Не вегани і не вегетаріанці: хто такі пескетаріанці та що вони їдять?

Не вегани і не вегетаріанці: хто такі пескетаріанці та що вони їдять?

Дедалі більше людей змінюють свій раціон харчування та стиль життя з різних спонук.

Проте не всі знають, що серед популярних варіантів веганства та вегетаріанства вирізняється ще один стиль – пескетаріанство.

У цій статті ми з’ясуємо:

  • що таке пескетаріанство;
  • причини, чому люди обирають долучитися до пескетаріанства;
  • переваги пескетаріанства для здоров’я;
  • можливі недоліки, застереження та медичні протипокази до такої дієти;
  • чи можна долучати дітей до пескетаріанства;
  • чи легко дотримуватися пескетаріанства в Україні.

"Українська правда. Життя" запитала в трьох пескатаріанок, що живуть в Україні, про їхню мотивацію, труднощі та переваги такого стилю життя.

А також проконсультувалися з сімейною лікаркою Віолеттою Лійкою та лікаркою-гастроентерологинею Євгенією Белінською про користь і шкоду для здоров’я від пескетаріанства.

Що таке пескетаріанство

Вегетаріанці не вживають будь-якого м’яса й риби, а вегани – будь-які продукти тваринного походження (від яєць і молока до меду й ікри).

Фото: VadimVasenin/Depositphotos

Що ж до пескетаріанців, то відповідь криється вже в назві: слово "пескатаріанство" є неологізмом, що сполучає італійське "pesce" – риба, та англійське слово "vegetarian" – вегетаріанський.

Іншими словами, пескетаріанці є вегетаріанцями, які додають рибу та морепродукти до свого раціону.

Пескетаріанці в Україні

Згідно з соціологічним дослідженням 2019 року (яке є в доступі "УП. Життя"), проведеним Київським міжнародним інститутом соціології, понад 7% українців ідентифікували себе як вегани чи вегетаріанці. А ще 10,7% українців зазначили, що вживають продукти тваринного походження, але майже не їдять м’яса.

"УП. Життя" вдалося сконтактувати з трьома пескетаріанками, які мешкають в Україні: Діною Вако, Єлизаветою Меншиковою та Юлією Березюк.

Вони розповіли нам про свої причини переходу та труднощі, з якими можуть стикатися через цей раціон.

Діні Вако лікарі радили відмовитися від споживання м’яса та молочних продуктів ще змалку через особливості метаболізму. Вже після повноліття вона вирішила скоригувати свій раціон та обмежитися продуктами рослинного походження і рибою.

"Мій загальний стан та самопочуття значно поліпшились, коли я припинила вживати будь-яке м’ясо", – говорить Діна.

Коли вона відчула переваги пескетаріанства для свого здоров’я, Діну зацікавили й світоглядні мотиви відмови від м’яса.

"Якщо у світі стане принаймні на одного споживача м’яса менше, мені вже спокійніше знати, що м’ясна індустрія не отримає якийсь додатковий прибуток", – каже Діна.

Вона зауважує, що перехід до такого способу життя загалом поліпшив її самопочуття, але вплинув на зниження рівню гемоглобіну в крові.

"Для життя це не дуже критично, тобто це не заважає мені жодним чином, але я активний донор крові, а там є певна вимога стосовно рівня гемоглобіну.

Тож мені доводиться вживати препарат, який підвищує рівень заліза й гемоглобіну.

Світогляд – це важливо, але я розумію, що раціон треба підбирати залежно від свого стану здоров’я", – додає дівчина.

Діна вважає, що в Україні немає труднощі для пескетаріанців.

"Якщо на святкуваннях чи в подорожах немає притомного варіанту страви з морепродуктами чи рибою, візьміть інший замінник білку.

Наприклад, квасоля, яку я страшенно люблю, є нормальним інгредієнтом в українській кухні.

А в закладах громадського харчування вибір страв сьогодні більш ніж достатній", – додає вона.

Проте дівчина розповідає, що звикла до хейту від "м’ясоїдів", який трапляється на якихось пікніках чи заходах.

"Часто люди припускають, що я не їм взагалі продукти тваринного походження, а коли бачать, що я вживаю рибу або морепродукти, починають натякати мені, що я лицемірка і непослідовна у своїх принципах", – нарікає Діна.

Фото: Maridav/Depositphotos

Єлизавета Меншикова перейшла до пескетаріанства через світогляд. Вона не хоче бути дотичною до вбивства живих істот заради власного харчування, і пескетаріанство є для неї перехідним етапом до вегетаріанства, а згодом – веганства.

"З хейтом від веганів чи вегетаріанців я не стикалась, проте в мене були проблеми з нерозумінням з боку сім’ї та оточення. Особливо важко було витримувати натяки, що без м’яса я стану бездітною. З часом, коли я пояснювала свою позицію, то дедалі менше людей з мого оточення намагались переконати мене повернутися до вживання м’яса", – каже Ліза.

Перед своїм переходом вона не консультувалася з лікарем і не проходила жодних медичних обстежень.

"Я сама цікавилась і досліджувала, як коректно замінювати раціон, якими продуктами, щоби тримати баланс поживних речовин. Також вживаю окремо вітаміни групи В, і на моїх показниках аналізу крові все гаразд.

До того ж я донорка крові, і якби з моєю кров’ю було щось не гаразд, мені би не дозволили здавати її в центрі".

За словами Лізи, в Україні немає масової мережі продуктів для вегетаріанців чи веганів.

Однак вона не погоджується з думкою, що тут проблематично бути пескетаріанцем.

Юлія Березюк вирішила перейти до пескетаріанства насамперед через те, що їй не подобались смак м’яса і самопочуття після його споживання. Поступово вона відмовилась від м’яса у своєму раціоні.

Уже після переходу на пескетаріанство вона почала цікавитись питаннями веганства, вегетаріанства, м’ясної індустрії тощо.

"Я була шокована, коли побачила умови утримання тварин на цих фермах для забою. А згодом почала дізнаватись також і про шкоду для довкілля від м’ясної індустрії", – розповідає Юлія.

Перед переходом дівчина також не консультувалась з лікарем і не проходила медичне обстеження. Проте невдовзі планує це зробити, щоби перевірити стан свого організму.

"Відмовитись від м’яса і знайти йому заміну мені було не складно.

Складніше витримати жарти і постійні питання від родичів, особливо від старшого покоління, коли тобі починають розповідати про те, що без м’яса взагалі нереально вижити і я помру", – нарікає Юля.

Вона зауважує, що загалом в Україні достатній асортимент морепродуктів та риби, хоча в сільській місцевості вибір продуктів може бути не таким широким і якісним.

"Під час подорожей може бути важко, бо не на всіх ресторанах в АЗС є гарні пропозиції для веганів, вегетаріанців і пескетаріанців. Але ж що заважає взяти для себе їжу з дому?

Також засмучує ситуація з глобальними мережами, як у McDonald’s, де досі не представлені веганські опції, які є в усьому світі", – додає вона.

В майбутньому Юля хотіла б перейти до вегетаріанства чи навіть веганства, але наразі відмовитись цілком від риби не готова.

Редакція "УП. Життя" рекомендує консультуватися з вашим сімейним лікарем перед тим, як ухвалювати рішення про суттєві зміни у вашому щоденному харчуванні.

Що спонукає людей обмежувати свій раціон?

Основними причинами можна назвати:

  • медичні протипоказання стосовно вживання м’яса та/або прагнення дотримуватися більш здорової дієти;
  • етичні міркування;
  • турботу про довкілля.

Медичні чинники та стан здоров’я

Споживання м’яса може бути шкідливим для чималої частини людей із розладами травної системи й метаболізму. У такому випадку, риба виглядає рятівною альтернативою.

Часто на "рибний раціон" переходять через нижчу ймовірність розвитку серцево-судинних захворювань.

Нещодавнє дослідження 2021 року, опубліковане в кардіологічному журналі European Heart Journal стверджує, що в пескетаріанців на 34% менший ризик померти від серцево-судинного захворювання, порівняно з "м’ясоїдами".

Давніше, але масштабніше дослідження 1998 року, котре охопило понад 76 тис. чоловіків і жінок у віці 16-89 років, показало дещо меншу цифру: на 22% нижчу ймовірність померти від серцево-судинного захворювання.

