Ваша дитина – жертва булінгу: як навчити дитину себе захистити?
За результатами всеукраїнського дослідження ЮНІСЕФ, 67% дітей стикалися з випадками булінгу у віці 11–17 років. А 44% школярів-спостерігачів ігнорували булінг, тому що їм було страшно за себе.
Булінг – це страшна річ, яка шкодить психіці і нападників, і жертв, і спостерігачів.
Булінг може стати великою травмою. Часто від образи, щоб себе захистити, дітям хочеться дати ляпаса (їм здається це правильним рішенням) або вони просто мовчать і ковтають образи, які потім переслідують їх все життя у вигляді травм, недовіри чи низької самооцінки.
Дитина стане Жертвою, для якої завжди знайдеться свій Агресор.
Тобто, ці два варіанти – це зовсім не вихід із ситуації. Тому діткам змалечку потрібно пояснювати як себе захистити від однолітків, які проявляють агресію у будь-якому її вигляді.
 |
| Фото: Lisitsa_/Depositphotos |
Що дитина має знати:
Вона має право розпоряджатися своїми речами сама.
Ділитись з іншими своїми іграшками добре, але якщо дитина не хоче – вона не зобов’язана. І не треба говорити їй, що вона жадібна: дитина вчиться відстоювати свою власність.
Ніхто не має право застосовувати фізичну силу до неї.
Навчіть як себе поводити в таких ситуаціях, коли на дитину замахується її одноліток чи будь-хто інший: в жодному разі не терпіти, старатись не дати себе вдарити, відійти, відразу повідомити старших.
Слово "стоп".
Якщо дитині не подобається те, як з нею спілкуються чи поводяться, вона має про це сказати. Якщо невідповідна поведінка співрозмовника продовжується – відійти.
Вміння домовлятися.
Якщо виникла сварка між дітьми, припустимо, через іграшку, навчіть дитину спокійно домовитись, знайти оптимальний варіант рішення цієї ситуації. Таке вміння важливе та корисне для життя.
Ви приклад.
Правило "ви приклад" діє завжди та всюди. Якщо ви будете захищати свою дитину, вона зрозуміє, як не можна з нею поводитись і теж відстоюватиме свої кордони.
Те погане, що тобі говорять, не завжди тебе стосується.
Дуже часто діти можуть ображати інших, обзиваючи дуже неприємними словами. Але ви повинні пояснити дитині, що не завжди те, що про неї говорять – правда.
Зазвичай ті діти, які ображають інших, є тими, яких ображають в їх сім’ї й в такий спосіб просто захищаються і відіграють свій біль на інших. Навчіть дітей ігнорувати.
Важливо також навчити саму дитину поважати кордони інших. Візьміть собі важливе правило у сім’ю, якщо його ще немає: ви поважаєте кордони дитини, а вона ваші.
Профілактика булінгу в школі
Дійсно, вирішальна роль у боротьбі з булінгом у закладах освіти належить учителям. Частіше за все вони стають свідками таких дій.
Головне завдання, яке стоїть перед керівництвом школи, так і вчителями – поширення думки та розуміння всією шкільною спільнотою того, що насильство, дискримінація та нетерпимість є неприйнятними.
Працюючи з дітьми, я зрозуміла, що дуже важливо створити довірливу обстановку серед дітей та вчителів.
Не потрібно проводити радикальний допит про те, чи ображають дитину. Зазвичай, такі діти налякані і не хочуть говорити про те, хто їх ображає, або навпаки, ті, хто відкрито про це говорять часто ображають ще більше.
Жертви булінгу
Жертвою булінгу може стати будь-хто. Досить просто опинитися в слабкішій позиції або перейти комусь дорогу. Але найбільш часто в розряд жертв потрапляють діти, які чимось відрізняються від своїх ровесників: фізичними даними, успіхами в навчанні, матеріальними можливостями, навіть просто характером.
Для того, щоб стати жертвами більш старших дітей, не потрібно і цього.
Агресор та дитина, що булить
Спільною рисою всіх булерів є зовні виражені нарцисичні риси. Нарциси зациклені на собі, але не мають внутрішньої опори.
Вони потребують поваги і підтримки, але не отримують її від батьків. Найчастіше у такої дитини фіксують погані стосунки з мамою, вона може виховуватися в соціально неблагополучній сім'ї. Тому такі діти домагаються від оточуючих визнання шляхом насильства і терору.
Однак, цих ознак недостатньо для того, щоб виявити жертву булінгу та булера. Можна скористатися методами для виявлення та боротьби з булінгом.
"Розставлювання сил"
Аби запобігати конфліктам, учитель має виявити, чи є діти, яких ігнорують однокласники, із якими не хочуть спілкуватися та котрих булять.
Для цього можна провести невелике анонімне опитування. Суть методу полягає в тому, щоб кожен учень виписав на папері прізвища чотирьох дітей, з якими хотів би сидіти поруч, плюс прізвище свого найкращого друга.
Аналіз результатів опитування покаже, із ким з учнів не хочуть спілкуватися (бо жоден його не записав), хто є агресором, хто жертвою, а хто неформальний (загальновизнаний) лідер.
Метод "Гарячий стілець"
Учитель сідає на стілець, а діти запитують особисту інформацію. Чим більше вони знатимуть, тим більше довірятимуть.
Або вчитель та учні по черзі сідають на стілець та продовжують певну фразу, наприклад, "Мене дратує …", "Я злюся, тому що …".
Дні учнівського самоврядування
Зміна ролей дає змогу зрозуміти одне одних, поставити себе на місце іншого.
Діти готуються до уроків, виконують обов’язки вчителів, адміністрації та педагогічного колективу, такий досвід допомагає зрозуміти, наскільки важкою є ця робота.
Скринька довіри
Анонімні скриньки, окремі для школярів та вчителів, котрі дадуть змогу вільно висловитися, приміром, що подобається, що хотілося б змінити та ін.
Позакласні заходи
Участь дітей, учителів і батьків у спортивних змаганнях, спільних поїздках, спілкування в неформальному середовищі тощо.
Колективні конкурси та вправи
Можна провести конкурс "Чим ми схожі" – знайти спільні риси між учнями, зробити колаж із малюнків, де буде використано всі роботи однокласників, а також взяти участь у спільній виставці, зняти всім класом фільм на задану тему під керівництвом психолога тощо.
Підсумовуючи, хочу підкреслити, що головне у боротьбі з булінгом – небайдужість.
Олена Вишнякова, почесний консул Латвійської Республіки у Чернігові, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Титульна світлина karolina.madej/Depositphotos
Вас також може зацікавити:
Більшість українських школярів хочуть вчитися офлайн. Опитування
Домашнє завдання і школа: де межа батьківської відповідальності
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.