Карантин та дистанційне навчання: як соціалізувати дитину?
Коронавірус і карантин привчили нас до того, що ми можемо довго перебувати наодинці чи в оточенні лише двох-трьох близьких людей. Але оскільки людина – соціальна істота, довге усамітнення може негативно вплинути на наш настрій та самопочуття.
Особливо це стосується дітей, які потребують нових вражень, спілкування, а коли справа стосується уроків, то й підтримки з боку вчителів.
Утім, як бути, коли школа закрита на карантин, а вчителів та однокласників дитина бачить лише через Zoom? Про те, чим це загрожує і як уникнути проблем, ми і поговоримо.
Як локдаун впливає на освітній процес?
Згідно з дослідженнями групи "Рейтинг", понад 50% батьків оцінили дистанційне навчання як таке, що вплинуло на дітей негативно або "переважно негативно".
25% вважають цей досвід позитивним, а 19% обрали варіант "важко відповісти". Також у процесі дослідження було виявлено, що чимало батьків і дітей сприймають дистанційне навчання як неприємне, травматичне та потенційно стресове. А це зрештою може спровокувати вороже ставлення до навчання загалом.
Подивімося, якими ж є фактори, що призводять до такого переважно негативного відгуку?
- Стрес. Купівля і налаштування обладнання для дистанційного зв’язку, необхідність оновити програми, проблеми з інтернетом, сама незвичність ситуації – все це може викликати роздратування як у дітей, так і в їхніх батьків.
- Збільшення рівня агресії у стосунках між батьками і дітьми. Функцію примусу до навчання, яку в школі виконував педагог та класний колектив (соціальний тиск), доводиться виконувати батькам. Враховуючи, що не всі вони мають відповідні педагогічні навички, це може призвести до посилення контролю, конфліктів і погіршення сімейних стосунків.
- Слабкий самоконтроль і концентрація. Учні молодшої школи найменше схильні до самоорганізації та часто відволікаються, що призводить до повільнішого засвоєння тем та погіршення оцінок.
- Брак соціалізації. Діти не мають змоги спілкуватись із однокласниками на перервах, обмінюватись емоціями, тож більше захоплюються гаджетами.
Як цьому можна зарадити?
Інколи може здаватися, що карантин і локдаун – речі, що від нас не залежать, тож із негативними впливами ізоляції варто просто змиритись.
Утім, не варто вважати себе таким безпорадним. Із часом такий фактор як стрес дещо зменшується, адже ми звикаємо до дистанційного формату роботи, а решту факторів також можна нейтралізувати. Звісно, якщо підійти до цього серйозно.
Як батьки можуть допомогти своїм дітям не відчувати себе покинутими під час карантину? Із цим запитанням ми звернулися до головної редакторки Освітнього проекту "На Урок" Любові Цукор.
"Хоча за два роки ми, дорослі, більш-менш звикли до дистанційки, дітям вона все одно дається непросто. Їм не вистачає комунікації з однолітками та вчителем. Утім, існує чимало способів компенсувати нестачу спілкування. Безумовно, головну роль тут відіграватимуть батьки.
Все ж дистанційка – це привід дорослим більше спілкуватися зі своїми дітьми, завжди бути готовими допомогти їм і випромінювати спокій. Адже діти нерідко реагують насамперед на стан батьків", – наголошує Любов Цукор.
За її словами, частково компенсувати нестачу комунікації та соціалізувати дитину допоможуть сучасні технології.
"Ті сами чати в месенджерах, які будуть не просто засобом для навчання, а і місцем де однокласники та вчитель спілкуватимуться на різні теми, або просто побажають гарного дня. Також це дуже хороший час для того, аби навчити дітей культурі спілкування в мережі, що у майбутньому дуже допоможе.
А для того, аби дитина не сумувала на карантині, можна організувати різноманітні онлайн-активності: конкурси, екскурсії, навчальні відео, онлайн-уроки тощо. От побачите, діти ще подякують, адже вони відчуватимуть себе частиною ще більшої спільноти, ніж клас, хоч і онлайн", – радить експертка.
Отже, як діяти? Маємо приблизний план:
- Більше групової роботи
Аби згуртувати дітей, учителі часто використовують групову роботу. Наприклад, колективні челенджі, веб-квести/екскурсії, які діти проходитимуть онлайн.
Ще один варіант – замінити частину стандартних домашніх завдань на ті, що виконуються в групі. Також хорошим виходом стане використання навчальної версії гри "Майнкрафт".
З її допомогою діти можуть вивчати біологію, екологію, географію, фізику або мистецтво разом, перебуваючи у віртуальному класі.
- Більше спілкування з батьками
Так, у батьків дуже багато роботи. Але все ж таки варто кожного вечора виділяти час для того, аби поспілкуватися з дитиною. І це не має бути щось формальне на кшталт "Зробив уроки? Молодец, іди почитай книжку". Ні.
Читайте разом, дивіться пізнавальні відео (чи просто цікаві серіали), грайте в настільні ігри, допомагайте дитині з домашніми завданнями, розпитуйте, як пройшов день тощо. А у вихідні взагалі безліч варіантів! Прогулянки, походи в кінотеатр, на каток, у кафе, екскурсії… От побачите, ваша дитина одразу повеселішає!
- Навчіть дітей розуміти себе
Коли ми лишаємось на самоті, нудьга, депресивні чи сумні думки приходять частіше. Аби побороти подібні явища, навчіть дітей розпізнавати власні емоції.
Влаштовуйте п’ятихвилинку рефлексії та ставте запитання на кшталт: який настрій у мене зараз? Чи відчуваю я роздратування, злість, тривогу? Що саме викликало таку емоцію?
- Запишіть дітей в онлайн-школу
Якщо у школі, де навчається ваша дитина, не використовують сучасні педагогічні практики, як-то: гейміфікація, тімбілдінг, групова робота, компенсуйте це віртуальними заняттями з експертами, які застосовують найсучасніші методи навчання.
Звісно, способів компенсувати нестачу спілкування існує чимало. Тому батькам і вчителям важливо слідкувати за потребами дітей та не сваритися, а об’єднати зусилля.
Ваша винахідливість і здатність вчасно помітити проблему допоможуть уникнути багатьох проблем, а в деяких випадках – навіть покращити родинні стосунки.
Олена Дячук, редакторка освітнього проєкту "На Урок" , спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Вас також може зацікавити:
Вчені з’ясували, що заняття в школах починаються зарано
Для цікавого навчання. 5 вау-книжок для школярів
Як вчителі намагаються перечекати прогрес або Як зробити онлайн-навчання цікавим для дітей?
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.