Також у пескатаріанців фіксують нижчий ризик розвитку діабету та появи надлишкової ваги, ніж у людей, які не обмежують свій раціон.

Водночас Віолетта Лійка й Євгенія Бєлінська не радять здоровим людям самохіть обмежувати своє харчування, щоби "бути здоровішими".

"Так, не треба їсти м’ясо 5 раз на добу, але варто споживати його декілька разів на тиждень.

Це абсолютно нормальний продукт, який забезпечує нас незамінними амінокислотами.

Наприклад, вітаміни групи В містяться лише в м’ясі, і ми не можемо отримати їх з рослинних альтернатив", – зазначає Віолетта Лійка.

Фото: hannatv/Depositphotos

Експерти також не радять силоміць обмежувати раціон харчування дітей та підлітків. За словами сімейної лікарки, обмеження в білках та вітамінах, що є лише в м’ясі, некорисне для людей віком до 20 років.

Євгенія Бєлінська додає, що дітям до 6 років категорично не рекомендовано вводити такі обмеження. До того ж, їм варто уникати певних сортів риби, які провокують накопичення ртуті в тілі.

Етичні міркування

Пескетаріанці хоч і теж долучаються до вбивства живих істот заради харчування, усе ж пропонують певне виправдання для себе.

Вони притримуються тез, що нервова система риб та більшості морських істот значно менш розвинута, ніж нервова система ссавців і людей. Тобто, вважають, що риби не відчувають болю та страху, а тому вбивати їх заради споживання не є настільки жахливою і аморальною практикою, як вбивство курей, свиней чи корів.

Проте окремі науковці стверджують, що риби страждають так само, як і решта живих істот при вбивстві.

Турбота про довкілля

Пескетаріанцями стають також через бажання обмежити чи подолати кліматичні зміни на планеті.

М’ясна індустрія є одним із головних забруднювачів повітря в усьому світі. Відповідно до даних Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, виробництво м’яса спричиняє 15% від усього вуглекислого газу в атмосфері. Чимала кількість газів, що виділяється внаслідок життєдіяльності свійських тварин – зокрема, метан й аміак, посилюють парниковий ефект, а отже, глобальне потепління.

До того ж м’ясна індустрія виснажує природні ресурси (родючі ґрунти, воду) на утримання тварин.

Вирощування риби та логістика доставки її до кінцевого споживача не викликає такого забруднення довкілля, як м’ясна індустрія. Це підтверджує дослідження 2014 року, що порівняло викиди парникових газів серед виробників різного типу продукції. Автори дійшли висновків, що харчування пескетаріанців зумовлює на 46% меншу кількість парникових газів, ніж харчування м’ясоїдів.

Переваги пескетаріанства

Чи можна сказати, що пескетаріанство корисніше для здоров’я, ніж веганство чи вегетаріанство?

Досить часто говорять про нестачу в раціоні вегетаріанців та веганів важливих нутрієнтів, передовсім білка. Наукові дослідження свідчать, що, справді, у вегетаріанців може бути низький рівень білків, насичених жирів, цинку та вітаміну В12; у веганському раціоні фіксують особливу нестачу вітаміну В12 та кальцію. Одне дослідження навіть дійшло висновків, що у веганів трапляється загалом більше переломів кісток, ніж в інших груп людей.

Фото: Maridav/Depositphotos

Порівняно з вегетаріанціями та веганами, наявність риби та морепродуктів у раціоні пескетаріанців усуває цей дисбаланс. Тож якщо ваш інтерес до вегетаріанства/веганства заснований на турботі про здоров’я, подумайте спершу про перехід до пескетаріанства.

Розглянемо основні нутрієнти, які наявні в рибі та морепродуктах і яких може бракувати в середньостатистичному раціоні вегетаріанців або веганів.

Омега-3 жирні кислоти

Науковці одностайні в тому, що риба є найкращим джерелом омега-3 ненасичених жирних кислот.

Ці сполуки необхідні нам для налаштування процесів запалення в тілі, стискання судин, утворення сперми, здоров’я та розвитку мозку.

