Чи можна вийти з мінного поля? Пояснюємо 6 міфів про міни та боєприпаси 

647
7 липня 2020

Україна 4 роки поспіль входить до п'ятірки країн за кількістю нещасних випадків, які сталися через міни та вибухонебезпечні залишки війни (ВЗВ). 

У цьому антирейтингу від Landmine monitor з нами топ-5 ділять Афганістан, Сирія, Ємен і М'янма. 

За даними DRC-DDG, в Україні з червня 2014 року щонайменше 638 людей загинуло і 1315 отримали поранення від мін та ВЗВ. 

З них щонайменше 140 – це діти. Розмінування територій Донбасу може тривати понад 10 років.

Щоб підвищити обізнаність підлітків щодо цих небезпек, завдяки підтримці Європейського Союзу, організація розробила онлайн-курс "Інформування про мінну небезпеку". 

Його можуть проходити як на підконтрольній, так і на непідконтрольній території Луганської та Донецької областей. 

Курс вже проходить понад 1200 підлітків.

"За сім років конфлікту схід України перетворився на один з найбільш забруднених мінами регіонів світу. 

Задля безпеки дітей ЄС фінансує такі проєкти, як цей онлайн-курс", – розповідає Самюель Марі-Фанон, керівник Офісу ЕСНО в Україні.

Курс розміщений на платформі електронного навчання Донецького та Луганського обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти. І безоплатно доступний для всіх охочих за посиланням.

DRC-DDG розвінчує головні міфи про міни та ВЗВ. Віра у ці міфи може призвести до травм чи навіть смерті.

1. Вийти з мінного поля можна й самому – просто треба йти тим же шляхом, яким прийшов

Міни ніколи не встановлюють по одній, тому безпечного виходу з мінного поля не буває. Найкращий варіант – оминати підозрілі місця. 

Але якщо ви вже зрозуміли, що опинилися біля міни – зупиніться. Заспокойтесь, подивіться осторонь, кличте на допомогу. 

Коли хтось відгукнувся, скажіть, що перебуваєте на замінованій території та попросіть викликати Державну службу з надзвичайних ситуацій (ДСНС) за номером 101. 

Якщо біля вас нікого немає, самі зателефонуйте у ДСНС або в поліцію (102). Залишайтесь на місці та чекайте на працівників служб. 

2. Якщо наступив на міну, можна почекати, а потім покласти на неї щось важке (як часто роблять у фільмах)

Так може робити хіба що Лара Крофт. У реальному житті, коли хтось наступить на міну, вона вибухне за лічені секунди.

Щоб не потрапити у таку ситуацію, обов'язково звертайте увагу на попереджувальні знаки "Небезпечно міни!". 

Є й інші ознаки, які вказують на небезпеку. Наприклад, висока трава, зруйновані будівлі, необроблені поля, пошкоджена техніка, розритий грунт. Все це сигнали, які вказують – туди йти не варто.

Так само з узбіччями доріг. З’їхати з дороги – погана ідея. Саме на узбіччях часто встановлюють міни. 

3. Протитранспортна міна не несе загрози для пішохода. Вона ж протитранспортна!

Будь-який вид мін небезпечний для людини. 

Протитранспортна (чи інакше протитанкова міна) може спрацьовувати від 150 кілограм ваги. Але поруч можуть бути встановлені протипіхотні міни, а також бути механізм невилучення (його інколи встановлюють під міну). 

Пам’ятайте: у мін немає строку придатності.

Слід звернути увагу і на інший тип мін – міни-пастки. Вони можуть виглядати як дитяча іграшка чи коробка цукерок. 

Вибух відбувається при взаємодії з цим предметом. На територіях, де йшли чи йдуть бойові дії, ніколи не штовхайте, не торкайтесь, не взаємодійте в будь-який спосіб з підозрілим або незнайомим предметом. 

4. Якщо помітили поранену людину на замінованій території – треба бігти допомагати

Це погана ідея. Дотримуйтесь принципу "не нашкодь" ні собі, ні іншим. 

Перш за все пам'ятайте про свою безпеку. Якщо ви підете на цю територію, тоді замість одного постраждалого може бути два.

Найкраще, що ви можете зробити – залишайтесь поруч на безпечній відстані, підтримуйте постраждалого, заспокойте його, скажіть, щоб не рухався. 

Далі покличте на допомогу, викличте ДСНС за номером 101 та швидку допомогу за номером 103. 

Нічого не кидайте постраждалому, не намагайтесь його витягти.  

5. Якщо боєприпас не вибухнув, то він, мабуть, безпечний… Його можна переносити, закопувати тощо  

В жодному разі. Боєприпас, який не розірвався, так само дуже небезпечний. 

Ба більше, після довгого лежання просто неба він стає ще більш чутливим та може вибухнути у будь-який момент. 

Тому не слід чіпати, торкатися, переносити, кидати каміння та взаємодіяти з ним у будь-який спосіб. Навіть фотографуватися біля боєприпасів чи мін не можна. 

Боєприпас міг стати чутливим навіть до спалаху чи сигналу телефона. 

Насправді, близько 20-30% ВЗВ не вибухають. Вони залишаються лежати у землі та все ще можуть здетонувати.

6. Можна збирати/колекціонувати уламки від боєприпасів чи патрони, бо "там вже нічого немає"

Ні! 

За жодних обставин не слід чіпати уламки вибухонебезпечних залишків війни. Там все ще є багато небезпечних речовин, які можуть детонувати та завдати вам шкоди. 

Патрони також можуть нести небезпеку – їх не можна збирати, колекціонувати тощо. Там залишається порох. 

Володимир Малинка, Данська Рада у справах біженців Данська Група з розмінування (DRC-DDG), спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

"Антинобель": чому кава розхлюпується при ходінні і як перетворити боєприпаси на алмази

Fashion-директорка журналу "Vogue Україна" вважає, що у нас громадянська війна. Тепер вибачається

Фізично вдома, а думками – на війні: як ми з татом переживаємо його посттравматичний стресовий розлад

Божевілля війни: ось як його пояснює один з найвідоміших експериментів у психології

Чому після війни більше страждають цивільні. Уроки, які ми повинні вивчити

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua