Влада планує збільшувати обсяги рубок лісу. І це дуже тривожно

Протягом останніх місяців українська влада неодноразово заявляла про плани проводити в лісах більше рубок. Про це говорять і Міністр захисту довкілля Руслан Стрілець, і голова Держлісагентства Юрій Болоховець.

Багато в чому влада вже перейшла від слів до дій. Для початку – скасувала незручні обмеження. Наприклад, ще в березні Верховна Рада скасувала "сезон тиші" – заборону деяких рубок протягом весняного періоду розмноження тварин в лісах, яка заважала лісівникам.

Трохи згодом Міндовкілля підготувало декілька проектів постанов, якими планується спростити проведення деяких видів рубок (зокрема, санітарних). Щось з цього екологічна громадськість вже відбила, а щось, скоріше за все, таки буде ухвалене.

На практиці маємо збільшення заготівлі в окремих областях. За травень-липень 2021 в Одеській області зрубали 169%, в Чернівецькій – 126%, у Вінницькій – 117% від показників аналогічного періоду 2021 року.

Чим влада аргументує необхідність збільшення обсягів рубок?

• По-перше, українська економіка переживає не найкращі часи, тож збільшення обсягів рубок має підтримувати її на плаву.
• По-друге, в Україні збільшилася потреба в деревині, насамперед для армії, а також для опалення.
• По-третє, в Україні чимало старих лісів, які потребують "оновлення".

Але тут купа нюансів. Давайте по порядку. Спочатку про те, що треба більше рубати для "підняття економіки".

Логіка в цьому однозначно є. Однак, за багатьма оцінками, ще до війни в Україні десь 30% деревини рубалося без жодних документів. Відповідно, ніякі податки за заготівлю та продаж такої деревини до бюджетів не йшли. Наскрізь корумпованим залишається й процес продажу "білої" деревини (занижені ціни, відкати й т.п), що також не надто прибутково для держави.

То чи не логічніше в умовах війни приділити максимальну увагу прозорості? Зробити "білою" ту деревину, яка й так рубається, а не фокусуватися лише на серйозному збільшенні обсягів рубок?

Для цього треба нарешті ухвалити законопроєкт про ринок деревини (4197-д). Забезпечити повну та публічну простежуваність кожного зрубаного дерева (ці дані вже є, але влада не спішить їх оприлюднювати). Забезпечити своєчасну та якісну публікацію усіх документів на рубки. Найголовніше – нарешті почати реформувати екоінспекцію, ухваливши законопроект 3091.

Тепер про зростання потреб армії та населення в деревині. Все так, але є два нюанси.

По-перше, що саме рубатимуть на дрова людям? Старі природні ліси або штучні посадки сосни разом з плантаціями чужорідних дерев на кшталт акації? Звісно, що другий варіант краще. Але законодавчо жодних перешкод перед "зрубати останні старі ліси України на дрова" в країні немає. Це вже відбувається в багатьох областях.

По-друге, щодо деревини для ЗСУ. Така потреба 100% існує, її потрібно закривати. Але знову ж таки – за рахунок рубок в штучних лісах, а не за рахунок старих природних лісів.

Більше того, в Україні існують так звані військові лісгоспи, що підпорядковуються Міноборони. З квітня 2022 року понад 25 тисяч кубометрів деревини з цих лісгоспів отримали сертифікати на експорт. Чому військові лісгоспи продовжують продавати деревину за кордон, а не віддають її для потреб ЗСУ?

Ну і нарешті – про старі українські ліси, які начебто потребують відновлення.

Через масштабні рубки більшість українських лісів вже давно перейшли з категорії "старі та природні" в категорію "штучні посадки дерев рядочками" (т.з. монокультури). Ті старі природні ліси, які ще залишилися – це скарб країни, безцінний з точки зору охорони природи та попередження зміни клімату.

Голова Держлісагентства пропонує брати дрова в "важкодоступних ділянках у горах, заболочених лісах", бо начебто ліс там "старіє, всихає, відмирає, падає, гниє". Міністр захисту довкілля говорить про абсурдне "оновлення" лісів. Усе це: типово-радянський підхід до природи, як до "ресурсу", який треба освоїти. Бажання заробити за рахунок майбутнього українців.

Що в сухому залишку? Ініціатива збільшення обсягу рубок поки що виглядає тривожно. Без фокусу на зменшенні корупції, а також без надійних механізмів захисту старих природних лісів ми ризикуємо втратити найцінніші природні скарби України. Навряд чи це допоможе подолати ворога.

Однак негатив ще можна попередити. Потрібна політична воля.

Єгор Гриник, біолог, ГО "Українська природоохоронна група"

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Читайте також: Простір для зловживань: як нові Правила рубок можуть сприяти знищенню лісів