Вам листівка! З рядком вірша Жадана. Як "роздІловІ" популяризують українську поезію

1511
23 травня 2019

День відкриття ІХ Книжкового Арсеналу завершився мультимедійним дійством "роздІловІ".

Упродовж семи років його команда досліджує взаємодію літератури, музики та візуального мистецтва, й час від часу демонструє її наживо на сцені.

Постійними учасниками є Оля Михайлюк (ідея/візуалізація, Київ), Сергій Жадан (текст/голос, Харків) та Олексій Ворсоба (музика, Мінськ).

Loading...

Ті, кому пощастило побувати на кількох показах "роздІлових", знають, що кожного разу це оновлений твір. Автори постійно шукають нові рішення, рівні взаємодії.

Зараз у проект увійшли музикант Томаш Сікора (Вроцлав) та віджей Сергій Пілявець (Івано-Франківськ).

Новим етапом стала співпраця з перекладачами з Італії, Франції, Чехії, США, Польщі та Німеччини.

Якщо ви пропустили "роздІловІ" на Арсеналі, то не печальтеся. Є сайт rozdilovi.org, який допомагає підтримувати зв‘язок із публікою та залучати її до співтворчості.

Своєрідний віртуальний вимір твору також оновився до книжкової події.

Що й чому змінилося цього разу, "Українській правді" розповіли учасники розширеної команди "роздІлових". 

ЛИСТІВКА ЯК КОМУНІКАЦІЯ

Rozdilovi.org дозволяє користувачам слухати і переглядати тексти нових композицій, а також збирати листівки з фрагментів улюблених поетичних фраз та образів.

Електронні листівки можна відправляти не лише з українськими фразами, а й також з поетичними рядками у перекладі польською, англійською та німецькою мовами.

Rozdilovi.org дозволяє користувачам збирати листівки з фрагментів улюблених поетичних фраз та образів

"Можна було по-різному поставитися до завдання поділити вірш на окремі фрази для листівок, – розповідає про процес роботи над "роздІловими" Клаудія Дате, перекладачка з німецької.

Відмовитися, посилаючись на цілісність твору, яка не зберігається при такому методі, або ж побачити його як спосіб надавати кожному рядкові статус окремого твору, разом із графікою та простором, на якому він існує.

Я вирішила йти другим шляхом, бо мені було цікаво і я відчувала, що є сенс давати кожній фразі шанс на самостійне існування".

 У цих листівках кожна фраза має шанс на самостійне існування

Клаудія Дате каже, що дуже сильно відчула, аж як глибоко відрізняються німецька та українська мови. Переклад все-таки звучить інакше, навіть якщо знайдено близький еквівалент.

"Німецькою набагато важче передати зміст компактно, згущено, бо багатьох форм скорочення в мові немає. При перекладі мені заважали ці постійні der, die das, бо вічно чогось забагато, звучить воно як вода, – пригадує перекладачка.

Раніше я не звертала на це аж такої уваги. Тож обмеження 40 знаками на рядок (фрази на електронних листівках мають бути не довші) було для мене дуже складним завданням, але завдяки йому інколи знаходились дуже вдалі варіанти".

Перекладач із чеської Мирослав Томек зазначає, що така робота з віршами – прекрасний спосіб надати життя окремим фразам, які можуть не знаходити достатньо простору та свободи для інтерпретації у рамках цілого твору.

"Це спосіб, який дуже добре вписується у моє розуміння поезії як вільної фантазійної гри з асоціаціями. Він, зокрема, дуже добре доповнює вірші Жадана, які нібито орієнтовані більше на звучання, слухове сприйняття твору, але, тим не менш, не позбавлені і цієї складової, – каже перекладач.

Якщо дати таким чином їм волю, вони можуть жити вже своїм власним, незалежним від свого творця, життям. 

У цьому є щось від дадаїзму та сюрреалізму, дуже близьких мені за духом мистецьких течій. Тобто, вірші можуть так придбати якусь іншу, нову якість".

 Cенс цих листівок не в поезії, а в комунікації

Сам автор текстів – Сергій Жадан припускає, що сенс цих листівок не в поезії, а в комунікації: "Просто, мені видається, мистецтво сьогодні лишається дуже важливим каналом нормального рівноправного комунікування між людьми. Тому такі листівки – це щось справжнє й відверте.

