Медичний канабіс: чому нам потрібен законопроєкт № 7457
Київ, літо 2021-го. Віка хаотично збиралася на акцію під Верховну Раду. Паралельно заспокоювала свою маленьку донечку Софійку за допомогою олійки на основі медичних конопель. Дівчинці у той день виповнилося 4 роки. А ще вночі у неї був шалений напад. У Софійки епілепсія, і єдине, що дає можливість зменшити страждання, – це ліки з медичного канабісу. Завезені в Україну нелегально.
Саме тому Віка, незважаючи на величезну втому (бо всю ніч не спала) рішуче збиралася під Парламент – закликати депутатів ухвалити, нарешті, закон про легалізацію медичного канабісу. І дозволити таким дітям, як Софійка, лікуватися легально в рідній Україні.
Утім, депутати провалили це голосування і відправили його на доопрацювання – а отже в довгий ящик.
На жаль, ані масові акції пацієнтів, ані воля Президента країни, не змусили тоді депутатів українського парламенту проявити, нарешті, здоровий глузд і натиснути зелену кнопку ЗА медичний канабіс. Нам не вистачило 42 голоси.
Скрін звернення президента |
Віка і її маленька донька змушені були знову чекати нового шансу.
Це була вже друга невдала спроба України дозволити хворим полегшити біль і страждання. Перша провалилася ще в 2019-му, так і не почавшись. Тоді законопроект, хоч і отримав підтримку профільного комітету, до зали Парламенту так і не потрапив. Він був просто похований серед стосів паперів.
Новий законопроєкт уряду – нова надія
Але історія цим не закінчилася. Аж через рік – 10 червня 2022 року КМУ зареєстрував нову ініціативу – проєкт закону 7457. Назва в законопроєкту стала ще більш актуальною: про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни.
І в пацієнтів з’явилася нова надія. Активному руху проєкту закону завадила війна. Але вона ж і може стати його рушійною силою для змін. Адже окрім понад 2 мільйонів пацієнтів з онкологією, хворобою Альцгеймера, епілепсією, таких ліків потребуватиме близько 4 млн людей з ПТСР та іншими негативними наслідками для психічного здоров’я, які отримали цей стан внаслідок війни. Про це відкрито говорить американський ветеран Алі Мадіна, який протягом 12 років воював в Сирії, Афганістані та Іраку. Він свого часу переборов ПТСР й депресію, в чому йому допоміг медичний канабіс.
Зараз Алі в Україні – займається волонтерством і допомагає людям, які мають психічні травми, спричинені війною. Він також відкрито говорить про переваги медичного канабісу і закликає Україну легалізувати і ліки.
Невдала спроба чи черговий шанс: як покращити урядовий текст
Наразі проєкт закону 7457 є одним із ключових у списку медичних законів, які вже в лютому можуть бути винесені в залу парламенту в першому читанні. А відтак проходить активне обговорення.
Я, як голова підкомітету з питань євроінтеграції, хочу, щоб він був максимально інтегрований в європейське законодавство, а отже – був націлений саме на пацієнта. Тому між 1 і 2 читанням критично важливо внести до урядового тексту важливі поправки, які ми вже підтримали на нашому засіданні.
По-перше, потрібно чітко в законі встановити вміст тетрогідроканабінолу (ТГК-головний психоактивний компонент канабісу) у технічних коноплях, як зараз це передбачено європейськими нормами. Тобто 0,3% ТГК – це технічні коноплі, все, що вище – це медичні.
Регулювання технічних конопель не має бути таким самим, як медичних конопель – адже технічні майже не мають психоактивних властивостей та у Європі не регулюються. Кабмінівський проєкт Закону дозволяє дослідження вмісту ТГК лише державним установам. Ми наполягаємо на тому, щоб в тому числі приватні сертифіковані лабораторії мали дозвіл на ці дослідження, щоб уникнути корупційних складових та монополії держави, а також прискорити можливості таких досліджень.
По-друге, канабіс та його похідні мають бути виключені з переліку наркотичних речовин, психотропних засобів і прекурсорів (особливо небезпечні речовини, заборонені до обігу). Натомість активні сполуки канабісу потрібно перенести до тих речовин, які мають використовуватися за рецептом лікаря – як, наприклад, морфій. Саме таку класифікацію передбачала законодавча ініціатива уряду на етапі громадських слухань, однак перед реєстрацією текст було змінено.
Щоб закон справді забезпечив медичне використання канабіноїдів, поєднував Україну з правовим полем ЄС та взагалі відповідав своїй назві, цю помилку нам належить виправити при голосуванні і законом передбачити зміни в Постанові КМУ 770 Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Ще одна шкідлива норма, яка зненацька з’явилася в проєкті закону і яку треба виправити – це встановлення квот на ввезення сировини для виготовлення ліків на основі медичного канабісу до 2033 року (!). Ця норма з’явилася через лист, направлений РНБО на Міністерство охорони здоров’я за підписом колишнього чиновника часів Азарова Олексія Соловйова, який вже не вперше втручається в роботу медичної галузі.
Ця норма є шкідливою для пацієнтів і має бути скасована між 1 і 2 читанням. Адже якщо її залишити, то найближчими роками ліків на основі медичного канабісу просто не буде в доступі. Україна не зможе швидко почати їх виробництво, бо потрібен час для формування ліцензійних умов, організації сертифікованих лабораторій, будівництва теплиць, власне вирощування та виготовлення ліків з вирощених в Україні конопель тощо. Ну і взагалі, хочеться спитати пана Соловйова, з якого часу РНБО переймається потребами бізнесу більше, ніж потребами хворих людей?
Замість висновків
Працюючи в Верховній Раді вже більше 3-х років, я зрозуміла, що ідеальних законів не існує. І ми можемо скільки завгодно критикувати цей проєкт Кабміну, навіть знову провалити його голосування в Парламенті, або просто не виносити його в залу. І так ще більше відкласти можливість легально вживати ліки на основі медичних конопель для хворих українців.
Але я знаю, що Вікторія і її донька, мільйони тяжкохворих пацієнтів і людей із хронічними болями чекати не можуть. Не зможуть чекати і ветерани, які повернуться з фронту і потребуватимуть нашої допомоги.
Тому я обираю другий шлях – вимагати, щоб цей законопроєкт був якомога швидше ухвалений Верховною Радою в першому читанні. А потім працювати над тим, щоб в другому він був кращим для пацієнтів. Інакше ми знову поховаємо цю ініціативу на роки. А з нею – і надію пацієнтів на ліки. Бо наступної спроби може вже і не бути.
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Читайте також: Шулерство замість доступу до конопляних ліків: що не так із законопроєктом № 7457