і її законного походження від заготівлі лісу до продажу готової продукції.

Там своя довга бюрократична процедура, яка проходить в електронному порядку в офісах різних країн.

І ось після закінчення одного з чергових аудитів наші документи десь заблукали, а в нас уже наступали терміни поставки.

Коли ми пояснили проблему, що затримка за документами, які десь в світі – один з керівників ІКЕА нашого напряму телефонував до різних офісів FSC з проханням надати нам необхідні документи".

"ВГСМ" є одним із найбільших українських постачальників ІКЕА, яка є кінцевим споживачем щонайменше 96% виробленої "ВГСМ" продукції – зазначено у звіті Earthsight.

Після оприлюднення цього звіту, при його обговореннях часто лунала думка, що підприємству "ВГСМ" внаслідок скандалу загрожує втрата ринку збуту, закриття підприємства і безробіття його працівників.

Однак після наведеної цитати сумніваюсь у тому, що підприємству це загрожує – адже ІКЕА зацікавлена у сировині, і може черговий раз скористатись "телефонним правом" та все залагодити з FSC, так щоб у паперах дійсність у Великобичківських лісах збігалась із бажаним їх станом. 

Один з напрямків, у який пішло обговорення звіту Earthsight – це те, що FSC та Earthsight по різному трактують поняття незаконної рубки.

Однак, про яке подвійне трактування може йти мова, якщо згідно закону "Про тваринний світ", у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою, у тому числі санітарних рубок лісу.

Тобто у цей період, який спеціалісти називають "сезоном тиші" санітарні рубки не можуть проводитись в лісах взагалі.

Однак на території Великобичківського лісгоспу вони проводились саме в цей заборонений законом період.

При цьому, FSC у своїй реакції на звіт Earthsight відбілює свою репутацію, приймаючи недолугу інтерпретацію ситуації від Великобичківського лісгоспу, який "поплутав" у своєму поясненні "сезон тиші", який стосується всіх лісів, із відтворювальними ділянками, на яких заборонено полювання на мисливських тварин згідно закону "Про мисливське господарство та полювання", але не має жодного відношення до "сезону тиші" – яким заборонені всі санітарні рубки з огляду на сезон розмноження тварин (не тільки мисливських) у період з 1 квітня до 15 червня.

Тобто такою маніпуляцією двома термінами як "сезон тиші" (який стосується рубок) та "відтворювальна ділянка" (який стосується мисливства), які жодним чином між собою не повязані, легко переконати того, хто не знає законів.

Схоже, що це вдалося Великобичківському лісгоспу, адже позиція FSC базується не на правовому аналізі їхніх пояснень, а на їх простому переказуванню.  

FSC у своїй позиції також "розривається між двома стільцями", адже з однієї сторони, вона говорить про те що сертифікація FSC прийшла в Україну, щоб зберігати її цінні ліси, з іншого боку – щоб наша деревина могла іти на міжнародний ринок.

Яка з цих двох цілей займає тут першість?

Питання скоріш риторичне.

Більшість відповідей FSC на питання по звіту Earthsight звучать як відбілювання своєї репутації, замість прагнення усунути недоліки.

Однак, єдине, що там дійсно згадано справедливо, так це те, що "відсутність сертифікації FSC у таких країнах, як Україна, не є рішенням, оскільки існують лише більш слабкі варіанти".

І це правда – адже сертифікація FSC має найбільш прогресивні принципи і критерії у порівнянні з іншими існуючими системами лісової сертифікації.

Від усвідомлення цього факту стає ще більш прикро – адже повіривши що сертифікація FSC є чудовим інструментом для збереження лісів, доводиться розчаровуватись.

На сайті Державного агентства лісових ресурсів України за два дні після оприлюднення звіту Earthsight була опублікована новина.

Читаючи її заголовок і зі стільця впасти можна, бо виявляється, що лісова галузь в Україні є дуже стабільна, а згаданий звіт її дестабілізує.

У новині, як і в самій позиції голови лісового агентства Андрія Заблоцького, при цьому не розкрито, у чому саме полягає стабільність лісової галузі.

На мій погляд, стабільність тут спостерігається лише в корупційному плані та стабільно низькій якості менеджменту.

В повідомленні Держлісагентства та його керівника ставляться під сумнів факти наведені у звіті Earthsight, а також нахабно вказується як саме ними мало б проводитись дослідження:

"Для об’єктивності таких досліджень мають бути дотримані наступні вимоги:

Залучення фахівців спеціалізованих лісозахисних підприємств.

