Державно-приватне партнерство – союзник "Великої реставрації" і української економіки

Державно-приватне партнерство – союзник Великої реставрації і української економіки

Із запуском такого вагомого проекту для української культури як "Велика реставрація" хотілося б згадати про перспективний напрямок, який підсилив би інфраструктуру країни.

Це – державно-приватне партнерство (ДПП).

Використовуючи його у комплексі з втіленням "Великої реставрації", можна не тільки в рази прискорити процес, а й розкрити потенціал тих місць, які проект не охоплює.

Не зважаючи, що власники зобов’язані не доводити об’єкти до руйнації, маємо безліч негативних прикладів.

Тому ми у МКІП хочемо запровадити механізм пошуку добросовісних нових власників (господарів) аби попередити руйнацію та пошкодження.

ВІДЕО ДНЯ

Яка ситуація із ДПП в Україні зараз?

Загалом державно-партнерство слабо представлене в Україні.

На відміну від інших держав, у нас це більше винятки з правил.

Але маленький спойлер: можливо, ненадовго. Адже перший крок до змін – актуалізація старих законів або ж поява нових.

БІЛЬШЕ ПРО Велику Реставрацію в Україні: розставляємо крапки над "і"

Наразі у розробці знаходиться законопроект про державно-приватне партнерство у сфері культури, що поєднує елементи концесії і спільної діяльності. Сподіваємося на експертизу від європейських експертів і вже подальший рух до його прийняття.

Наша попередня ціль – сприяння росту популярності даного напрямку в Україні. В інших галузях процес потроху запускається.

До прикладу, станом на грудень 2020 року Україна заробила інвестицій на 3,7 млрд гривень від концесії портів. Є і зрушення у дорожній сфері.

Переваги ДПП

У випадку обрання такого формату партнерства, об’єкт залишається у власності держави, але остання отримує змогу додатково залучати приватні інвестиції.

З боку культури мова йде передусім про нашу спадщину. Не слід забувати, що вона охоплює пам’ятки по всій Україні, включно із маловідомими широкому загалу.

На жаль, більшість з них залишається без належної уваги через брак ресурсу.

Фінансова спроможність України все ще поступається нашим європейським сусідам. Але це не привід бездіяти. Варто знайти правильний та правильний підхід і поступово її підвищувати.

Так, програма "Велика реставрація" покликана відновити і реставрувати численні об’єкти, проте у порядку черги. Але за підтримки ДПП і фінансових інвестиції з боку бізнесу – можливостей буде в рази більше.

Як впливатиме ДПП на культурний сектор?

Як ми у МКІП зазначали раніше, багато пам’яток знаходиться у занедбаному стані. Пришвидшення процесу дозволило б запобігти можливим критичним руйнуванням.

ДПП дасть змогу підтримати нашу спадщину і місцевість навколо. Не доводячи ситуацію до помітки "терміново", як було із обваленим дахом у Костелі Капуцинів на Львівщині. Тому для країни вкрай важливо напрацювати стратегію подальшого функціонування ДПП.

Також інвестиції у державно-приватне партнерство – внесок у інфраструктуру навколо пам’яток і створення нових робочих місць.

Бо, крім збереження і набуття нового змісту експозиціями, для туристів і відвідувачів у доступності повинні бути готелі, ресторани, зона розваг та відпочинку, і, звичайно, дороги із зручною транспортною розв’язкою.

Без базової туристичної інфраструктури – навіть найколоритніший музей із багатими експозиціями не стане номером один у маршрутах мандрівників.

Баланс приватного і державного підприємства працює у Чехії, Словаччині, Польщі та в інших країнах з потужною економікою, на кшталт США.

Польща, наприклад, за рахунок коштів ЄС відновила майже всю архітектурно-культурну спадщину країни. Це ефективна допоміжна сила і рушій для розвитку економіки. При цьому ініціатива є взаємовигідною і для бізнесу, і для держави та громадськості.

ТУТ ВИ МОЖЕТЕ ПОБАЧИТИ ДЕТАЛЬНІШЕ у якому стані перебувають замки та інші архітектурні пам'ятки України. ФОТО

Державно-приватне партнерство – це умови для більшої спроможності країни у сфері культури.

Воно розширює можливості залучення коштів, особливо коли 80% пам’яток потребує реставраційних чи протиаварійних робіт.

Противитися раціональному розвитку через наявні упередження і обмежені знання у сфері – свідомо втрачати можливості.

Олександр Ткаченко, міністр культури України, спеціально для УП.Життя

Титульне фото O.Rohulya/Depositphotos

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Чого чекати від Ткаченка на посаді міністра: культура, мова, російські серіали та інформаційна політика

"Ми сильні тим, що у нас є люди, які розмовляють російською. Сильні, тим, що різні". Інтерв'ю з міністром Олександром Ткаченком

З "ковідного" фонду дали 100 млн на патріотичні серіали. Це заплановано ще з літа – Ткаченко

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".

Реклама:

Головне сьогодні