Себто, спробую зробити таке дещо несподіване порівняння: це не передвиборні відеопослання чи телефонні дзвінки від політиків, за якими б, здавалося, теж мали стояти моделі комунікування, проте насправді стоять моделі маніпуляції".

БАГАТОМОВНІСТЬ ЯК ЗАСІБ

Зараз "роздІловІ", яких підтримує програма Culture Bridges, розвиваються в напрямку багатомовності й залучення аудиторії з різних країн.

"Поезія, що складає основу проекту, важко надається до перекладу. Ми побачили в мультимедійності твору можливість – знайти форму, яка б компенсувала, передавала те, що в текстових перекладах часто втрачається: ритм, паузи, інтонації, настрій, відтінки смислів, – пояснює Дмитро Лідер, керівник розробників rozdilovi.org.

Разом із запрошеними перекладачами почали експериментувати з мультидисциплінарним перекладом, в якому графічні образи, відео, звуки музики й голосу, режисура, світло допомагають донести до іншомовної аудиторії оригінальні сенси.

У ході цих експериментів ми побачили, як кожна мова привносить у твір свій особливий характер і підштовхує до нових творчих знахідок".

Клаудія Дате, перекладачка з німецької: "Інтенсивна робота в лабораторному форматі давала мені можливість подивитися на власні переклади новими очима, слухати їх по-іншому.

Мені вдалось зосередитися на окремих словах, звучанні, інтонації. Цей процес повертав мене до суттєвого поняття поезії, а саме взаємодії форми та змісту, яка поширювалась за допомогою музики та графіки.

Для мене це навіть щось на зразок авангардного підходу, оскільки в цьому багатоголоссі відкривається новий простір для сприйняття поезії".

Ірина Дмитришин, перекладачка з французької: "Я була дуже рада взяти участь у "колективному" дійстві, оскільки робота перекладача великою мірою самотня.

Цікаво була споглядати за колегами, чиїми устами Жадан промовляє іншими мовами. Ми всі дуже різні, від банальних розбіжностей статі, віку до бекґраунду і особистості кожного з перекладачів. Надзвичайно цікава мозаїка!

Спало на думку, а як йому з нами всіма?".

Сергій Жадан, автор текстів: "Робота з перекладачами – це щоразу певне дистанціювання від власного тексту, можливість подивитись на нього збоку.

Щось на зразок того, коли лікар сам собі робить операцію – не завжди зручно, проте щоразу пізнавально".

Постійна трансформація – одна з концептуальних рис проекту, тож після цього оновлення сайт (як і сам твір) не залишиться застиглим.

Команда планує створити повноцінні версії платформи англійською, німецькою, італійською, російською, польською, чеською і вже у вересні 2019 року презентувати їх у різних європейських столицях, включаючи, безумовно, Київ.

"Найскладніше (й найрадісніше, сподіваюся) у нас ще попереду. Головне розуміння – наш спосіб перекладу можливий. Таке відчуття, що ми маємо ключі, але ще не знайшли всі ті двері, які хочемо відкрити, – розповідає авторка ідеї та візуальної складової проекту Оля Михайлюк.

Почався період великих пошуків. І відкриття трапляються щодня. Цікаво проникати в незнайому мову через окремі слова чи словосполучення.

Ось, наприклад, готуючи листівку "все полягає на вмінні говорити мертвою мовою ніжності", я бачу й розумію переклад англійською "everything depends on our ability to speak the dead language of tenderness", натомість в німецькій і польській впізнаю окремі слова і ці слова — Kunst і Sztuka.

(щоб переглянути листівки скористайтеся стрілочками)

Тобто  "вміння говорити" в польській і німецькій версії – "мистецтво говорити". І правда, мова саме про мистецтво".

Тетяна Манзюк, спеціально для УП.Життя

Автор титульного фото Віталій Маріаш

Можливо, вас зацікавить:

Сергій Жадан: "Новий роман про війну писатиму інакше"

Автори однієї із 10 найкрасивіших книг світу – "Аґрафка": "Акцент на естетиці найвищої проби"

Тарас Шевченко: чому він став поетом №1 в Україні та чи справді ми його знаємо 

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua

Головне на сайті