По одній рукавиці на медика. Як МОЗ (не)захищає лікарів

1379
25 листопада 2020

Україна впевнено котиться у ковідну прірву, стрімко набираючи швидкість.

Станом на 24 листопада, за останню добу виявлено 12 287 випадків COVID-19.

В цей день було проведено лише 35 425 ПЛР-тестів. Тобто можна порахувати, що серед тих, хто має можливість здати тест, кожен третій отримує позитивний результат.

Зрозуміло, що реальних випадків захворювання в рази більше.

Вже сьогодні ситуація ще гірша – 13 882. Що буде завтра та післязавтра – прогнозувати просто страшно.

Нову хвилю поширення COVID-19 восени чекали всі, крім нашого Кабінету міністрів та Міністерства охорони здоров’я.

Половину грошей з фонду для боротьби з COVID-19 закатали в асфальт, на медицину виділили лише 24,6%. Проте навіть з цих коштів МОЗ на листопад використало лише третину.

Очільник МОЗ постійно запевняє, що лікарні забезпечені захистом. У жовтні Максим Степанов зазначив, що медичні заклади мають засоби захисту на 2-3 місяці наперед. Також були заяви, що МОЗ допомагає лікарням з обладнанням.

Проте щодня ми отримуємо нові запити від лікарень, які мають критичний дефіцит засобів захисту чи нагальну потребу в медичному обладнанні. Очевидно, що обіцянки міністра знову йдуть у розріз з реальністю.

За весь час епідемії МОЗ дійсно зміг закупити засоби захисту та деяке обладнання. Кількість видається, на перший погляд, відносно великою. Проте, якщо порахувати справжню потребу медиків в захисті, зрозуміло, що це просто мізерна кількість.

Ситуація із засобами індивідуального захисту

МОЗ при формуванні потреби закупівель засобів захисту досі не враховує медичних працівників первинної ланки.

Тобто педіатри, терапевти та сімейні лікарі, які понад 8 місяців поширення коронавірусу одні з перших контактують з пацієнтами – взагалі не отримують засобів захисту від МОЗ.

Також при формуванні потреби МОЗ не враховував потреби опорних лікарень другої хвилі – це близько 230 закладів, які кожного дня рятують життя тисяч людей з коронавірсною хворобою.

Влітку МОЗ закупило понад 6,6 млн медичних масок, яких вистачило би лише на 15 днів для захисту медиків опорних лікарень, екстреної медичної допомоги та первинної ланки (тут і далі наведено розрахунок захисту для всіх цих категорій медиків).

Також у червні-липні міністерство закупило понад 1,2 млн респіраторів, яких мало б вистачити на 9 днів для медиків.

Закуплених ще влітку 18 500 пар медичних рукавичок вистачило би для того, щоб забезпечити близько 60% медичних працівників однією рукавицею (штукою, не парою).

Фото KateNovikova/Depositphotos

МОЗ має закупити ще майже 5 млн пар рукавичок, що забезпечить повну потребу всіх медичних працівників лише на 10 днів роботи.

Схожа ситуація із захисними щитками. Закуплених у червні та жовтні майже 30 тисяч захисних щитків вистачило б на кожного другого медичного працівника одноразово. В середньому на одного медика потрібно 3 щитки на місяць.

МОЗ планує закупити 4,4 млн одиниць захисного одягу (халати та костюми), але восени було придбано лише 766 тисяч одиниць.

З них розподілено 2 000 костюмів, коли лікарі отримають решту — невідомо.

Перед тим були закуплені лише 71 тисячу славнозвісних костюмів за завищеними цінами.

Насторожує те, що зараз закупили виключно багаторазовий захисний одяг.

З одного боку – це продовжить термін, на який медики будуть захищені, з іншого – багаторазовий захисний одяг потребує постійної дезінфекції та спеціальних засобів для дезінфекції.

Лікарі скаржаться на нестачу часу для обробки захисного одягу, при їхньому поточному навантаженні.

Як бачимо, закупленого захисту не вистачає навіть на тих, для кого МОЗ формував потребу – бригад екстренки та опорних лікарень першої хвилі.

Для тих, хто реально потребує щоденного захисту – шансів отримати допомогу від держави немає взагалі.

Очевидно, що міністр Степанов не здатний забезпечити медичних працівників навіть найбазовішим – засобами захисту.