Наразі невідомо, хто і як проводив обстеження ділянок. Фахівці державних спеціалізованих лісозахисних підприємств не залучалися(тобто пропонують тих, хто вчиняв порушення, залучати до розслідування – авт.).

Надана інформація про склад міжнародних та вітчизняних експертів.

Відомості про склад міжнародної команди експертів, які приїздили би для збору відповідної інформації, відсутні (у звіті Earthsight зазначено, що деякі українські спеціалісти, які погодились розповісти про проблеми лісової галузі, побоюються що їх будуть переслідувати у звязку з оприлюдненими фактами, тому зрозуміло що вони мусять лишатись аномімними – авт.).

Інформація про фінансування і замовника такого дослідження".

Щодо останньої "вимоги" лісівників – вона знайшла свою відповідь у коментарі директора організації Earthsight Сема Лоусона: "Список наших спонсорів розміщений на нашому вебсайті. Ми не отримуємо грошей від компаній. Ми самі ініціювали це дослідження. Його ніхто не замовляв".

В цій же статті звинувачення з боку Держлісагентства в спробі дестабілізувати лісову галузь та підірвати довіру до FSC – в Earthsight називають спробою "відволікти увагу від реальних проблем", викладених у звіті.

Зокрема, це відсутність реформи Держлісагентства, до якої закликають екологи та експерти Євросоюзу.

"Пан Заблоцький "вбиває гінця", бо йому не подобається принесене ним повідомлення.

Але від того, що йому не подобається повідомлення, воно не стає менш правдивим", – зазначає Сем Лоусон.

2 липня Андрія Заблоцького було звільнено з посади голови Держлісагентства, яку він займав пів року.

Чи пов'язане якось це звільнення зі звітом Earthsight невідомо, у будь якому випадку, сама по собі "зміна декорацій" нічого не змінює у існуючій ситуації лісової галузі.

У повідомленні Держлісагентства також було обіцяно провести протягом двох тижнів ретельну перевірку Великобичківського лісгоспу стосовно всіх фактів, оприлюднених  у звіті Earthsight.

Два тижні минули, однак дива не сталось – результатами перевірки агентство не похвалилось, та і на запит не надало інформацію про її результати у визначений законом термін.

Новопризначений міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський доручив ретельно вивчити ситуацію оприлюднену у звіті Earthsight та "унеможливити в подальшому дії, які порушують екологічне законодавство".

Оці всі "унеможливити" – це чисто бюрократичне формулювання, мовляв цар-батюшка тупнув ніжкою  – виконуйте, однак зрозуміло, що без докорінної зміни всієї системи лісового господарства в країні оце "унеможливити" реалізувати не вдасться.

Громадські організації оприлюднили звернення до уряду щодо необхідності реформування лісової галузі.

Його основними вимогами є розділення повноважень Держлісагентства, яке наразі поєднує в собі господарські, регуляторні, економічні та контролюючі функції; розробка якісної лісової політики, яка передбачатиме підтримку та збереження екологічних, соціальних та економічних цінностей усіх лісів України у довгостроковій перспективі, та базуватиметься на результатах широкого громадського обговорення, а також завершити реформування Державної екологічної інспекції.

Петро Тєстов, аналітик МБО "Екологія-Право-Людина", яка ініціювала зазначене звернення, зазначає:

"Без реформування лісової галузі, оновлення законодавства та нормального правозастосування лісова сертифікація FSC навряд чи запрацює так, як це потрібно.

Тому пріоритетною є саме ці напрямки роботи на національному рівні. FSC-сертифікація може бути корисною в окремих аспектах, і також має право на життя.

Але не у такому вигляді, у якому існує зараз. Сертифікація у будь-якому випадку має орієнтуватися на якість, а не на кількість".

Реакції на звіт Earthsight оголили не лише стан лісового господарства в Україні, а і світоглядну "прірву" між працівниками лісової та деревообробної галузі, та природоохоронцями.

Для ілюстрації цієї "прірви" наведу кілька цитат.

Перша із коментаря Василя Масюка, голови Громадської ради при Держлісагентстві, редактора газети "Деревообробник" та журналу "Меблеві технології":

"Є й такі непродумані як слід положення в деяких законах, а то й закони загалом, яких краще й не було.

Приміром, закон, про так званий "період тиші", на який посилаються європейські "дослідники". Він забороняє лісівникам проводити будь-які лісогосподарські роботи з 15 квітня до 15 червня, коли у лісової живності активний період розмноження.

