Життя без корупції. Чому доброчесність має стати новою нормою?

Корупція входить до переліку трьох основних проблем України. Так вважають 91% опитаних українців.

Корупція – це втрачені мільярди коштів платників податків, слабка економіка та перешкоди або неможливість отримати базові послуги, які надає держава.

За останні роки зроблено багато, щоб корупціонери не залишалися безкарними.

В Україні створена цілісна система антикорупційних органів (була повноцінно запущена в 2019 році), які запобігають корупції, виявляють її та забезпечують справедливе покарання.

Але це лише одна складова протидії корупції. Інша, менш популярна і скандальна, повністю залежить від кожного з нас. Йдеться про доброчесність. Кожен з нас відмовляється давати чи брати хабар, коли ми обираємо законні процедури, а не прискорений розгляд питання "для своїх", ми робимо невеликий, але дуже важливий внесок у розбудову справедливої та чесної держави.

Офіс розбудови доброчесності спільно з представниками громадськості та бізнесу розповідають історії людей, які обрали світлу сторону та шлях доброчесності.

Перший наш герой – Олександр Елькін, засновник та натхненник спільноти відповідального вчительства "EdCamp Ukraine", співавтор концепції реформи "Нова українська школа".

Олександр Елькін, засновник та натхненник спільноти відповідального вчительства "EdCamp Ukraine", співавтор концепції реформи "Нова українська школа"

Іспити за гроші? Ні, дякую

Попри те, що освітня галузь вважається корумпованою, наш герой з власного досвіду зміг згадати лише один подібний випадок.

Тоді Олександр Елькін викладав у Східноукраїнській філії Міжнародного Соломонового університету. Він добре пам’ятає, коли до нього прийшов студент і у присутності колег запитав, скільки потрібно заплатити, щоб скласти іспит.

"Мене ця ситуація одночасно і обурила, і засмутила. Бо я ніде нікому не казав, що готовий приймати іспити за гроші.

А тут студент при колегах впевнено питає скільки треба заплатити? Мене це шокувало. Я хвилювався – як відреагують мої колеги? Що мені слід робити у такій ситуації?" – згадує ті події Елькін.

Олександр пішов до ректора і розповів, що ця історія для нього дуже серйозна, і він хоче, щоб студент вибачився за свої слова.

"На килим" викликали студента і його батька. Вони довго перепрошували і говорили, що виникло непорозуміння. У результаті студент склав іспит самостійно.

Виявилось, що і колеги, і керівництво насправді готові підтримати твій намір зробити правильний вчинок. А відчуття внутрішнього задоволення від того, що ти вчинив правильно, перевершує дискомфорт, на який ідеш, щоб повідомити про недоброчесний намір студента.

Інше зіткнення з потенційною корупцією відбулося при намаганні отримати водійські права. Ви, мабуть, чули не одну історію, що здати права без хабаря набагато складніше, аніж коли просто погодишся заплатити. Чув про це і Олександр. Але розумів, що так зробити не зможе.

Він добре вивчив теорію і самостійно склав іспит, здивувавши екзаменаторів.

А далі було практичне завдання. Олександр сів за кермо автомобіля. Збоку вже був інструктор, який сказав: "Рушай". При цьому авто стояло на ручному гальмі й знятися з нього було неможливо, бо інструктор тримав руку на важелі.

Рушити, не знявшись з ручного гальма – це явна помилка, яка робить неможливим успішне складення іспиту. Відповідно далі довелося би проходити перездачі та чути натяки вирішити це питання "простіше".

Олександр зробив єдине, що міг у тій ситуації: заявив, що не поїде, поки інструктор тримає руку на ручному гальмі.

"Ви не уявляєте, як це непросто, коли ти складаєш іспит, хвилюєшся, а тут тобі навмисне створюють умови, щоб ти цей іспит завалив.

Треба знайти внутрішні сили, щоб впевнено і ввічливо сказати "будь ласка, приберіть руку, поки ви цього не зробите, я не рушатиму, і з машини не вийду", – ділиться не найприємнішим досвідом Олександр.

У нагоді тут став і попередній досвід того, як гідно виходити з подібних "сірих" ситуацій.

