Навіщо Європейському союзу дбати про якість крові українців?
10 голосів не вистачило українському парламенту, щоб врятувати тисячі українців, які потребують донорської крові в українських лікарнях.
У цю середу, 30 вересня, мій законопроект "Про безпеку та якість крові та компонентів крові" №3648 знову буде на розгляді Верховної Ради.
І цього разу депутати вже не мають права провалити голосування.
Бо такої застарілої системи крові, як в Україні, немає в жодній європейській державі.
Бо крові в лікарнях бракує, і родичі пацієнтів мусять купувати її самотужки.
Бо навіть статистики – скільком людям в Україні потрібна кров – сьогодні немає.
Нині в Україні запаси усіх груп крові критично малі |
Як у світі
Донорську кров у світі збирають понад 12000 центрів крові.
В Ізраїлі відповідальність за заготівлю, обробку, тестування і розподіл одиниць крові компонентів для всіх лікарень в країні несе Національна служба крові.
Забір крові відбувається в бладмобілях (автомобіль для забору крові), що зупиняються в людних місцях: бізнес-центрах, торговельних центрах, військових таборах, університетах, а також на станціях Національної служби крові.
В Іспанії механізм трохи інший: координацію та гарантію безпеки крові забезпечує Міністерство охорони здоров'я Іспанії за допомогою спеціального Комітету з питань охорони здоров'я громадян.
Також в країні функціонує Науковий комітет з питань безпеки крові. Цей комітет вносить пропозиції до органів влади з питань безпеки донорської крові та публікує свої власні дослідження, звіти і рекомендації щодо організації цього процесу.
Контролює якість крові в країнах ЄС – Австрії, Бельгії, Болгарії, Хорватії, Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччині чи Польщі компетентний орган. Він же відповідає за ліцензування у системі крові. Прозоро і чітко.
[BANNER1]
Як в Україні
В Україні поки що не так: законодавство старе, крові в лікарнях бракує, немає жодних правил та відповідальності щодо безпеки крові.
Ніхто не знає, скільки крові є, а скільки потрібно – така статистика просто не ведеться.
Величезна проблема – дізнатись, де шукати донорів і як ними стати.
Батьки онкохворих дітей, чи мами поранених бійців, чи чоловіків, дружини яких борються за себе і немовля під час важких пологів – майже всі вони шукають донорів самотужки.
Крові в країні втричі менше, ніж рекомендує ВООЗ, а кількість донацій щороку зменшується на 20 тисяч. Запаси усіх груп крові, наприклад, у Київському міському центрі крові критично малі.
70% донорів у країні – разові або родинні донори. Це родичі, знайомі, друзі людини, якій потрібна кров.
Це ж добре, що люди відгукуються і допомагають, бо кров же все одно перевіряють?
Та й у людини перед кроводачею обов'язково запитують про її хвороби?
Так, запитують. І нібито й перевіряють. Проте саме через разове донорство і неефективну систему перевірки 2500 пацієнтів на рік в Україні потенційно інфікуються ВІЛ чи гепатитами, свідчить статистика.
У світі ж надзвичайною вважається ситуація, коли виникає 5 випадків зараження.
70% донорів у країні – разові або родинні донори |
Як має бути
🩸 якість
Законопроект "Про безпеку та якість крові та компонентів крові" ситуацію змінить.
Бо з'являться і запрацюють чіткі правила: як перевіряти кров, як її зберігати, як розподіляти. Щоб у лікарнях не було ні дефіциту крові, ні надлишку компонентів, які зараз просто виливають.
Вперше в Україні за прикладом європейських країн буде створено Уповноважений орган, який відповідатиме за ліцензування та контроль у системі крові. Його створення та регулювання системи крові – це ключова вимога Директиви Євросоюзу.
Нам вкрай необхідно запровадити європейський підхід до стандартів безпеки та якості в системі крові. Це означає, що всі установи, що діють у системі крові, відповідатимуть стандартам: від моменту заготівлі крові до моменту її передачі для переробки.
Донації крові будуть простежуватися на кожному етапі, а отже можна буде гарантувати якість крові. Усі приміщення та обладнання, які використовують центри крові, будуть перевірені на відповідність стандартам.
Центри крові будуть проводити тестування за сучасними методами – відповідно до європейських вимог. А у системі крові працюватимуть особи з відповідною кваліфікацією.
Згідно з новим законом, буде створено Національний реєстр донорів крові та компонентів крові. Це дозволить не лише оперативно знайти потрібного донора, але й отримати інформацію про протипоказання, які він чи вона має.
[BANNER2]
🩸 достатня кількість
І найголовніша проблема, яку треба і можна вирішити – дефіцит донорської крові в лікарнях. Сьогодні її втричі менше, ніж рекомендує Всесвітня організація охорони здоров’я.
Чому? Бо по всьому світі потужна соціальна реклама і пропаганда роблять свою справу: здавати кров – почесна і благородна місія.
Культура донорства у світі формується із самого дитинства. Це дійсно важливо. Бо донори ретельно слідкують за своїм здоров’ям, постійно перевіряються. І здають кров постійно.
А влада і громадські організації – розробляють спеціальні програми розвитку донорства крові. Донорам забезпечують комфортні умови, привітний простір в центрах крові або ж роблять виїзні забори крові – і це також є важливим чинником формування донорського руху.
Саме так має бути і в Україні. Тоді пацієнтам у критичній ситуації не треба буде шукати донорів. І кожен зможе вчасно отримати якісну та безпечну кров.
Чому голосування за зміну законодавства по крові – це важливо
Коли українці вирішили, що хочуть бути частиною Євросоюзу і держава їх підтримала, ми зробили свій вибір. І взяли зобов'язання – жити за законами Європейського союзу.
Одна із вимог ЄС – замінити старе і неоковирне законодавство у сфері донорства крові. Воно глобально не оновлювались з 1995 року. Радянська модель вже настільки себе вичерпала, що негайний перегляд – це питання безпеки наших пацієнтів, а також питання виконання Україною Угоди про асоціацію.
Можливо, хтось запитує: навіщо Європейському Союзу дбати про якість крові українців?
Відповідь проста: не може посеред Європи існувати держава, де пацієнти помирають від нестачі крові або тисячами інфікуються небезпечними хворобами, бо кров не тестують належно.
Це несправедливо.
Це не гуманно.
І це протирічить європейським принципам і нормам.
У цю середу народні депутати України мають нарешті покласти край кам'яному віку в системі переливання донорської крові в Україні. І – стати значно ближчими до Європейського Союзу.
Ольга Стефанишина, народна депутатка фракції "Голос", членкиня Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, спеціально для УП.Життя
Титульна світлина Shyntartanya/Depositphotos
Вас також може зацікавити:
Коли українці перестануть шукати донорів крові для себе, рідних і чужих
5 причин, чому бути донором крові – корисно. Пояснює Супрун
Донор, який врятував 2,4 млн дітей, останній раз здав кров
Втричі менше донорів через карантин: київський центр крові готовий возити охочих на процедури
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.