Право на помилку: як захистити і лікаря, і пацієнта

У Дніпрі віддали під суд лікаря-рентгенолога міської лікарні.

Під час флюорографії вона не діагностувала у пацієнтки злоякісну пухлину у грудях. Не помітила небезпеку, хоча мала це зробити.

Пацієнтка почала лікуватись від раку, коли було вже занадто пізно, і загинула.

Прокуратура відкрила кримінальну справу, за якою медику загрожує позбавлення волі до 2 років.

Чому лікар із досвідом не розгледів злоякісної пухлини? Чому взагалі лікарі припускаються помилок?

Причин може бути безліч – людина не робот, не машина. Ми всі робимо помилки. Є навіть таке поняття – "людській фактор".

В Європі щороку близько 10 тисяч пацієнтів позиваються до суду на лікарів, приблизно 50% справ виграють пацієнти.

Точних даних по нашій країні для порівняння немає. Та, за інформацією ВООЗ, щодня в Україні лікарські помилки забирають життя 5-7 пацієнтів та стають причиною інвалідності 25 осіб.

З 2007 по 2016 рік винесені вироки в 133 кримінальних справах щодо лікарів або медзакладів, які їх представляли.

Висновки щодо оцінки діяльності лікаря надає судово-медична експертиза, яка підпорядкована МОЗу та управлінню охорони здоров’я. 90% справ закінчилися визнанням провини медиків, і ці цифри – вражають.

Як мінімізувати ризик помилки?

Це окрема важлива тема – вона великою мірою пов’язана з автоматизацією та цифровізацією більшості процесів у медичній сфері.

За статистикою, лише 20% лікарських помилок викликані людським фактором, інші 80% трапляються через недосконалість медичних технологій та брак медичного обладнання.

Але сьогодні я хочу звернути увагу на іншій аспект – яким чином компенсувати наслідки ненавмисних лікарських помилок?

У світі давно використовують інструмент, який дозволяє захистити інтереси як лікаря, так пацієнта – обов’язкове страхування професійної відповідальності лікарів.

Експертиза оцінює шкоду, нанесену пацієнту внаслідок лікарської помилки, але компенсує її не медик чи медичний заклад, а страхова компанія.

Завдяки цьому пацієнт гарантовано отримує відшкодування, а родині лікаря не доводиться розпродавати майно та жебракувати, щоб виплатити всю необхідну суму.

Для України питання страхування відповідальності медиків останнім часом стало ще актуальнішим.

Медичні заклади перетворились на неприбуткові підприємства – і тепер пацієнти можуть позиватись до конкретної юридичної особи, клопотати про накладення арешту на рахунки лікарні тощо.

Тому медики та медичні заклади сьогодні мають бути зацікавлені у запровадженні загальнодержавної програми зі страхуванню відповідальності медиків.

Деякі приватні медичні заклади вже користуються добровільним страхуванням відповідальності працівників – страхові компанії пропонують відповідний продукт.

Страхують або відповідальність всього медичного персоналу, або низку спеціальностей із підвищеним ризиком: хірургів, акушерів-гінекологів, неонатологів, анестезіологів, реаніматологів, стоматологів.

Страхові ризики припускають помилки медиків в таких випадках:

• при встановленні діагнозу,
• в рекомендаціях при проведенні лікування,
• при призначенні лікарських засобів,
• при проведенні хірургічних операцій.

Найчастіше страхове відшкодування включає такі витрати:

• компенсацію шкоди, заподіяної здоров’ю,
• втрачений заробіток, якого позбувся потерпілий через втрату працездатності,
• видатки, необідні для відновлення здоров’я,
• відшкодування моральної шкоди,
• витрати на позасудовий та судовий захист.

Як правило, страховий платіж складає від 0,5% до 3,5% в залежності від спеціалізації лікаря, його досвіду, кваліфікації та кількості пацієнтів клініки.

Та переважна більшість лікарень комунальної власності поки на страхуванні працівників економить.

Самі ж лікарі отримують таку зарплатню, яка не позволяє їм себе застрахувати.

Але ще раз повторюю, це все про приватні клініки. Ані лікарі, ані пацієнти комунальних закладів не захищені.

Для того, що страхування відповідальності стало обов’язковим і реально запрацювало, потрібні дві складові – зміни до законодавства та механізм фінансування страхових програм.

Певна частина законодавчих новацій закладена у законопроєкт "Про лікарське самоврядування", якій проходить стадію активного обговорення с експертним середовищем.

Зокрема, законопроєкт вводить поняття "страхування професійної відповідальності медичного працівника".

А зміни до закону "Про страхування" мають запровадити новий вид обов’язкового страхування – професійної відповідальності медичних працівників.

Більш докладно механізми страхування лікарів будуть прописані в окремому законопроєкті, який також розробляє наш Комітет.

Одне з завдань документу – дати чітке визначення поняттю "лікарська помилка".

За Цивільним кодексом медпрацівник несе відповідальність не за хибну дію, а за шкоду, заподіяну пацієнту внаслідок лікарської помилки.

Але що вважати помилкою? Які випадки вважаються страховими?

Вочевидь, без запровадження чітких протоколів надання медичної допомоги ми це питання не вирішимо.

Дійсно, якщо є протокол – все зрозуміло: лікар надавав медичні послуги згідно протоколу лікування, але виникли проблеми з обладнанням, чи спрацював інший фактор – без варіантів компенсацію пацієнту має виплатити страхова компанія.

У випадку, коли медик порушив протокол, тобто фактично свідомо наразив пацієнта на небезпеку, страхова компанія також зобов’язана виплатити пацієнту компенсацію, але потім вона має право виставити регресний позов до медичного закладу або працівника лікарні, чию провину доведено.

На моє переконання, оцінювати, чи є провина лікаря, мають незалежні експерти страхової компанії.

Та участь в цьому мають також брати представники лікарського самоврядування. Якщо лікар декілька разів порушив протокол лікування, то це привід розглянути питання про позбавлення його ліцензії.

Крім створення законодавчої бази, потрібно залучити міжнародні компанії-аудитори для аналізу ринку та прорахунку тарифів обов’язкового страхування відповідальності медичних працівників.

Вже зрозуміло, що вартість полісу залежить від спеціальності працівника. Наприклад, одна справа – помилка терапевта, інша – хірурга, це зовсім інший рівень відповідальності.

Щодо джерел фінансування обов’язкового страхування професійної відповідальності медиків, для гарантованих пакетів медичних послуг воно може бути закладено до тарифу НСЗУ.

Комітет з питань здоров’я нації вважає питання страхування професійної відповідальності медиків одним з пріоритетних та запрошує експертів, галузеві асоціації, учасників страхового ринку до обговорення його моделі.

Михайло Радуцький, голова Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Верховної ради України, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина photographee.eu/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Лікарська помилка. Чим вона загрожує, та чи захистить нас від неї медреформа

Як навчитися на власних помилках. Виступи TED. Відео

Як вчаться медики, які лікуватимуть нас завтра. Оцінки студентів медвишів, та про що вони свідчать

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.