Що таке волонтерство. Просте пояснення "на пальцях"
5 грудня у світі відзначали День волонтерів – людей доброї волі, які своєю безкорисливою працею, служінням підтримують віру людства в добро і справедливість.
Нещодавно мені довелось почути, що волонтерство, насправді, це піар, така собі скороминуча мода на "допомогу бідним дітям чи тваринам". І що, як би ти не старався, всім все одно не допоможеш, тому який сенс намагатись.
Але це банальні відмовки. З такими твердженнями ми залишаємось на позиції людини, яка, маючи ніби великі наміри, відмовляється зробити найменшу дію.
Ми наповнюємо себе абстрактними поняттями заміть того, щоб зробити конкретну дію.
Можна дуже багато співпереживати, співчувати на словах, роздумувати про несправедливість світу та людей, які так потребують добра, а можна добро просто робити.
Навіть одна година в місяць, витрачена на добру справу, – це колосальний крок на шляху до того, щоб змінити чиєсь життя на краще.
Ви фотограф, і готові зробити якісні фото підопічних фонду, які допоможуть висвітлити діяльність організації?
Ви перукар, і можете зробити зачіску дівчині з інвалідністю?
Ви кухар, і запросто розробите меню без глютену чи цукру для самотньої старенької, яка має проблеми зі здоров’ям?
Ви юрист, і можете проконсультувати одиноку матір щодо отримання пільг?
Зробіть це! Бо ви дійсно можете когось зробити щасливішим. Це дає відчуття неймовірної радості, адже волонтерство – це завжди маленька дія, яка може народити величезний результат.
Щоразу, коли до Карітасу приходить хтось, кого цікавить волонтерство, але він сумнівається в своїх можливостях чи просто не знає, з чого почати, я розповідаю про абревіатуру ЧІТКО.
Довелося якось мені придумати її для того, щоб за короткий час зуміти пояснити волонтерові глибокозмістовні поняття.
Жартома називаю такі експрес-пояснення про волонтерство "Теорією на пальцях".
 |
| Про волонтерство "на пальцях" |
П’ять букв "ЧІТКО", які допоможуть кожному, хто хотів би безкорисливо допомагати іншим:
Ч – час.
Я можу приділити свій час на конкретні справи. Мова не про якісь особливі вміння чи навики, а про те, щоб витратити трохи свого часу на, з першого погляду, буденні речі, які, насправді, дуже важливі.
Як то зготувати комусь вечерю, прибрати, посортувати одяг чи прогулятись в парку.
І – ідея.
Без сумніву, в ідеалі, це не лише ідея, але і її втілення в життя.
Проте інколи достатньо лише цікавого задуму, а реалізувати його можна вже спільними зусиллями.
Т – талант. Практично кожен з нас вміє щось добре робити руками, або ж має якісь інші вміння, і це чудова нагода навчити чомусь інших. Чи застосувати цей талант, не навчаючи когось, а просто реалізовуючи якийсь задум.
Шукайте в собі таланти і примножуйте їх у волонтерстві!
К – кошти або ж будь-який інший матеріальний ресурс, якими ви можете поділитись.
О – організація. Навіть натхненне поширення інформації про волонтерську ініціативу чи акцію у колі своїх друзів може стати поштовхом до активності, до залучення нових волонтерів.
І якщо у волонтера прекрасно розвинені організаторські здібності, він уміє збирати й надихати людей, така волонтерська допомога безцінна!
Кожен може знайти себе в одній букві або в кількох одночасно. І має необхідну свободу вибору ділитись часом, вміннями або ресурсами в тій мірі, в якій готовий тут і зараз.
Інші п’ять пунктів, про які я завжди говорю, мають глибші корені, і розглядають волонтерство з погляду філософії та психології.
Отож, долоня символізує Місію і чотири "букво-пальці" – ДДПП.
Місія. Волонтерство неможливе без місії. Це та вища мета, заради якої я допомагаю іншим. Щось оте "велике, глибоке, не приземлене".
Тут важливо розуміти власні сили й межі впливу і відповідальності.
"Я не можу подовжити життя старенької людини. Я не лікар, який може вилікувати хворобу. Я волонтер, який прийшов поговорити, прибрати в домі чи піти на прогулянку. Сьогодні цій людині ніхто більше не допоможе, завтра можливо, вчора можливо, але тут і тепер – це моя місія".
ДД – це Дія і Добровільність – моє рішення робити добро, не просто співпереживати, а саме діяти, робити це щиро і без жодного примусу.
ПП – Потреба й Просто так. Бути потрібним це те, що завжди актуальне у людській психології.
Людина живе сповна й зі сенсом, доки відчуває себе потрібною. На скільки відчуваєш себе потрібним і важливим, – на стільки живеш.
Волонтерство – це завжди можливість відчувати себе потрібним, відчувати життя. Не чекати на щастя, що падає на голову, а починати нарешті помічати це щастя у кожному дні, погляді, дії, людині.
Волонтерство – це про "я потребую робити добро, потребую змінювати світ на краще". Не просто говорити, що світ безнадійно зіпсований, а щось робити для того, щоб ця надія на краще з’явилася.
Щодо пальця "просто так", то, як жартують досвідчені волонтери про себе – ми не отримуємо фінансової винагороди, бо ми безцінні.
Але волонтер не лише не отримує фінансової винагороди, він, зрештою, часто навіть не отримує звичайної людської вдячності, на яку може десь потай розраховувати.
Як на мене, волонтерити, аби почути "дякую" – це дорога в нікуди, шлях розчарувань. Нам можуть подякувати, але можуть і не подякувати.
Саме тому так важливо "міцно стискати кулак", опираючись на "палець-місію", обіймаючи його, відчуваючи надміцну опору завдяки йому. Для волонтерів важливе усвідомлення того, що я це роблю, не очікуючи винагороди.
Стаючи на шлях волонтерства, не забуваймо – "я не допоможу всім, але я можу допомогти комусь одному: когось провідаю, куплю комусь зимове взуття чи постіль, подарую свою усмішку, увагу, присутність, спілкування".
Якщо так зроблять й інші, то щасливіших людей стане більше. Починати з себе – перевірений, правильний шлях. І не забуваймо дякувати собі на цій дорозі волонтерства!
Підтримувати себе й інших, часом долаючи досить непрості "повороти" чи оминаючи "урвища".
Дякувати за кожен "пальчик", загинаючи його з усмішкою. Або аплодувати обома долонями.
Аплодувати собі й кожному, хто не називає волонтерство "піаром", не знецінює його, а тихо й без пафосу щоденно висаджує й пророщує зерна добра.
Наталія Сиротич, PhD, психолог, арт-терапевт "Карітас Київ", спеціально для УП.Життя
Вас також може зацікавити:
"Я – інтелектуальний волонтер": хто і для чого безкоштовно викладає дітям програмування
Здоровий егоїзм: (не)очевидні плюси волонтерства
Як виникло волонтерство, та чим і як допомагають мілленіали
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.