Як страждає психічне здоров’я українців після COVID-19

1612
10 лютого 2021

На початку цього року ми з командою лікарів медичного центру ім. Анни Мазуренко та Мед Парк провели дослідження на тему "Постковідних симптомів фізичного та ментального здоров’я пацієнтів".

Головна ціль, яку ми поставили – дослідити те, наскільки вагомим є вплив перенесеної коронавірусної хвороби на ментальне здоров’я людини й сформулювати рекомендації для програми реабілітації.

Подібні дослідження проводяться за кордоном, проте достеменно аспект психологічного здоров’я залишається не до кінця проаналізованим.

Наприклад, в публікації провідного наукового журналу The Lancet Psychiatry "COVID-19 та психічне здоров’я" йдеться про таке:

"В той час, як вплив важкого гострого респіраторного синдрому коронавірусу (SARS-CoV-2) на нервову систему залишається незрозумілим, немає сумнівів у тому, що пандемія COVID-19 шкодить психічному здоров’ю". 

Cтигматизація проблем психічного здоров`я в нашому суспільстві зумовлює низький рівень
прямих звернень до лікарів

Водночас проблеми ментальної сфери можуть мати різний прояв у пацієнтів після COVID-19 в країнах з різним розвитком.

Тому ми перші в країні, котрі вирішили дослідити постковідний вплив на ментальне здоров’я саме українців.

Ідея виникла в час, коли по допомогу до наших медичних центрів почали звертатись пацієнти з невластивими для прийому сімейного лікаря чи педіатра запитаннями та скаргами, як то: підвищена тривога, панічні атаки, безсоння, порушення пам’яті, концентрації уваги чи мислення.

Для нас не було несподіванкою, що саме лікарям первинної ланки пацієнти довірять більшість проблем свого здоров’я.

Адже, по-перше, уклавши декларацію з лікарем, держава гарантує пацієнтам можливість звертатись по допомогу саме до того фахівця чи установи, кому вони довіряють найбільше.

По-друге, стигматизація проблем психічного здоров`я в нашому суспільстві зумовлює низький рівень прямих звернень до лікарів-психіатрів, психотерапевтів чи клінічних психологів.

Отже, гіпотеза того, що COVID-19 – це хвороба не лише фізичного, але й ментального здоров’я підтвердилася.

Методи та статистичні дані результатів дослідження
"пост-ковідних" симптомів фізичного та ментального здоров’я

Ми проводили кількісний метод дослідження зі збором та аналізом заповнених анонімних онлайн-опитувальників отриманих через сервіс Гугл форм.

Дослідження тривало 6 тижнів, з 14 грудня 2020 року по 24 січня 2021 року.

Було опитано 866 респондентів, що вказали, що мали підтверджений діагноз COVID-19, та майже у 80% з яких перші ознаки хвороби з’явились понад один місяць до того.

На першому, початковому етапі впродовж двох тижнів дослідження було опитано близько 25% загальної вибірки з використанням власної бази респондентів, серед пацієнтів медичних центрів "Мед Парк" та "Дитячий Центр Здоров’я ім. Анни Мазуренко", а також членів їхніх сімей.

Після отримання та аналізу попередніх даних наступним етапом були залучені до дослідження решта 75% загального числа респондентів.

В останньому разі анкету-опитувальник було поширено на онлайн ресурсах інтернет-видань міста Львова, в сторінках соціальних мереж медичних центрів.

Більшість опитаних склали жінки (82%).
За віковою структурою переважали особи віком 26-54 років (80%)

Опитувальники містили як закриті, так і відкриті запитання, на які респонденту пропонувалось самостійно надати розширену відповідь.

Запитання поєднували оцінку обох сфер здоров’я людини. Отже, серед 13 запитань опитувальника було п’ять, що стосувались фізичного здоров’я, та п’ять запитань, що стосувались ментального здоров’я.

Слід зауважити, що перед початком дослідження, ми вважали, що виявлені проблеми фізичного здоров’я після перенесеного COVID-19 в Україні будуть подібними до таких в Китаї чи Канади.

