Покоління, яке ніколи не було на хокеї

1482
5 травня 2021

У дитинстві дітей 80-х було дві стабільні позиції: або ти подобаєшся іншим дітям, або ти подобаєшся їхнім батькам.

Батькам подобатися легше, достатньо лише добре вчитися. На жаль, на інших дітей це не діяло. Треба було думати стратегічніше. В школі ж треба ділитися унікальними історіями перед однокласниками. Часто вони були яскравішими, ніж насправді (але що було в школі – залишалося в школі).

За мене цю проблему вирішили мої батьки і віддали мене у 6 років на хокей.

У дітей, які живуть у 2021 році, ситуація з хокейною мотивацією складніша. Ні, я не кажу, що діти повністю втонули в гаджетах. Проте ми маємо перше покоління, яке ніколи не було на хокеї.

Цьому є логічне пояснення – економіка, шкільна програма, яка не передбачає будь-яку обізнаність у хокеї, та екстранизька загальна впізнаваність хокею в державі.

Фото пресслужби Федерації хокею України

Уже четвертий місяць я виконую повноваження президента Федерації хокею України.

Федерації, яка є відповідальною за хокей в Україні. Наша команда бере таку ж відповідальність за впізнаваність хокею в державі.

Хочу підкреслити, що я проти думки, що український хокей треба піднімати з колін. Та й закони фізики підтверджують, що зсунути тiло з мертвої точки важче, нiж штовхати його з рiвномiрною швидкiстю. Швидкість, щоправда, треба перевищити, щоб встигнути за швидкістю світу.

Для того щоб стати частиною попкультури та знизити поріг входу в спорт, ми розпочали нашу роботу з великого дослідження хокейної аудиторії в Україні. Важливо знати, як соціум взагалі дотичний до хокею.

Людей, в житті яких хокей займає ключову роль, всього 1%. Аудиторія 9% сприймає хокей як захоплення. Левова частка в сумі 90% належить любителям будь-якого шоу.

У маркетингу є ефект низької бази: виростити частку ринку з нуля до 10% набагато простіше, ніж з 80% до 90%. Тому найскладнішим завданням для нас є розвинути той 1%, для яких спорт – кар’єра. До них ми відносимо дітей та професіоналів.

Діти. Сприймають гру як частину свого життя. Вони пов’язують своє майбутнє з професійним хокеєм.

Мрії про НХЛ дуже досяжні та реальні, але відсутність мотивації легко переключає їх на нове захоплення. Тож важливо його втримати.

Професіонали. Оцінюють хокей як роботу із середньою зарплатою. Працюють, грають, вчаться, бо спорт уже став заняттям їхнього життя.

Тренер – як наступна кар’єрна сходинка. Через апатії в індустрії – відсутність мотивації і бажання грати в хокей тут – більшість хокеїстів егоїстичні і мріють про кар’єру за кордоном.

Спираючись на теорію поколінь, розроблену Нілом Гоувом та Вільямом Штраусом, та вже описані вище 1%, 9%, 90%, маємо таку картину:

🏒  Покоління Х (1963–1982 роки)

1%. Це умовно колишні зірки та ветерани. Старші тренери, які пам’ятають, як було колись, знають, як все має бути в теорії. Думку цієї аудиторії складно змінити.

9%. Швидше за все, вони грали в хокей у школі чи університеті. Люблять хокей за зрілість та почувають себе експертами.

90%. Facebook-аудиторія, для якої улюблений вид спорту – дискусії у Facebook. Активні щодо будь-яких національних досягнень у соцмережах.

🏒  Покоління Y, або Міленіали (1983 – кінець 1990-х)

1%. Так звані менеджери з корпоративним досвідом. Активні. Знаходяться в стані пошуку виходу з дотаційного формату спорту.

Це "сучасні тренери", які визначають зв’язок на найближчі 10-20 років. Ще не розчаровані та більш гнучкі, ніж "старші тренери".

9%. Батьки. Турботливі й активні мами, які самі починають "грати" в хокей. Батько як елемент хокейної сім’ї, який відповідальний за віру. Готують дитину в НХЛ.

90%. Сюди ми відносимо людей, для яких освоїти новий спорт за 6 місяців не є проблемою. Люди, що шукають будь-що інше крім футболу. Вони заряджені на непопулярні види спорту, це "Формула 1", ралі, велоспорт, теніс, регбі.

БІЛЬШЕ ПРО ТЕОРІЮ ПОКОЛІНЬ: Бумери, міленіали, покоління Z – хто це? Розбираємось у теорії

🏒  Покоління Z (народжені з 1996 року по 2010-й)

1%. Професійні гравці, які щоденно працюють над собою. І більша частка тих, хто включений у хокейне життя. Частка тих, хто хоче пишатися своєю роботою.

9%. Багато грають, але не вважають, що  на 100% зв’яжуть з цим життя. Багато дивляться хокей. Особливо НХЛ.

90%. Геймери і тік-токери. Ті, хто все хочуть перетворити в контент для соцмереж.

Не потрібно досліджень, щоб зрозуміти, що, дочитавши до цього місця, ви визначили, до якої категорії відносите себе. Завдання ФХУ – розвивати 1%, співпрацювати з 9%-ками та розповідати 90%-кам.

Щоб почати грати в хокей, про нього мають говорити. Щоб в Україні зменшувалася частка тих, хто ніколи не був на хокеї, – про нього мають чути.

Таку статистику можна зсунути теорією 20 контактів у рік. Це зорове сприйняття, практичне та слухове.

Нехай цей текст буде першим вашим дотиком. А ми працюємо далі.

Георгій Зубко, президент Федерації хокею України, спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина від пресслужби Федерації хокею України

Вас також може зацікавити:

Американці лікують дітей, хворих на аутизм, за допомогою хокею. Відео

Стрічка про хокеїстів з українськими коренями обіцяє розбити вщент стереотипи. ВІДЕО

Відео дня: хокеїст лише після кількох спроб зміг "подарувати" шайбу дівчинці

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний телеграм-канал "Мамо, я у шапці!".



powered by lun.ua