Того дня бажання скласти іспит без хабаря було сильнішим за натяки екзаменатора і Олександр отримав водійські права, не заплативши за них жодної зайвої гривні.

"У теорії обрати "доброчесну" поведінку дуже просто. Але реальні проблеми трохи інші. У реальності тебе схиляють до недоброчесності або можливістю значної вигоди, або ж погрозою отримати неприємності.

Більшість людей банально не мають навичок чи життєвого досвіду в момент, коли вперше стикаються з такою ситуацією", – рефлексує Олександр.

Освітні події без корупції

З кінця 2015 року життя Олександра Елькіна нерозривно пов’язане із його дітищем – спільнотою відповідального вчительства "EdCamp Ukraine". Під час пошуку приміщення для своєї організації Олександр зрозумів, що й тут доведеться боротися за право вести справи прозоро.

Потрібне приміщення для офісу в Харкові вони знайшли доволі швидко. Однак власник з порога заявив, що жодних договорів підписувати не планує, а оплата має бути в готівці.

"Ми не могли собі дозволити працювати без контракту. Для нас єдиним шляхом було орендувати офіційно і прозоро, і ми це пояснили орендарю.

Спершу він зник, але коли не знайшов інших охочих орендувати приміщення, повернувся і сказав, що раз ми такі чесні, то він готовий відкрити для цього ФОП.

Виходить, ми принаймні одну людину загітували вести чесно бізнес", – Олександр сміється, згадуючи цю історію.

Це вирішило всі проблеми з орендою приміщення.

"EdCamp Ukraine" – це можливість для вчителів у неформальному середовищі поділитися власним досвідом.

За 5 років такий формат набув великої популярності, наприклад, охочих потрапити на останню офлайнову національну подію було у 8 разів більше, аніж місць.

Олександр розповідає, що до них як до організаторів не раз зверталися з пропозицією взяти участь у EdCamp за гроші, аби тільки потрапити.

Частина людей це робить, бо не розібралися, що участь є безкоштовною та на конкурсній основі, а частина – просто звикли щось отримувати за хабар.

"З тими людьми, які не зорієнтувалися в ситуації, ми комунікуємо, пояснюємо як працює EdCamp, що участь безкоштовна, і вони можуть спробувати потрапити до нас наступного року.

А є такі, які звикли спілкуватися в наказовій формі: "Нам треба квиток, тому скажіть, скільки й кому заплатити". Такі не хочуть чути жодних пояснень і грубіянять, коли їм відмовляють. Ми таких просто додаємо в чорний список", – ділиться деталями роботи освітянської (не)конференції його співзасновник.

Доброчесність – нова норма

Історія Олександра – це ілюстрація того, як кожен з нас може безпосередньо будувати доброчесне та успішне суспільство.

"Це не тільки принципи. Мені зручніше і спокійніше працювати, коли я знаю, що роблю все правильно.

Я не хочу платити гроші там, де не мав би цього робити. І я нізащо не вимагатиму в когось хабаря. Бо як ми зможемо побудувати успішну державу, якщо самі собі ради дати не можемо?" – ставить риторичне питання Олександр Елькін.

Одне із завдань Офісу розбудови доброчесності – зробити так, щоб подібних прикладів ставало все більше і більше. Щоб бажання бути чесним з іншими та з самим собою стало нормою, а нетерпимість до проявів корупції була на найвищому рівні.

Офіс розбудови доброчесності є новим програмним напрямом Національного агентства з питань запобігання корупції і був створений після перезавантаження НАЗК.

Офіс відповідає за просвітницьку та навчальну діяльність, а також взаємодію з громадянським суспільством.

Місією Офісу є запуск змін для розбудови доброчесного суспільства.

Вікторія Козаченко, керівниця Офісу розбудови доброчесності, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина gustavofrazao/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Як гра в "Мафію" може боротися з корупцією. Та ще 5 успішних кейсів

"Чи бачили ви ці парти?": Як львів'янка бореться із поборами і корупцією у школах

Дещо про витоки нашої корупції, або Про користь заготівлі дров

Корупція, наукова халатність і секс-домагання: розповідь колишньої археологині

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.