Хамелеон – на Дикому Заході, наркомани – у Данії та чужопланетяни – у Лос-Анджелесі

Від 17 березня на українських екранах демонструються: анімаційна комедія "Ранґо" Ґора Вербінського, сімейна драма "Субмарино" Томаса Вінтерберґа, фантастичний бойовик "Глобальне вторгнення: Битва Лос-Анджелес" Джонатана Лібесмана та комедія "Службовий роман. Наш час" Саріка Андреасяна.

Хамелеон-вестерн

Ґор Вербінський розпочав свою голлівудську кар'єру карколомною комедією "Мишаче полювання", а славу здобув як постановник "Піратів Карибського моря". Мультик "Ранґо" - його дебют в анімації, і саме в цьому виді кінематографа режисер зміг уповні проявити свою багату фантазію, залишаючись у форматі стрічок "для всієї родини".

Вже перші кадри стрічки примушують глядача відкрити рота і сидіти так до самих фінальних титрів. "Ранґо" - видовище й справді надзвичайне, особливо якщо зауважити на головного героя-ящірку та стилістику спаґетті-вестерну, в якій був знятий фільм.

Своє ім'я "Ранґо" декоративний хамелеон, одягнений у гавайську сорочку а-ля Рауль Дюк, явно отримав на честь Джанґо з однойменного фільму Серджіо Корбуччі. Наприкінці заключних титрів навіть можна почути пісеньку, стилізовану під головну тему із цієї картини.

Домашній улюбленець Ранґо випадково потрапляє у пустелю Мохаве, що біля Лас-Веґасу, і, за порадою мудрого броненосця, вирушає до містечка Грязюка, де розраховує знайти воду та прихисток. Та замість оази Ранґо знаходить селище в одну вулицю, де немає нічого, окрім піску та злиднів. Мешканці Грязюки - коти, кролі, опосуми, жаби та інша звірина - живуть за законами Дикого Заходу, постійно хапаються за зброю та цьмулять кактусовий сік у салуні.

Ранґо легко завойовує їхню довіру байками про неіснуючі подвиги і незабаром стає шерифом. Проте одразу ж йому доводиться вирішувати найголовнішу проблему Грязюки - нестачу води, яку, схоже, вирішив привласнити жадібний мер міста. На боці мера місцеві бандити, тож Ранґо змушений взятися за зброю. Несподівано він стає втіленням надії для усіх грязючан, особливо для прекрасної фермерки Бінз.

Схоже, що Вербінський вирішив поставити особистий рекорд з кількості процитованих фільмів, у список яких потрапили і "Апокаліпсис наших днів", і "Космічна одіссея", і "Аватар". Мер-черепаха, скажімо, був змальований зі стариганя із "Китайського кварталу", а зловісного змія-гремучника стилізували під Лі Ван Кліфа. На додачу до всього, Ранґо доведеться зустрітися і з самим Раулем Дюком, а також із "Людиною без імені" із "доларової трилогії" Серджіо Леоне.

Від спаґетті-вестерну "Ранґо" взяв ще й неабияку натуралістичність зображуваного. Персонажі картини зовсім не схожі на милих звірят із мультиків, вони більше нагадують пітних, замурзаних та брутальних бандитів із картин Леоне.

Окрім численних контекстуальних жартів, "Ранґо" може потішити ще й багатим візуальним рядом. Вербінський, здається, чітко засвоїв настанову Гічкока - ніколи не марнувати екранний простір, у нього задіяний кожен міліметр екрану, а перший, другий та третій плани постійно знаходяться у взаємодії. Режисерові вдалося досягти приголомшливого ефекту, коли традиційне 2D, виглядає не менш об'ємним та реалістичним, ніж 3D.

І все ж "Ранґо" - насамперед родинна комедія, тож стрічку дещо псує стандартний та передбачуваний сюжет, розрахований насамперед на дитячу аудиторію. І його врівноважують абсолютно психоделічні епізоди духовних пошуків хамелеона та карколомну й динамічну сцену переслідування на кажанах.

А український дубляж картини заслуговує на окрему та дуже високу відзнаку.

Оцінка фільму 5 з 5

Підйом на поверхню

Режисер Томас Вінтерберґ був таким собі вундеркіндом від кінематографу - у 19 років він став наймолодшим студентом Данської кіношколи, його перші короткометражки були відзначені на фестивалях студентських фільмів, а у 26 він разом із Ларсом Фон Тріером уклав маніфест "Догма 95". Саме Вінтерберґ зняв перший фільм "Догми" - "Святкування", який здобув спеціальний приз на Каннському фестивалі.

