Якою має бути протидія хаотичній забудові та знищенню культурних споруд

548
26 травня 2021

Чи можна було запобігти знесенню історичного Прибуткового будинку Уткіна біля київського залізничного вокзалу?

Можна.

Чи можна було заборонити будівництво 6-поверхового офісного комплексу біля Лаври?

Можна.

Але для цього, крім політичної волі тих, хто підписував документи, має бути законодавчо посилена адміністративна та кримінальна відповідальність за такі злочини.

В Україні поточна ситуація така, що деякі забудовники зважають лише на власну вигоду, нехтуючи статусом будівлі та місцем її розміщення. І чим вигідніший квадратний метр у районі – тим жадібнішими вони стають.

Так і руйнуються історичні об’єкти, псується архітектурний ансамбль міста чи регіону.

Викорінити цю проблему, що існує десятиліттями – важко. Але зменшити кількість порушень – можна. Шляхом законодавчих змін.

Це як мінімум примусить деяких суб’єктів задуматися, чи варто так ризикувати.

Які інструменти діють в даній сфері? Чого не вистачає?

Охорона спадщини починається з національного реєстру пам’яток.

Але тут багато чого залежить від громад та органів місцевої влади. Саме вони вирішують, подавати об’єкт на розгляд до реєстру, чи ні.

На жаль, в деяких містах, зокрема в столиці, не виключаються випадки, коли чиновники закривають очі на статус історичних пам’яток, коли в їхні кабінети забудовник заносить гроші.

У цілому ж в минулому році ми бачимо активізацію дій влади у питанні внесення будівель у реєстр пам’яток.

На сьогодні Національний реєстр пам’яток вміщує 1167 пам’яток культурної спадщини за категорією національного значення та 14676 за категорією місцевого значення. Це прозора система, яка має перелік будівель, що є "недоторканними".

Також запобіжником пошкодження є так званий охоронний договір.

Чи можна було заборонити будівництво 6-поверхового офісного комплексу біля Лаври? Можна.
Фото mysokol/Depositphotos

Наступний крок для збереження пам’яток архітектури – постійний моніторинг.

Нещодавно розпочалося створення таких органів як Державна служба охорони культурної спадщини України та Державна інспекція культурної спадщини України. Їх діяльність затверджена ще наприкінці 2019 року (постанова Кабміну №1185).

Але мати нові органи, що контролюють стан пам’яток – замало. І навіть "Велика Реставрація" не може забезпечити 100-відсоткового результату. Бо, як ми знаємо, насправді об’єктів, що мають культурну цінність в Україні в рази більше.

За браком серйозної відповідальності за їхнє знищення – ремонт і захист процес не зупинить.

Для комплексного підходу потрібні жорсткі зміни до Адміністративного та Кримінального кодексів, закону про охорону культурної спадщини, а також інших дотичних законів.

Також потрібна постійна співпраця служби, інспекції та МВС, що допомогатиме встановлювати факти порушень.

Як зупинити хаотичну забудову?

Якщо б ми раніше мали закон про недопустимість хаотичної забудови, не було б стільки знищених будівель.

Адже тут грає роль і питання часу: поки визначають, на чиєму балансі споруда, хто за неї відповідає, хто дав дозвіл тощо – її вже знесуть.

Без докору сумління заплатять мізерний штраф і підуть далі.

Наразі максимальний штраф для порушників – 170 тисяч гривень. У зрівнянні з собівартістю проектів та надприбутками забудовників – це копійки.

Треба значно підвищити штрафи. Мінімум – 1 млн 700 тис. грн, а також ввести подальшу шкалу збільшення штрафів до 3 млн 400 тис.

Також готуються зміни до Адміністративного та Кримінального кодексів, де за рішенням суду буде можливе притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності. Такий підхід вже ближчий до реалій ринку.

Україні потрібні зміни в законодавство, що протидіяли б хаотичній забудові та захищали збереження традиційного характеру середовища.

Міністерство культури та інформаційної політики вже розробило такі зміни і активно лобіює їх аби винести на розгляд у Верховну Раду.

Разом зі сталою роботою по створенню реєстру пам’яток архітектури, постійному моніторингу уповноваженими органами та великими штрафами і кримінальною відповідальністю за знищення пам’яток, ми зробимо роботу по збереженню ефективною.

І тоді хаотична забудова стане лише терміном з книжок нашої історії.

Олександр Ткаченко, міністр культури України, спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульне фото joyfull/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Чого чекати від Ткаченка на посаді міністра: культура, мова, російські серіали та інформаційна політика

"Ми сильні тим, що у нас є люди, які розмовляють російською. Сильні, тим, що різні". Інтерв'ю з міністром Олександром Ткаченком

З "ковідного" фонду дали 100 млн на патріотичні серіали. Це заплановано ще з літа – Ткаченко

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".

powered by lun.ua