Як великі спортивні події в Україні можуть привести тисячі дітей до спортивних шкіл

Є цікаве дослідження мозку, яке говорить, що люди, які перебувають у близьких стосунках, достовірно не знають, кому належить досягнення: їм самим чи близьким.

Емоційні стосунки ототожнюють партнерів, і досягнення одного стає досягненням родини. Те саме ми бачимо у спорті.

Ми емоційно з'єднані з командами та спортсменами, за яких вболіваємо. Ми тішимося у променях їхньої спортивної слави та перемог. У цих емоціях ми об'єднуємося з іншими вболівальниками і стаємо щасливішими, пишаючись тим, що ми українці. І це надзвичайно сильна емоція, яка об'єднує націю.

Пригадайте, що ви відчували, коли Шевченко отримав "золотий м’яч", коли Еліна Світоліна тріумфувала на підсумковому турнірі Жіночої тенісної асоціації, коли команда юних фехтувальниць на чолі з Ольгою Харлан отримала олімпійське "золото"...

Завдяки спортивним героям таких згадок українці мають дуже багато! І завдяки таким програмам, як "Здорова Україна", їх може бути ще більше.

Адже діти йдуть у спорт не для того, щоб навчитися швидше бігати, сідати на шпагат чи забивати голи.

Вони йдуть на тренування, бо хочуть бути схожими на Андрія Шевченка, Анну Різатдінову, Дашу Білодід, Василя Ломаченка. Спортивні герої - це значно більше, ніж просто мотиватори для заняття фізкультурою та спортом. Це перш за все рольові моделі та емоційні тригери для усього суспільства - від малечі до вболівальників зі стажем.

Люди люблять займатися спортом з багатьох причин. Для когось спорт - це можливість підвищити свою самооцінку, хтось займається, бо мама/сестра захоплювалася цим видом спорту, когось спорт відволікає від проблем. Але, мабуть, найпотужніший стимул - це відчуття приналежності до особливої спортивної спільноти.

І ось це відчуття генерують і підкріплюють спортивні заходи. Одна київська ДЮСШ організувала невелике дослідження, яке показало, що після проведення дитячого турніру з художньої гімнастики приблизно на 20% зростає кількість заявок на секцію художньої гімнастики у цій спортивній школі.

І це лише цифри невеликої ДЮСШ та дитячого турніру. А уявіть масштаби після, наприклад, Чемпіонату Європи з бадмінтону або художньої гімнастики, які протягом останнього року відбулися у Києві!

Фото: SergeyNivens/Depositphotos

Масштабний спортивний захід - це можливість наповнювати інформаційний простір цим видом спорту щонайменше півроку.

Чим більше масштаб міжнародної події, тим ширше інформаційний простір та аудиторія, яка стежить за заходом, тому міжнародні спортивні події - один із найвпливовіших інструментів формування репутації та зміцнення іміджу країни на міжнародній арені.

На період активної підготовки та проведення заходу країна-організатор виходить на перші шпальти міжнародних медіа та попадає в глобальний інформаційний порядок денний.

В експертів з управління репутацією є навіть такий термін - sport-washing. Це коли завдяки масштабній спортивній події підсилюються позитивні інформаційні повідомлення про державу та нівелюється негативний імідж.

Наприклад, через мега-подію можна боротися зі стереотипами, що склалися навколо країни, демонструвати зміни, що відбуваються при поточній владі, розкривати туристичну привабливість регіону.

Цікаву закономірність показало дослідження Міхала Марціна Коберецького щодо впливу спорту на міжнародну репутацію країни.

Виявилось, що спортивні перемоги належать до найефективніших засобів підвищення престижу держави і часто сприймаються як показники загальної успішності нації.

Країни, які досягли успіху на Олімпійських іграх або міжнародних футбольних змаганнях зазвичай оцінюються більш високо в рейтингах національних брендів. Це пов’язано з тим, що міжнародний спорт дає можливість урядам представляти свою національну ідентичність широкій міжнародній громадськості.

Але справа не тільки в іміджу. Масштабні спортивні події мають неабиякий економічний та соціальний вплив.

Наприклад, за даними Nielsen, позитивний економічний ефект від тенісного турніру Australian Open за 10 років проведення можна оцінити в $2,71 млрд. А за даними Bloomberg, скасування Олімпійських ігор в Токіо могло би призвести до уповільнення зростання економіки країни в 2021 році майже на 2%.

Крім того, великі турніри генерують феноменальний розвиток інфраструктури. Водночас виникає багато суперечок: чи необхідно вкладати у спортивну інфраструктуру так багато коштів заради однієї події?

Якщо подивитися на країни з позитивним досвідом, відповідь однозначна: "Потрібно"! Але спадщина від спортивної події повинна тривати довше, ніж сама подія.

Це можливо лише за умов, коли спортивна складова інтегрована у довготривалу стратегію розвитку держави і спорту. Коли є багатофункціональні інфраструктурні рішення, і після завершення спортивної події вони використовуватимуться для інших заходів.

Україно, вперед до перемог!

Ольга Данько, членкиня комісії "Антураж атлета" Національного Олімпійського комітету, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

7 тренерів та міністр спорту Вадим Гутцайт про професійний спорт на карантині та після нього

Як вибрати дитині гурток чи секцію та зберегти мотивацію до спорту і занять

Естафети, віртуальний спорт і нові види активностей: як заохочувати школярів займатись фізкультурою?

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.