Які жири корисно їсти, а які – ні

Загалом, є три основні жирні кислоти: альфа-ліноленова, ейкозапентаєнова та докозагексаєнова (скорочено ALA, EPA, DHA).

В окремих горіхах та насінні міститься ALA-кислота. Проте решта EPA- та DHA-кислот – лише в рибі та морепродуктах, особливо сардинах та лососеві.

Білки

Хоча доросла людина масою 68 кг потребує від 46 до 56 г білку щодня (або 0.8 г білку на 1 кг маси тіла), багато людей споживають значно більшу кількість білків щодня.

Пескатаріанці, харчуючись рибою та морепродуктами, отримують більше ніж достатню щоденну порцію білку.

Вітамін В12

Висока концентрація вітаміну В12 притаманна саме морепродуктам.

Наприклад, лише в одній устриці міститься 133% добової потреби вітаміну В12 та 55% добової порції цинку й селену.

Зокрема, цей вид вітамінів потрібний для утворення еритроцитів у крові, розвитку нейронів та синтезу ДНК. Його нестача в організмі може спричиняти анемію, втому та запаморочення.

Фосфор

Чимало видів риби містять велику порцію фосфору. Цей мінерал має ключову роль у здоров’ї кісток, а також потрібний для сталості мембран клітин.

Найбільш поживними на фосфор видами риби є коропи, сардини та сайда. 100 г їхнього м’яса постачають понад половини денної потреби у фосфорі.

А чи є небезпеки в пескетаріанства?

На перший погляд, риба є чи не одним із найбільш безпечних і корисних елементів нашого раціону, проте є певні застереження щодо надмірного споживання.

Передовсім, в кожної людини є свої індивідуальні особливості метаболізму та травлення. Сімейний лікар Віолетта Лійка та гастроентеролог Євгенія Бєлінська радять проконсультуватися з лікарем та перевірити свої показники.

Найперше Євгенія Бєлінська рекомендує перевірити:

  • загальний аналіз крові;
  • показники феритину;
  • вітаміну D;
  • вітаміни В12;
  • фолієву кислоту;
  • УЗД черевної порожнини;
  • рівень цукру.

Також слід обережно ставитися до харчових обмежень людям з онко- та аутоімунними захворюваннями, щоби не виникало ніяких дефіцитів в організмі.

При цьому Віолетта Лійка зазначає, що при суворому контролі за своїми показниками та обстеженням в лікаря, для людей з анемією чи окремими аутоімунними захворюваннями пескатаріанство може і не нашкодити.

Велике занепокоєння викликає можливий вміст ртуті в рибі. Загалом ртуть міститься в природі, повітрі, землі та воді, але, як показало одне дослідження, 78% ртуті в людський організм приходить з риби та морепродуктів.

Високий рівень ртуті спостерігали в тих видів риби, які є довговічними й великими за розміром хижаками. Насамперед, до них зараховують:

  • марлину або вітрильника;
  • тихоокеанського блакитного тунця (звичайний тунець);
  • рибу-меч;
  • королівську скумбрію.

Ці види риби вчені не рекомендують вживати в їжу частіше, ніж 1 раз на місяць.

Яка їжа корисна для здоров’я серця, а яких продуктів краще уникати

Інша токсична сполука, яка потрапляє до морських організмів, – це поліхлоровані біфеніли (ПХБ). Їх заборонили в усьому світі ще в 1980-х роках, але вони досі залишаються в певній кількості в ґрунтах і воді. ПХБ мають негативний вплив на цілу низку органів та систем організму – від мозку до імунної системи.

Суші: корисні чи шкідливі? Інгредієнти смаколиків розбирає наука

Проте можлива користь переважає можливі ризики. Інші продукти, як овочі й фрукти, так і м’ясо також містять невеликі концентрації інших шкідливих речовин.

Тому слід говорити про можливі застереження від надміру вживання риби, але рибу не можна вважати більш "токсичною", ніж інші складники нашого раціону.

Вас також може зацікавити:

Веганство та вік: як рослинна дієта може допомогти дорослому поколінню покращити стан здоров'я?

Веганство в Україні: світовий тренд чи національна особливість?

Не всі наші предки були м'ясоїдами. Науковці знайшли вегетаріанців

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.

Реклама:

Головне сьогодні