Як результат, з початку епідемії в Україні захворіли на коронавірус 34,5 тисячі медичних працівників.

За 8 місяців міністерство не налагодило цей процес, маючи на нього виділені ще у квітні кошти!

Ситуація з медичним обладнанням

МОЗ закупило 200 апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ).

11 листопада Міністерство опублікувало наказ про розподіл 100 апаратів.

Також укладено договори на закупівлю 136 комп’ютерних томографів (КТ), на 96 з яких є накази МОЗ (від 06.11 та 09.11) про розподіл лікарням.

Проте жодних новин про отримання ШВЛ чи КТ медзакладами поки немає.

У жовтні-листопаді 2020 року Кабмін виділив додатково майже 1,5 млрд грн субвенції в регіони для негайного покриття гострих потреб у медичному обладнанні. Частина грошей вже пішли в області.

Проте, чи всі медичні заклади зможуть закупити необхідне обладнання до кінця року?

Адже обладнання в дефіциті, а кошти потрібно використати у 2020 році, щоб вони "не згоріли".

Поки МОЗ імітує боротьбу з коронавірусом, до нашого фонду "Пацієнти України" знову надходять численні звернення та прохання допомогти.

Пацієнти часто не можуть отримати вчасну консультацію сімейного лікаря, адже вони перевантажені або ж самі хворіють.

В разі необхідності пацієнти не можуть отримати доступ до КТ чи можливість госпіталізації у профільну лікарню.

Лікарні шукають кисень, апарати ШВЛ, кисневі концентратори.

Пацієнти помирають від нестачі кисню, у лікарів дефіцит засобів захисту.

Від усвідомлення ситуації хочеться кричати "МОЗ, зробіть врешті-решт хоч щось!". Проте вже 8 місяців МОЗ не чує крики пацієнтів і лікарів та день у день вражає своєю бездіяльністю.

Не думаю, що карантин вихідного дня, тотальний локдаун чи будь-що інше без проактивної позиції МОЗ врятує ситуацію.

Який сенс, якщо МОЗ та Максим Степанов, маючи кошти і час, 8 місяців робить одне велике НІЧОГО.

Зараз, міністр Степанов заявив, що він захворів на коронавірус і тому проходить звичайний "шлях пацієнта", підписуючи декларацію з сімейний лікарем, телефонуючи на гарячу лінію свого відомства.

Та чомусь, я впевнена, що якщо б у нього був середній чи важкий перебіг хвороби – він навряд продовжував йти "шляхом пацієнта" та докладати нереальні зусилля, щоб лягти в звичайну лікарню "дбайливо оснащену МОЗом", як сьогодні роблять тисячі українців.

Найжахливіше, що через бездіяльність МОЗ пацієнти помирають. Проте у міністерства на порядку денному інші пріоритети: прибрати до рук медичні закупівлі, призначити своїх людей контролювати фармацевтичний ринок.

Надії, що щось зміниться з цим міністром немає.

Громадянське суспільство вкотре повинно брати все в свої руки і допомагати.

Протидія коронавірусу – це гра в довгу, де потрібні обмірковані та довгострокові рішення саме на рівні держави. Коли таке буде в Україні невідомо, але точно не з цим керівництвом МОЗу та без Максима Степанова.

Тим часом, наш фонд разом з волонтерами, донорами, бізнесом як і багато інших представників громадянського суспільства продовжує робити все, що в наших силах для боротьби з СOVID-19.

Проти держави сили волонтерів в цьому випадку – це крапля в морі. Але у часи бездіяльності МОЗ, такі зусилля життєво важливі. Саме це сьогодні рятує життя.

Марія Грішина, фінансовий директор благодійного фонду "Пацієнти України" і координаторка ініціативи "Об'єднуємося проти COVID-19", спеціально для УП.Життя

Титульное фото Viacheslav_Petrusha/Depositphotos

Вас также может заинтересовать:

Наука, медіа і коронавірус: Як стенфордське дослідження поставило на вуха всіх

"За день використовуємо стільки кисню, скільки не брали за місяць" – директор найбільшої лікарні Буковини, охопленої коронавірусом

Вирус страха, или Почему не стоит доверять прогнозам "Как изменится мир после коронавируса"

Почему помощь в покупке аппаратов ИВЛ – это тушение пожара, а не решение системной проблемы. Что с этим делать

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.



powered by lun.ua