Як і чому важливо протистояти епідемії ВІЛ в Україні під час війни
Україна посідає друге місце в Європі за поширенням ВІЛ. За офіційними даними, в Україні 157 000 осіб перебувають на медичному обліку із ВІЛ, тільки 118 000 отримують терапію. Водночас майже кожного третього носія вірусу імунодефіциту не виявлено.
Це багато. Проте війна завжди погіршує ситуацію із поширенням соціально небезпечних захворювань. ВІЛ це стосується значною мірою, оскільки збільшується контакт із кровʼю (через яку передається інфекція), а стрес знижує увагу пацієнтів до прийому препаратів, зростає кількість випадків сексуального насильства. Тому сьогодні, як ніколи, українське суспільство має мобілізуватись, щоб протистояти подальшому поширенню епідемії.
На щастя, завдяки міжнародній допомозі в країні для цього було створено всі умови, навіть попри воєнні дії.
Протягом семи років, з осені 2017-го, наша організація у партнерстві МБФ "Альянс громадського здоровʼя" за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) працювала над реалізацією найбільшого у сфері охорони здоровʼя України проєкту – HealthLink "Прискорення зусиль із протидії ВІЛ/СНІДу в Україні". Він включав оптимізацію можливостей для швидкого та безпечного доступу до профілактики, тестування й лікування ВІЛ, зменшення стигматизації людей, які живуть із вірусом імунодефіциту, поліпшення доступності медичних послуг у регіонах, які найбільше постраждали від повномасштабного вторгнення, та підтримку сфери охорони здоровʼя у кризові "ковідні" роки.
У межах проєкту було створено масштабну інфраструктуру для тестування, розроблено інформаційні матеріали про захворювання, проадвоковано важливі зміни до законодавства та проведено навчання для медпрацівників з метою протидії стигматизації. Результатом його стало поліпшення доступу до тестування, а також надання медичної допомоги людям із ВІЛ в Україні. Отже, попри епідеміологічну ситуацію, наша країна закріпилася на перших місцях у регіоні за відповіддю на епідемію.
Тепер важливо, щоб кожен українець користувався результатами проєкту. Без цього неможливо змінити ситуацію. А також нагадати, які саме кроки має зробити кожен українець, щоб закріпити прогрес, а отже, сприяти здоровʼю всієї нації.
Але, насамперед, коротко про досягнення HealthLink за 7 років:
- понад 1 000 000 українців пройшли тестування на ВІЛ;
- виявлено майже 26 000 осіб, які живуть із ВІЛ, – це приблизно третина нововиявлених за цей період;
- понад 22 000 осіб вперше розпочали прийом антиретровірусної терапії;
- 1 700 ВІЛ-негативних осіб прийняли доконтактну профілактику ВІЛ (PrEP);
- 96 000 пройшли тестування на гепатити, понад 6 700 – на сифіліс;
- понад 600 закладів сфери охорони здоровʼя – від великих диспансерів до лікарень у невеликих містах – взяли участь у проєкті;
- розповсюджено понад 152 000 оральних тестів і майже 77 000 сейф-боксів;
- понад 10 000 медпрацівників пройшли тренінги, які було спрямовано на протидію дискримінації та стигматизації людей із ВІЛ;
- під час пандемії COVID-19 побудовано 20 автономних станцій генерації кисню для опорних лікарень, 19 портативних аналізаторів газів крові для пацієнтів на штучній вентиляції легень, 4 центрифуги, льодогенератор і витратні матеріали для референс-лабораторії ЦГЗ;
- підтримано розроблення певних компонентів eHealth.
Кожен із цих результатів — це ключ до протидії поширенню епідемії.
Тепер про те, що важливо робити кожному українцю, щоб спільно протидіяти ВІЛ.
Бути поінформованим
ВІЛ виникає внаслідок потрапляння в організм вірусу імунодефіциту людини, вражає імунну систему, порушує захисні функції організму та робить його беззахисним перед іншими інфекціями та захворюваннями.
Перші роки ВІЛ може нічим себе не видавати, тому люди роками живуть і не знають про діагноз. Як наслідок — пізня діагностика (половина випадків виявлення в Україні — остання чи передостання клінічна стадія), коли імунну систему зруйновано і людині вже складно допомогти, і коли людина вже передала вірус іншим.
Тому поінформованість про епідемію та саме захворювання — це базова умова для відповіді на неї.
Дізнатись більше про ВІЛ можна на сайті prozdorovia.in.ua. На ньому є інформація про симптоми, поширення захворювання, безпечну поведінку тощо. З ресурсом важливо ознайомитись кожному. Але окремо хочу звернути на це увагу чоловіків у віці 35–50 років, адже згідно зі статистикою проєкту HealthLink, ми бачимо значне виявлення нових випадків ВІЛ серед цієї категорії.
Поводитись безпечно
ВІЛ передається через кров (найчастіше це трапляється під час ін'єкційного введення наркотичних речовин, але також ризикованими є процедури пірсингу й татуювань), незахищений статевий акт чи під час пологів. Вірус не передається через поцілунки, рукостискання, повітряно-крапельним шляхом тощо.
Майже 80% випадків передання ВІЛ сьогодні в Україні відбувається через незахищені статеві акти. Бар'єрна контрацепція – найкращий захист свого здоров'я.
Протидіяти стигматизації
Одна з причин стрімкого поширення ВІЛ в Україні – страх людей звертатися до медичних закладів за діагностикою та отриманням медичної допомоги. Часто-густо це пов'язано зі страхом стигматизації чи витоку інформації про захворювання.
Однак що раніше людина дізнається про свій діагноз і почне лікування, то менше захворювання зашкодить її організму та суспільству. Тож зменшення стигми та дискримінації – як на соціальному рівні, так і серед медпрацівників – це обов'язковий крок для подолання епідемії.
Тестуватись
Тестування – єдиний ефективний спосіб виявлення ВІЛ, а отже, й отримання терапії.
Тестування на ВІЛ безоплатне, конфіденційне й може бути анонімним.
В Україні є вся потрібна інфраструктура для легкого доступу до тестування: як на базі медичних закладів, так і за допомогою швидких тестів, які можна придбати в аптеці. Карту місць тестування також можна переглянути на сайті.
Тест варто робити за три місяці після незахищеного контакту, оскільки до цього часу не утворилося достатньої кількості антитіл у крові. Для тих, хто має частий контакт із кров'ю (військові, медпрацівники та волонтери на лінії фронту), та тих людей, які регулярно мають незахищені контакти, – рекомендується робити тест двічі на рік, оскільки вони потрапляють до групи ризику.
У разі захворювання – лікуватись
З появою антиретровірусної терапії (АРТ) число випадків СНІДу, який наслідує ВІЛ через брак лікування, у світі скоротилося в 10 разів, адже терапія уповільнює і практично зупиняє прогресування ВІЛ. Досягнувши невизначуваного вірусного навантаження, людина не передає вірус своїм ВІЛ-негативним партнерам.
Таким чином, лікування не просто продовжує життя — воно дає змогу жити як зазвичай і не хвилюватись за те, що можна інфікувати близьких людей.
АРТ в Україні безплатна для всіх протягом усього життя і доступна в сімейного лікаря. А завдяки нещодавній оптимізації схем лікування стандарти допомоги людям із ВІЛ стали більш сучасними, ефективними та відповідають рекомендаціям ВООЗ.
Проблеми забезпечення АРВ-препаратами в Україні немає навіть попри війну. Натомість є запас для тих, хто є носієм вірусу, але ще не дізнався про це.
Отже, в Україні створено всі умови для відповіді на епідемію ВІЛ, і наше здоровʼя — у наших руках.
Дмитро Шерембей, голова Координаційної ради БО "100 % ЖИТТЯ"
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.