Обираючи обід, обираємо майбутнє: як їжа впливає на клімат і чому це важливо

1710
15 травня 2021

Вже понад рік світ "трясе" від пандемії й щодня мільярди людей приймають відповідальні рішення, аби не наражати інших на небезпеку. 

Виявилось, що наш світ такий крихкий, що навіть невидимий вірус може його похитнути. 

То чи може глобальне потепління на якихось кілька градусів змінити наше життя? І якщо так, то що робити?

Сьогодні, 15 травня, у Міжнародний день захисту клімату, спробуємо відповісти на ці питання.

Глобальні зміни клімату вже мають помітний вплив на навколишнє середовище. Льодовики зменшились, ареали рослин і тварин змістилися, комарів і кліщів, що розносять хвороби (Лайма, наприклад), стає більше. 

Деякі з наслідків зміни клімату достатньо яскраві, щоб потрапити у новини. Як от лісові пожежі, що стають все масштабнішими. 

Або екстремальні температури, урагани та інші погодні катаклізми, що призводять до перебоїв з електроенергією і можуть калічити лікарні та транспортні системи, коли вони нам найбільше потрібні. 

Особливо жаркі дні може і не такі видовищні, але не менш небезпечні для тих, у кого проблеми зі здоров’ям. Жителі сіл страждають від посухи й хронічного дефіциту води у засушливих районах. 

15 травня – Міжнародний день захисту клімату.
Фото markus-spiske/unsplash

В містах ситуація теж стає напруженішою. Якщо населені пункти швидко не пристосуються, до 2050 року число людей, що має проблеми з доступом до питної води, становитиме майже мільярд.

Зміна клімату (посухи та повені, аномальна спека чи морози) призводить також до неврожаїв, підвищення цін на основні сільськогосподарські культури, а відтак – недоїдання та голоду.

Розуміння того, що клімат змінюється через антропогенні фактори прийшло не одразу, але зараз 97% кліматологів у всьому світі погоджуються, що зміна клімату реальна і зумовлена людською діяльністю. У науковому світі називається це консенсус.

Вперше явище глобальних кліматичних змін обговорювалося на світовому рівні в 1992 році, на Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро. 

Тоді представники понад 180 країн світу підписали Рамкову Конвенцію ООН щодо Зміни Клімату

Ця угода визначила основні принципи дій цих країн, що спрямовані на зменшення антропогенного впливу до рівня, який не загрожує кліматичній системі планети.

В 1997 році на третій такій конференції, в місті Кіото (Японія), в доповнення до Конвенції прийняли усім відомий Кіотський протокол – документ, який зобов'язує країн-учасниць скоротити або стабілізувати викиди парникових газів.  

Згідно з Додатком до Кіотського протоколу визначено парникові гази, які найбільше впливають на зміну клімату, серед яких:

👣  Вуглекислий газ (CO2). Цей газ виділяється він як через природні процеси, такі як дихання і виверження вулканів, так і внаслідок різних видів діяльності людини, таких як спалювання викопного палива. 

Масове знищення лісів та значні зміни у землекористуванні теж підвищують концентрацію CO2 в атмосфері. 

З початку промислової революції внаслідок людської діяльності концентрація CO2 в атмосфері Землі зросла на третину. 

Саме зростання кількості CO2 призвело до глобальної зміни клімату.

👣  Метан виділяється з природних джерел і внаслідок діяльності людини. 

Це продукт життєдіяльності домашньої худоби, також утворюється через розкладання відходів на звалищах і при вирощуванні рису. 

Метан набагато активніший парниковий газ, ніж вуглекислий газ, але є менш поширений в атмосфері.

👣  Закис азоту також утворюється внаслідок землеробства, особливо при активному використанні мінеральних та органічних добрив, при спалюванні викопного палива, виробництві азотної кислоти й спалюванні біомаси.

За останні кілька десятиліть людство почало вживати значно більше м’яса, що має негативні наслідки
як для здоров’я людей, так і для планети. 
Фото markus-spiske/unsplash

Як бачимо, сільське господарство сприяє значній частці викидів парникових газів. 

Якщо говорити мовою цифр, 17% цих викидів безпосередньо через сільськогосподарську діяльність та додатково 7-14% через зміни у користуванні землею. І більша частина цих викидів – 58% – від тваринництва. 

Пітер Стівенсон (Compassion in World Farming) стверджує: "Скорочення споживання м'яса – надзвичайно важливе для досягнення кліматичних цілей". 

Екологічна складова – важлива для багатьох людей, що відмовляються від м’яса, яєць та молочних продуктів.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature, акцентує на тому, що за останні кілька десятиліть людство почало вживати значно більше м’яса, що має негативні наслідки як для здоров’я людей, так і для планети. 

Так, парниковий слід 1 граму протеїну з яловичини у 250 (!) разів більший, ніж рослинного протеїну з бобових. І навіть 20 порцій овочів мають менший парниковий слід, ніж яловичина. 

Проте не всі рослини однакові. Грам рисового білка, наприклад, спричиняє у 5 разів більше викидів, ніж грам пшеничного. 

Заперечувати негативний вплив людини на зміни клімату неможливо, залишається лише зменшувати наш вплив. Ми не завжди можемо впливати на великі виробництва, за законодавство та промисловість, але те, що ми їмо, залежить тільки від нас. 

І, як показує нове Оксфордське дослідження, це дуже важливо для планети. 

"Найважливішим є те, що люди переходять на переважно рослинні дієти", – стверджують вчені.   

Спробувати, як це – рослинна дієта, зрозуміти основи, навчитись готувати нові страви й знайти однодумців можна, пройшовши десятиденний Plant-Based Challenge

Він безплатний, цікавий і його проходження точно не шкодить планеті.

Олена Баран, представниця кампанії UA Plant-Based, спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина melissa-bradley/unsplash

Вас також може зацікавити:

День Землі: 5 простих кроків до свідомого споживання

Майже половина території Землі не зазнала надмірного впливу людини. Ми маємо зберегти її

54.4°C: науковці припускають, що на Землі зафіксовано найвищу температуру

Залишаться тільки мікроби: вчені спрогнозували катастрофу для життя на Землі

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".



powered by lun.ua