Це зрештою знайшло своє відображення, зокрема, в дослідженні віддалених (через шість місяців) наслідків для здоров’я серед осіб, що перебували на стаціонарному лікуванні в місті Ухань.

В статті йдеться, що "втомлюваність та м'язова слабкість" спостерігались в 63% пацієнтів. Для порівняння серед опитаних нашого дослідження – 69%.

Натомість проблеми ментальної сфери, як я зазначав, можуть мати різний прояв в пацієнтів після COVID-19 в країнах з різним розвитком.

Одночасно, з огляду на відмінності в політиці тестування на SARS-CoV-2 та наявних послуг психічного здоров'я в різних країнах, проведення порівняння в міжнародному контексті ускладнюється.

Дані отримані в результаті дослідження "постковідних проблем" перевершили наші очікування.

На запитання "Як змінилося ваше самопочуття після перенесеного захворювання?" кожен другий опитаний відповів, що почувається гірше (47,9%).

В той час як, відповідаючи на запитання про важкість перебігу захворювання лише 2,5% оцінили перебіг захворювання як важкий, а 34,8% – середньої важкості.

Більшість опитаних (63%, 602 з 866) стверджували, що їхній звичний настрій змінився.

Так пацієнти відмічали появу раніше не властивої для себе дратівливості, тривоги, очікування найгіршого, страху.

Проблеми зі сном спостерігались в 63,8% опитаних (549 з 866). У 18% випадків (154 з 866) якість стосунків з найближчим оточенням (сім’я, друзі, колеги) погіршилась.

Окремої уваги заслуговує факт появи когнітивних порушень (утруднення концентрації уваги, погіршення пам’яті, порушення мислення).

Так як більшість респондентів є працездатного віку, це може мати значну проблему в подальшій професійній адаптації після перенесеної хвороби.

Чому реабілітація фізичного здоров’я після COVID-19

не може відбуватись без реабілітації ментального здоров’я

Отже, маючи доказову базу, ми можемо обґрунтувати необхідність та ефективність саме комплексного підходу в програмі відновлення після перенесеного захворювання.

Отримані результати дослідження свідчать, що пов’язані з SARS-CoV-2 потенційні проблеми стосуються ментального здоров’я не менше, ніж фізичного.

Це дає нам підставу вважати, що ізольована фізична реабілітація у людей, що перенесли COVID-19, без врахування факторів ментального здоров’я, може виявитись неефективною.

Важливо, щоб сімейні лікарі, котрі часто є єдиним довіреним лікарем пацієнта, могли вчасно виявити та скерувати по допомогу до фахівців ментального здоров’я людей, що страждають через віддалені наслідки перенесеного захворювання COVID-19.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ інтеграція послуги з ментального та фізичного здоров’я в первинну медичну допомогу також сприяє дотриманню прав людини у галузі ментального здоров'я.

Послуги, які надаються людям з ментальними проблемами на рівні первинної медичної допомоги, мінімізують стигму та дискримінацію у суспільстві.

І напевно пандемія COVID-19 та результати дослідження її наслідків мають великий потенціал змінити ставлення людей до того, що прийнято було замовчувати.

Бо тепер ми маємо вищі шанси зрозуміти, що звертатись по допомогу до фахівців ментального здоров’я – це норма.

Антін Кушнір, директор медичного центру ім. Анни Мазуренко, лікар-педіатр, спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина maurus/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Long COVID: у тих, хто перехворів на коронавірусну хворобу – довготривалі наслідки

Long COVID: 7 речей, які люди з довгими наслідками коронавірусу хочуть вам передати

Long COVID: пацієнти втрачають працездатність на 6 місяців – дослідження

"Генетична" вакцина проти COVID-19: безпечність, побічні ефекти та чому Україна може її не отримати

Чи може вакцина від COVID-19 змінити людську ДНК? Пояснюють науковці

Пост-ковідні міста. Дорого, але життєво необхідно

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua