Страждаєте від домашнього насильства? Ось де можна отримати допомогу в Україні

Хоча б одного разу у своєму житті насильства зазнає кожна третя жінка у світі.

За даними, що наводить ПРООН, в Україні від домашнього насильства страждають приблизно 1,8 мільйона людей.

Це страшна цифра. До того ж, ймовірно, занижена, адже переважна більшість постраждалих не розповідає про свою біду ніколи і нікому.

З початком пандемії COVID-19, коли весь світ був змушений дотримуватися режиму самоізоляції місяцями, ситуація з насильством у родинах значно погіршилася.

"Фонд Маша" та мої однодумці з Інституту когнітивного моделювання та Товариства Червоного Хреста України розпочали інформаційну кампанію щодо протидії домашньому насильству. Вже працює онлайн-щоденник "Мені здається". Також запущено вайбер-канал Stop Abuse Ukraine.

Ми хочемо нагадати суспільству про те, що проблема домашнього насильства може торкнутися буквально кожного з нас – або особисто, або через родичів, друзів чи сусідів.

Наразі вже багато людей знають про причини й види домашнього насильства. А от куди треба бігти або дзвонити потерпілим – поки що ні.

Спробую розповісти про базові кроки у разі, якщо ви страждаєте від тиранії.

Що робити, коли ситуація в родині загострюється

Для початку хочу нагадати вам про пункти "плану безпеки", що розробили фахівці МВС та Нацполіції. Йдеться про моменти, коли ситуація в родині загострюється, а ризик стати жертвою домашнього насильства надвисокий.

Отже:

• уникайте приміщень, де є гострі або небезпечні предмети;
• намагайтеся перебувати у кімнаті, з якої легко піти, краще біля самих дверей; на шиї не повинно бути ланцюжків або бус;
• подайте сигнал небезпеки друзям чи рідним (про нього краще домовитися заздалегідь);
• подбайте про дітей;
• якщо є змога, уникаючи будь-яких конфліктів, спробуйте залишити приміщення та зателефонувати по допомогу.

Таку валізу краще зберігати в надійному та доступному місці. Фото TarasMalyarevich/Depositphotos

Також буде дуже добре, якщо ви завчасно подбаєте про так звану екстрену валізу.

Туди треба покласти:

• документи (паспорт, свідоцтва про народження дітей, право власності на рухоме та нерухоме майно тощо),
• необхідний мінімум речей,
• ліки,
• дублікати ключів,
• гроші.

Таку валізу краще зберігати в надійному та доступному місці, наприклад, у людини, якій довіряєте.

Крім того, можна зробити фото або нотаріальні копії документів і також віддати їх на зберігання друзям або родичам.

Прямо зараз ви страждаєте від домашнього насильства. Куди телефонувати?

102 – Національна поліція.

0 800 500 335 (зі стаціонарних телефонів) або 116 123 (з мобільних) – національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства.

15 47 – урядова гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства.

Важливі телефони, які треба вивчити, якщо ви розумієте, що ситуація може досягнути свого піку.

[BANNER1]

Хто може забрати вас від кривдника?

Якщо потрібно забрати постраждалу від насильника, то є чотири суб’єкти, що можуть це зробити.

По-перше, звичайно, Національна поліція.

По-друге, мобільні бригади із соціально-психологічної допомоги.

Це державна спеціалізована служба підтримки осіб, що постраждали від домашнього насильства.

Фахівці бригади можуть надати психологічну допомогу, розповісти, якою подальшою підтримкою(медична, інформаційна, правова) забезпечує держава тощо.

Зазвичай до складу мобільної бригади із соціально-психологічної допомоги входить три людини – два соціальних працівники і психолог.

По-третє, це працівник соціальної служби.

І, нарешті, уповноважений у громаді з питань реагування на домашнє насильство.

Це координатор, який працює в органах виконавчої влади/місцевого самоврядування та несе персональну відповідальність за забезпечення своєчасної та ефективної протидії домашньому насильству.

Усі вони мають повноваження екстрено втрутитись у ситуацію, що склалася у проблемній родині. У разі необхідності додатково викликати наряд поліції, швидку або направити чи транспортувати постраждалу до кризової кімнати, шелтеру.

Станом на весну 2021 року в Україні функціонує:

• 304 мобільні бригади із соціально-психологічної допомоги;
• 10 денних центрів соціально-психологічної допомоги (кризових кімнат);
• 33 шелтери для постраждалих у 18 областях та м. Києві.

[BANNER2]

Що таке кризова кімната

Отже, у разі екстреної потреби у вилученні з місця проживання постраждалу, найімовірніше, відвезуть у кімнату кризового реагування.

Варто пам’ятати, що разом із мамою відповідні представники держави можуть забрати та прихистити і її дітей. Відмовити не мають права в жодному разі!

Кризова кімната функціонує цілодобово. Перебування там безкоштовне. Але тривати воно може лише протягом 10 днів.

Серед необхідних для прихистку документів – направлення, заява та копія документа, що посвідчує особу (за наявності).

У кризовій кімнаті жінка отримує психологічну допомогу, їй надається доступ до соціальних, медичних та юридичних служб. Тут вона може звернутися до спеціалізованих служб підтримки постраждалих та отримати допомогу у вигляді соціального житла.

Але 10 днів, щоб визначитися з тим, що робити далі, куди йти, вистачає не всім. Тоді на допомогу приходить притулок або шелтер.

Туди можна потрапити також за направленням поліції, мобільної бригади, соцслужби або уповноваженого представника місцевого органу влади.

На відкритті притулку у Львові

Як отримати прихисток у шелтері

Відмова у наданні шелтеру чинним законодавством не передбачається. Отже, жінка має право вимагати гарантовану державою соціальну послугу.

Термін перебування у шелтері становить від 3 до 6 місяців.

У перші три дні від постраждалої проситимуть лише копію документа, що посвідчує особу. Навіть якщо такого паперу немає, співробітники шелтеру нададуть допомогу в його отриманні.

Далі постраждала повинна буде пройти медогляд, який організовують безпосередньо у притулку. Зокрема, обов'язково будуть потрібні результати флюорографії та аналізу на TORCH-інфекції.

Також зазначу, що такі притулки таємні, і жодна стороння людина потрапити до них не може.

Крім того, у шелтері постраждала отримує психологічну та юридичну допомогу, соціальний супровід. Їй буде запропоновано можливості з працевлаштування.

У кожному шелтері є необхідний набір засобів першої необхідності. Є навіть повноцінні кухні з усім необхідним для приготування їжі.

ВАМ ТАКОЖ БУДЕ ЦІКАВО: "Боятися повинні не потерпілі, а кривдники": інтерв'ю про домашнє насилля з Машею Єфросиніною та Віктором Березенком

Наприкінці підкреслю, що минуло вже два роки, як в Україні набули чинності зміни до Кримінального кодексу, що визнають домашнє насильство кримінальним злочином.

Кривдник може бути покараний громадськими роботами, арештом на строк до 6 місяців, обмеженням волі на строк до 5 років чи позбавленням волі на строк до 2 років.

Отже, закон на боці потерпілих. Держава та правоохоронні органи створюють умови для тимчасового прихистку та допомоги.

А "Фонд Маша", а також партнери – Інститут когнітивного моделювання та Товариство Червоного Хреста України, закликають всіх, хто страждає від насилля в родині, – не мовчіть!

Почніть хоча б з найменшого: якщо боїтеся публічно говорити про проблему, розкажіть про неї на нашій анонімній платформі "Мені здається". Це своєрідний онлайн-щоденник, де потерпілі можуть розповісти власні історії насильства, не називаючи свого імені, і знайти контакти структур, що допоможуть.

Якщо ж вам потрібна психологічна допомога – стане у пригоді платформа "Розкажи мені". Завдяки їй ви зможете отримати три безкоштовні консультації кваліфікованого психотерапевта.

Аби побороти проблему, варто хоча б почати. Зараз саме час!

Маша Єфросиніна, телеведуча, засновниця "Фонду Маша", спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина karich/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

В Києві з'явилось місце, де жертви домашнього насилля зможуть сховатися на 10 діб

15% користувачів платформи емоційної підтримки КМДА скаржаться на домашнє насилля

7 мільйонів незапланованих вагітностей за час карантину. Прогноз ООН

Як допомагають постраждалим від домашнього насильства в Україні і скільки це коштує

Як мають говорити з дітьми представники органів правопорядку у випадку домашнього насилля

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".