Слідуючи принципам "Догми", Вінтерберґ залишив свій фільм непідписаним, проте "Святкування" зробило його знаменитим. І після першого великого успіху на режисера чекало десятиліття творчих та особистих невдач. Спроби "зачепитися" у Голлівуді (там Вінтерберґ зняв стрічку "Люба Венді" за сценарієм Ларса фон Тріера та постапокаліптичний фільм "Все про кохання") провалилися, а його картина "Повернення додому", знята вже у Данії, також не викликала ентузіазму ані в глядачів, ані в критиків.

Два роки тому Вінтерберґ приїздив до Києва і на зустрічі з журналістами розповів про свою нову картину "Субмарино", яка на той час знаходилася на стадії постпродукції. Для нього стрічка стала символом власного відродження, яке має наступити після темної смуги в житті.

Взагалі, слово "субмарино" означає різновид тортури, при якій людину тримають під водою, доки вона не почне задихатися. І Вінтерберґ, і його герої знайшли в собі сили підняти голову над водою та вдихнути свіже повітря на повні легені.

У стрічці йдеться про двох братів, яких народила матір-алкоголічка. Позбавлені материнської турботи, вони самі займалися господарством та піклувалися про маленького братика. Та одного для діти не вгледіли за немовлям і воно померло.

Через два десятиліття брати все ще відчувають провину за цей нещасний випадок. Старший Нік щойно вийшов із в'язниці і пиячить у своїй кімнаті в гуртожитку. Його молодший брат-наркоман може у будь-який момент втратити опіку над шестирічним сином Мартіном. Він намагається заробити на життя, продаючи наркотики на вулиці.

Смерть матері зводить обох братів разом і вони розуміють, що Мартін - це єдина цінність, яка є в їхньому житті. Забезпечивши добробут хлопчика, вона зможуть зняти з себе вину за смерть братика, якого також звали Мартіном.

Вінтерберґ заявляв, що, досягши сорока років, почав проявляти цікавість до християнської релігії. "Субмарино" розпочинається як депресивна соціальна драма, проте швидко перетворюється на історію відновлення віри. Стрічка просто пронизана релігійними алюзіями. Життя героїв сповнене хаосу і лише таїнство хрещення та обряд поховання впорядковує його та повертає до так званої "норми".

"Субмарино" - жорстка, відверта і разом з тим дуже щира і світла стрічка. Схоже, що Вінтерберґ, який завше намагався знімати фільми, суголосні із його емоційним станом, нарешті досяг гармонії між особистим життям і творчістю. Зрештою, часи юнацького і радикального за формою "Торжества" минулися, і "Субмарино" стала першою по-справжньому зрілою та витриманою роботою режисера.

Оцінка фільму 5 з 5

"Глобальне вторгнення: Битва Лос-Анджелес"

Фантастичний бойовик про вторгнення чужопланетян у Лос-Анджелес та героїчну боротьбу з ними загону морських піхотинців. Головною атракцією фільму є спроба перетворити "наукову фантастику" на воєнний фільм в стилі "Порятунку рядового Раяна". Проте на відміну від фільму Спілберга, "Битва за Лос-Анджелес" має підлітковий рейтинг PG-13, що передбачає повну відсутність кривавих та відвертих сцен.

У основі стрічки лежить маловідомий епізод, який стався під час Другої світової війни. У лютому 1942 року над Лос-Анджелесом з'явилося невідоме повітряне судно. Підозрюючи напад японців, до бойової готовності були приведені сили протиповітряної оборони.

Проте згодом у небі не було виявлено жодного ворожого об'єкта, тож цей дивний випадок пояснили "фальшивою тривогою" та нервовим напруженням воєнного часу.

У ролях: Аарон Екгарт, Бріджит Монаган, Мішель Родріґез, Майкл Пенья

"Службовий роман. Наш час"

Рекламні плакати стрічки Саріка Андреасяна "Службовий роман. Наш час", проголошують, що фільм знятий "за реальним шедевром" Ельдара Рязанова. Та насправді йдеться не про безпосередній рімейк "Службового роману" 1977 року, а про нову екранізацію п'єси Рязанова та його співавтора Еміля Браґінського "Сослуживцы".

У сучасній кіноверсії п'єси Самохвалов перетворюється на патлатого "падонка" Марата Башарова, Олєньку грає "красавіца-хохлушка" Анастасія Заворотнюк, секретарка Вєрочка стала Павлом Волєй непевної сексуальної орієнтації. Мимру-Калуґіну втілює Свєтлана Ходчєнкова, а Новосєльцева - її партнер по фільму "Кохання у великому місті" Володимир Зеленський.

Із нововведень картини: "хлопчик і хлопчик" Новосєльцева стали "дівчинкою та дівчинкою", а кохання між протагоністами виникає на корпоративі в Турції. Попри класичний геппі-енд, творці фільму обіцяють сюжетний поворот, якого не було в оригінальному фільмі Рязанова.

Усі фото multikino, kino-teatr.ua