Перехід на веганство та агресія: як підтримати себе та не «знищити» інших

2649
5 вересня 2020

Ви прийняли рішення відмовитися від продуктів тваринного походження та перейти на веганство. 

Сміливо можна сказати, що ваше життя змінилося, адже це дійсно важливий крок, який вплине не лише на ваш раціон та щоденні звички, але і може накласти відбиток на спілкування з іншими.

І хоча тепер у повній тиші ви можете почути, як тваринки всього світу кажуть вам "дяяяякуууєєємооо!", ваш стан може бути далеким від дзену та умиротворення. 

Ви можете відчувати злість та агресію до людей, які не поділяють ваш світоглядний вибір і продовжують бути не-веганами. 

Що вам хочеться сказати цим людям? 

Чи є бажання змусити їх замислитися про спосіб їхнього життя? 

Чи хочеться в агресивній формі висловити невдоволення їхнім вибором? 

Якщо ваші відповіді "так", то ви можете відчувати певний дискомфорт і розгубленість, що ж його робити? 

Саме з цим ми й будемо зараз розбиратися.

Напевно, перше, про що потрібно пам’ятати: не буває "поганих", "неправильних" емоцій та почуттів. 

Відчувати злість, агресію – цілком нормально та природно. Адже кожен емоційний стан дає нам інформацію про те, що з нами відбувається. 

Коли ми відчуваємо дискомфорт, коли порушуються наші кордони, відбувається щось, що йде у розріз з нашими цінностями – цілком закономірно почати відчувати "негативні" (назвемо їх так умовно) емоції.

Домовимось, які б емоції у нас не виникали – ви не будете себе за це сварити чи вважати це "неправильним", гаразд? 

А що ж відбувається далі? На жаль, через табуйованість суспільством певних емоцій (злість та агресія серед них) нас змалечку не вчать, як їх екологічно та безпечно переживати. 

Зазвичай ми намагаємося їх придушити в собі, заховати якомога далі або просто не відчувати. І це прямий шлях до невротичних станів, адже ми блокуємо в собі природні реакції, які насправді нікуди не діваються. 

Чи хочеться вам в агресивній формі висловити невдоволення вибором інших людей? 

Емоції не розсмоктуються, їх не можна викинути на смітник або сховати під килимком. Непрожиті емоції створюють внутрішню напругу, яка рано чи пізно "рване". І "ударною хвилею" може зачепити всіх підряд та завдати болю людям. 

Важко спрогнозувати, чи отримаєте ви задоволення від подібного "прориву" емоцій, та зазвичай цей стан характеризується значним психоемоційним виснаженням, фізичною втомою та почуттям провини за неадекватне вираження своїх почуттів. 

І дійсно, здоровий та безпечний цикл життя емоції складається з тріади відчувати – проживати – виражати. 

Як забезпечити проходження цього циклу?

Почніть прислухатися до себе у ситуаціях, в яких виникає емоційне напруження. 

Запитайте в себе, що саме ви відчуваєте зараз? 

Як ваша актуальна емоція проявляє себе у тілесних відчуттях (напруження щелеп, м’язів шиї чи живота, прискорене серцебиття, пітливість й т.ін.)? 

Скажіть собі, що з вами відбувається, наприклад: "Схоже, зараз я злюсь". 

Для кращого усвідомлення запитайте, що саме викликає у вас злість (або іншу емоцію). На поверхні може лежати очевидна відповідь, наприклад, "Ця людина не переймається через страждання тварин!". 

Спробуйте піти вглиб питання. Чого саме ви хочете від цієї людини? Чи можете ви вплинути на її вибір? Що буде мати більший сенс: образити її, принизити або проінформувати й сказати про те, що відчуваєте ви самі? Або є якісь інші варіанти взаємодії з людиною в цей момент? 

Ці питання дозволять вам краще зрозуміти не лише, що з вами відбувається, але і що ви можете зробити. І при цьому не забувайте дозволяти собі відчувати свою емоцію, не "гасіть" її, вона має повне право на існування. 

Тепер найважче – як безпечно виразити злість? Не існує однозначно вірного та прийнятного для всіх способу. Вам точно треба буде підшукувати ваш власний. 

Ось кілька загальних рекомендацій для вираження емоцій:

(для перегляду карток скористайтеся стрілочками)

І наостанок. Філософія веганства передбачає ненасильство. 

Чудово, коли цього принципу дотримуються не лише стосовно тварин, але й щодо людей і, чого вже там, щодо самого себе. 

Якщо ви веган не з самого народження, це означає, що до цього вибору прийшли свідомо. І певний час свого життя ви споживали продукти тваринного походження. 

Часто ми відчуваємо злість до інших, коли впізнаємо в них риси, думки, поведінку, які не можемо прийняти у собі. Які нам не подобаються (не подобались) у нас самих. 

Можливо, якщо ви відчуваєте злість до не-веганів, ви не можете пробачити себе за той час, коли вели подібний спосіб життя. І тоді варто почати з усвідомлення своєї неідеальності. 

Хтозна, може з часом вам стане простіше приймати неідеальність інших та світу загалом. Адже саме неідеальні люди рухають змінами та роблять абсолютно прекрасні й важливі для світу для речі.

Юлія Козачок, психологиня кампанії Веган Челендж, спеціально для УП.Життя

Всі світлини VitalikRadko/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Веганство в Україні: світовий тренд чи національна особливість?

Смачна паска та ковбаска... для веганів

Страх перед веганством. Чому деяких людей дискримінують через їжу

Не їм м'яса, бо не хочеться. Веган, вегетаріанець, редутаріанець – хто вони такі та що їдять

Веганите? Що треба їсти, аби бути здоровими

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua