Легка версія вегетаріанства: хто такі флекситаріанці та чим вони харчуються

Термін флекситаріанство викликає суперечливі почуття. Чимало людей, вперше дізнавшись його значення, нарешті усвідомлюють, як себе ідентифікувати.

Деякі сприймають його як веганство з махлюванням, а хтось вважає зайвим поняттям у словнику, яке нічого конкретного не означає.

Водночас світові виробники рослинних альтернатив чудово знайомі з флекситаріанством та спрямовують на його прихильників всі свої маркетингові сили. А деякі експерти переконані, що саме глобальний і підтриманий державами перехід на флекситаріанство зможе врятувати планету від кліматичної катастрофи.

Початок використання терміна flexitarian сягає 1992 року, коли його вперше вжили в газеті Austin American-Statesman.

Він походить від англійського слова гнучкий (flexible) і вегетаріанець (vegetarian), а означає, відповідно, легку версію вегетаріанського харчування, яка зрідка включає м’ясо та рибу.

Іншими термінами для позначення такого способу життя є редуцитаріанство (від англійського слова reduce – зменшувати) та напіввегетаріанство.

Флекситаріанці чи редуцитаріанці – це люди, які не виключають зі свого раціону якісь конкретні групи продуктів. Натомість вони будують своє харчування на рослинній їжі та лише зрідка вживають м’ясо та морепродукти, молоко та яйця.

Проблематичність цих понять полягає в їхній умовності: зрідка може означати раз на місяць, раз на тиждень чи навіть частіше. Та головна ідея полягає в тому, щоб активно намагатися зменшити споживання продуктів тваринного походження – часто з кінцевою метою повністю перейти на 100% рослинний раціон.

Фото: VadimVasenin/Depositphotos

Переваг флекситаріанства чимало, тож не дивно, що за останніми даними його дотримується майже 42% людей у світі. А згідно з дослідженням UA Plant-Based, в Україні у 2019 році близько 27% людей вживали все менше продуктів тваринного походження, керуючись свідомим вибором.

У 2019 році в одному з найпрестижніших медичних журналів у світі The Lancet вийшов звіт, частиною якого була так звана планетарна дієта. Вона розроблена в колаборації з науковою організацією EAT та має три цілі: нагодувати 10 мільярдів людей у 2050 році, суттєво зменшити кількість передчасних смертей через неякісне харчування, а також запобігти екологічній катастрофі.

Планетарна дієта встановлює суттєві обмеження на вживання м’яса та молочних продуктів, аби послабити негативний вплив цих промисловостей на навколишнє середовище та зменшити кількість насичених жирів в раціоні людей. І дієта, спеціально розроблена для збереження нашої планети та здоров’я, є фактично флекситаріанською.

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature, зрушення до більш рослинного харчування може зменшити світові викиди парникових газів приблизно на 52% у порівнянні з базовими прогнозами.

Глобальне скорочення споживання м’яса та молочних продуктів суттєво зменшить навантаження на землекористування, призупинить темпи знеліснення та забруднення прісної води, а також зменшить залежність людства від нестійкого промислового тваринництва, яке є епіцентром розвитку зоонозних епідемій.

Окрім того, прихильники рослинного харчування знаходяться у групі зниженого ризику захворювання на ішемічну хворобу серця, цукровий діабет другого типу й гіпертонію, деякі види раку та ожиріння.

Добре сплановані та різноманітні рослинні дієти можуть допомагати в лікуванні деяких хвороб, а також підходять для людей на всіх етапах життєвого циклу, зокрема дітей та вагітних жінок.

Ба більше, згідно з нещодавнім дослідженням, опублікованим у тому ж The Lancet, стійке та корисне харчування значно дешевше за традиційне: веганський раціон може зекономити майже третину витрат на їжу, а флекситаріанський – приблизно 14%.

Звісно, це актуально для країн з вищим рівнем доходу та стосується витрат лише на базові інгредієнти: фрукти та овочі, бобові та зернові, насіння та горіхи тощо. Тож якщо ваша мета – зекономити, від імпортних замінників м’яса та доставки готової їжі все ж доведеться відмовитися.

Вже зрозуміло, що для порятунку планети від катастрофічної шкоди потрібні значні зміни у виробництві та споживанні їжі.

Зменшення споживання м’яса на 50% (а за деякими даними й на 90%), необхідне для уникнення нестійкого глобального потепління, знеліснення та нестачі води.

Флекситаріанська дієта – один зі способів розв’язання кліматичної кризи, адже відповідає цим потребам і значно простіша за веганський раціон, на який поки що не готова переходити більшість людей.

Однак експерти переконані, що надмірне споживання м’яса потребує політичних рішень, а не тільки персонального вибору.

Покращення харчування у школах і університетах, запровадження більшої кількості рослинних опцій у ресторанах та їдальнях, а також розвиток ринку рослинних альтернатив – це рішення, які здатні зрушити систему харчування та зробити її стійкішою.

Керівник дослідження в Nature Доктор Марко Спрінгмен переконаний, що ставки вже занадто високі, і політикам варто прискорити прийняття сміливих рішень, аби уникнути катастрофи:

"Продовживши споживати м’ясо на тому ж рівні, ми матимемо більше повеней, більше ураганів та екстремальних кліматичних ситуацій, пов’язаних зі зміною клімату. Якщо нічого не буде зроблено, ми перевищимо всі екологічні межі чи так звані планетарні кордони, які визначають безпечний простір для існування людства".

Однак, як показує практика, покладатися на рішення згори – не найкраща тактика в питаннях глобального значення.

Тож наближення до більш рослинного харчування на індивідуальному рівні надважливе, незалежно від обраного раціону.

Воно покращує наше здоров’я, знижує навантаження на навколишнє середовище та сприяє розвитку ринку рослинних альтернатив, які стають все смачнішими та доступнішими. А потребує тільки свідомішого ставлення до вибору продуктів і кількох експериментів на сімейній кухні.

Алевтина Козачок, координаторка кампанії UA Plant-Based, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Не вегани і не вегетаріанці: хто такі пескетаріанці та що вони їдять?

Веганство та вік: як рослинна дієта може допомогти дорослому поколінню покращити стан здоров'я?

Їж рослини – рятуй дерева: чому знищують ліси і як це зупинити

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.