Я з приводу цього закону сумно жартую, що його метою є створення пташкам комфортних умов для "сексу".

Теза про те, що сексом пташок немає сенсу перейматися, звучить і у коментарі Ірини Мацепури, директора ТОВ "ВГСМ" для "Радіо Свобода": "З квітня по червень я повинна колектив у 350 людей розпустити, щоб дати пташкам насолодитися коханням".

Єгор Гриник з ГО "Українська природоохоронна група", яка є однією із організацій, що звернулась до уряду з вимогою реформування лісової галузі, коментує це наступним чином:

"Лісове господарство зараз має виключно короткострокову і виключно економічну перспективу.

Щоб у цьому пересвідчитись, достатньо зазирнути у менеджмент-план (матеріали лісовпорядкування) будь-якого лісгоспу.

В Україні лісове господарство орієнтоване лише на заготівлю певної кількості деревини.

Це призводить до спрощення і деградації лісових екосистем, втрати біорізноманіття, а значить – їхня стійкість до зміни клімату зменшується.

Через це ліси надають екосистемні послуги у значно меншому ступені, з усім можливим різноманіттям негативних наслідків".

Красивий зелений логотип у формі галочки, що переходить у форму дерева – логотип лісової сертифікації FSC.

Саме спокій совісті мав спонукати споживачів купувати продукцію з таким лого.

Однак, станом на сьогодні такий логотип на товарі не гарантує, що деревина для нього походить із легальних рубок, і тим більше не гарантує, що рубка такої деревини не спричинила шкоди біорізноманіттю.

З року в рік обсяги деревної сировини, необхідної IKEA, невпинно зростають.

За даними звіту Earthsight, споживання деревини компанією IKEA збільшилося в два рази за останнє десятиліття.

Щорічно вона має споживати на 1,8-2,5 мільйона більше дерев, ніж це було роком раніше.

На цьому фоні план IKEA перейти у 2020 році на 100% FSC деревини для свого постачання – означає, що цінні природні ліси і далі будуть вирубуватись, адже взяти таку величезну кількість деревини без продовження вирубки цінних природних лісів ніде.

Саме тому за останні роки сертифікацією FSC стрімко були охоплені величезні площі лісів в Україні, Білорусі та Росії – там де слабкий державний контроль і корупція процвітає.

Адже в ланцюгу пріоритетності IKEA, очевидно, що на першому місці є сировина – достатньо сировини, все більше і більше, будь-якою ціною, тому реальне дотримання принципів і критеріїв FSC відійшло на другий план.

Попри дієвість сертифікації FSC у окремо взятих лісгоспах, загальна картина виглядає так, що сертифікат FSC виконує роль фігового листочка, що прикриває виснажливі для довкілля вирубки від споживачів, які прагнуть бути екологічно свідомими.  

 Продажі IKEA по роках. Дані зібрані Earthsight

IKEA "кривить душею", заявляючи, що не толерує у свої продукції деревини, зрубаної незаконно.

Адже практики, описані у звіті Earthsight, існують не перший рік і продовжуються далі, причому не локально, а у глобальному масштабі.

Про систематичні порушення було відомо давно. Але наврядчи IKEA зможе дурити споживачів безкінечно.

У FSC навряд чи вийде безкінечно допомагати у цьому та дистанціюватись від теми неякісних аудитів.

А споживачам – просто не треба бути наївними. І створювати собі кумира, чи то в постаті FSC, чи то в постаті IKEA...

А те що ми можемо зробити в умовах кліматичної кризи, що прогресує  – це  обмежувати власне споживання, в тому числі товарів виготовлених з деревини, і по можливості обирате те, що виготовлено з вторинно переробленої сировини, для того, щоб потреба у рубці нових дерев зменшувалась, а не зростала.

FSC – не панацея для збереження лісів, і без реформи лісової галузі, та зміни її погляду на ліси – які є не лише деревиною, а виконують і безліч інших важливих екосистемних послуг – починаючи із збереження біорізноманіття і закінчуючи зменшенням згубних наслідків паводків.

Катерина Борисенко, еколог, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина ccotaphoto/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Фотограф із Франківська показав "осінні пейзажі" Карпат у смітті. ФОТО

Якщо знищать Свидовець – один з найвищих хребтів Українських Карпат

Зелена енергетика vs природа. Як вітряки змінять унікальну полонину Боржава

Хто і чому може знищити Полонину Боржава – одне з наймальовничіших місць Українських Карпат

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua