Чому навіть розумні люди вірять в абсурдні речі

5833
11 січня 2021

Уявіть собі ситуацію. Зовні абсолютно здорова дитина отримує свою першу вакцину. 

Через деякий час у неї піднімається температура, що є нормальною реакцією на щеплення.

Але потім щось іде не так. У дитини з’являються судоми, вона починає відставати в розвитку і врешті решт отримує важку інвалідність.

Батькам важко не пов'язати цю трагічну подію саме з вакциною та не звинуватити в цьому щеплення. 

Часто і медичні працівники можуть підтримати висновки батьків.

В принципі, довгий час так і робили. 

Ситуація описана вище має назву синдром Драве, що є однією з форм епілепсії, яке проявляється часто у віці від 2 до 10 місяців життя. 

У 2001 році було доведено, що це генетичне захворювання, яке не має нічого спільного з вакцинами.

Його викликає мутація в гені SCN1A.

Чому ж синдром стартував саме після щеплення?

Суть в тому, що одним з головних провокаторів судом є підвищення температури. 

Так само дитина могла захворіти на вірусне захворювання, і після ГРВІ з температурою батьки б помітили тривожні симптоми.

Але, оскільки причиною першого в житті підвищення температури тіла могла бути проведена вакцинація у немовлят, то перші симптоми синдрому Драве фіксували саме після щеплення.

Давно доведено, що вакцинація не є причиною синдрому Драве

І дітей з цим захворюванням безпечно вакцинують і це не погіршує перебіг синдрому. 

Якщо не знайдеться кваліфікованого лікаря, який зможе адекватно пояснити батькам всі нюанси, то вони майже автоматично поповнять ряди антивакцинаторів і будуть впевнені, що саме через щеплення дитина важко захворіла.

Це лише один приклад того, як погана комунікація, брак критичного мислення та знань деяких біологічних процесів штовхає в обійми псевдонауки навіть нібито розумних та освічених людей. 

Дуже часто ми приймаємо рішення, базуючись на чомусь очевидному. Наприклад, на власному досвіді або чутках, які можемо часто зустрічати в медіа. 

Що заважає нам приймати правильні рішення?

І чи можна це виправити?

Спробуємо розібратись.

Статистика може брехати,

але власний досвід робить це частіше 

Ми не знаємо те, з якою частотою трапляються певні явища. А варто б. 

Саме через це незнання ми часто ухвалюємо неправильні рішення, які навіть можуть коштувати нам життя.

Під час онлайн-тренінгу щодо критичного мислення анестезіолог-реаніматолог та популяризатор науки Андрій Сем’янків, запропонував замислитись, від чого б ви позбавили світ, якби мали таку можливість?

Що для вас більше зло?

  • Тероризм
  • СНІД
  • Пневмонія

Перервіться на хвилинку від тексту, щоб надати собі свою відповідь. 

Що вийшло?

Як правило, люди часто хочуть позбавити світ тероризму.

Але якщо ми подивимось на статистику, то побачимо, що тероризм, як причина смерті, знаходиться на останніх позиціях. 

А якщо ви дійсно хочете зробити світ кращим вам варто побажати зникнення пневмонії. 

Це лише один приклад того, як сприйняття світу крізь призму стереотипів, може повернути нас не на ту стежку.

Якщо ваша відповідь виявилась невірною, то звинувачувати у цьому варто таке когнітивне викривлення як "Евристика доступності".

Суть цього викривлення в тому, що коли ми часто чуємо про щось, нам здається, що це і є істина, саме це і є важливим.

Ми так часто можемо чути про тероризм, що саме він видається нам якщо не найбільшою, то однієї з найбільших загроз точно.

Отож, якщо ви часто чуєте про щось, і це щось починає видаватись вам істинним, перевірте чи не є ви жертвою "Евристики доступності".   

Логічні хиби, які ми робимо найчастіше

Життя це ризик.

І буде воно меншим ризиком чи більшим, залежить від того, чи вміємо ми мислити логічно та раціонально.

Розгляньмо найбільш розповсюджені логічні хиби, які ми робимо.

🧐  Анекдотична хиба. Ваша сусідка не вакцинує свою дитину і аргументує це тим, що дитина її знайомої стала інвалідом після щеплення.  

Анекдотична хиба це ситуація, коли ваш опонент чи ви самі використовуєте ізольований (окремий) приклад, як аргумент, проте фактів чи переконливих свідчень у вас немає. 

Ще один яскравий приклад цього: мій дідусь палив як паротяг, але дожив до 90 років. 

Це аж ніяк не свідчить про те, що куріння не скорочує життя. Адже робити висновки на випадку однієї людини неможливо. 

А що говорить статистика? Скільки дідусів-курців не дожило навіть до 60?

Ось ще кілька прикладів цієї логічної хиби:

"Паски безпеки насправді небезпечні. Я чула, як пасок безпеки заклинило і людина не змогла вчасно вилізти з палаючого автомобіля".

"Моя тітка сіла на дієту та сильно схудла. Ця дієта точно підійде і тобі".

"Я знаю приклад того, як рак грудей вилікували содою. Тобі теж варто спробувати". 

Окремий приклад не означає рівним чином нічого.

Адже жінка, яка пила соду, скоріш за все отримувала ефективне лікування, яке і допомогло. 

А тітка схудла не через дієту, а тому що захворіла, але ще не зрозуміла цього і приписує втрату ваги дієті. 

Титульна світлина і ця peus/Depositphotos

🧐  Упередження виживання. В цієї логічної хиби є дуже цікава історія. 

Під час другої світової війни не всі американські бомбардувальники повертались на базу. А ті, що повертались, мали дуже багато пробоїн від зеніток та винищувачів. 

Пробоїни розміщувались нерівномірно: найчастіше вони були на фюзеляжах та крилах, а найменше в районі паливної системи та двигуна. 

Угорському математику Абрахаму Вальду доручили вирішити, чи означає це, що захищати треба саме ті місця, що найчастіше отримували пробоїни. Це звучить, ніби логічно. 

Проте відповідь була категоричною — ні. Літаки з пробитим фюзеляжем ще могли повернутись на базу, а от якщо пробило двигун та кабіну пілотів то вже навряд. 

І саме місця, які постраждали найменше у літаків, що повернулися, і треба захищати. 

Той, хто стверджує, що його бабуся вижила без сучасних ліків та вакцин робить класичну помилку вижившого і просто не чує про мільйони тих, хто помер внаслідок браку ліків та вакцин. 

🧐  "Після означає – внаслідок". Англійською ця логічна хиба звучить як post-hoc fallacy. 

Нашому мозку подобається, якщо ми можемо щось чимось пояснити. Проте кореляція зовсім не означає каузація (від англ. cause причина). 

Кореляція не означає причинності. 

Тут буде доречним згадати один жарт. 

Містеру Сміту 90 років і він має чудове здоров'я та любить верхову їзду. У нього власний кінь, на якому він проводить довгі прогулянки. 

Спокусливо зробити висновок, що саме завдяки цьому виду спорту він живе так довго.

Але ні. Просто якщо в тебе є кінь, скоріш за все, ти можеш дозволити собі гарну медичну страховку. 

Кореляція між двома параметрами зовсім не є доказом того, що одна подія стала причиною іншої. 

Це може бути звичайним збігом обставин або… ми не помічаємо третього параметра, який і є основною причиною ситуації. Як, наприклад, доволі довго не помічали мутацію гена, який спричинює синдром Драве. 

🧐  Необґрунтоване узагальнення. Це ситуація, коли на основі декількох випадків ми робимо висновок про велику кількість людей. 

Часто це трапляється, тому що більшість людей не знає реальної статистики. 

Так, наприклад, нам може здаватись, що тероризм основна наша загроза, а не пневмонія. 

Або що всі дівчатка люблять рожеве, тому що саме цей колір подобається вашій доньці, племінниці та похресниці. 

🧐  Апеляція до авторитета. Ця логічна хиба та маніпуляція нею може працювати в обидва боки. 

Наприклад, є такий Нобелівський лауреат Люк Монтаньє. Він отримав премію за те, що відкрив вірус ВІЛ. 

Але потім його потягнуло до обіймів псевдонауки. Він почав виступати проти вакцинації та вірити в пам'ять води

Цю позицію колишнього науковця почали використовувати на свою користь лідери антивакцинаторських рухів, бо ж як так можна не вірити Нобелівському лауреату? 

Проте навіть Нобелівські лауреати люди, які можуть помилятися. 

Це твердження працює і в інший бік, наприклад: "Це казав Гітлер. Ти що, віриш  Гітлеру"?

Логіка та критичне мислення це те, чому необхідно вчити. 

За словами Андрія Сем’янківа, у людей з високим IQ більше шансів мислити логічно. Але можна мати високий IQ і робити логічні помилки. 

Логіка як двоюрідна сестра математики. Тобто вона не є інтуїтивною, це скоріше мисленнєва навичка.

Наразі в українських школах логіка та критичне мислення не є обов'язковим предметом, тому не варто дивуватись, коли люди роблять неправильні висновки.

Але логіка та критичне мислення це те, чому можна навчитись. 

Наталія Бушковська, журналістка, спеціально для УП.Життя

Текст написано в рамках проєкту "Професійні діалоги про вакцинацію", ініційованого ГО "Батьки за вакцинацію".

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Критичне мислення: 5 вправ від вчителя початкових класів, які варто взяти на озброєння кожному

Вчителям і дітям. Автор посібника з критичного мислення про нові інструменти у навчанні

Критичне мислення як перепустка на вихід з "русского міра"

Мисли критично! Курс від Університету Квінсленда доступний безкоштовно онлайн

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.



powered by lun.ua